Ухвала суду № 16559793, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5389/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Губської О.А.,

Петриченко Ю.П.,

представника правонаступника апелянта Дударко О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопільський ремонтно-механічний завод»до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснопільський ремонтно-механічний завод»(далі позивач) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202300/1 від 04.06.2010 року, яким ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 32304,60 грн., в тому числі 26 697,00 грн. основного боргу та 5607,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопільський ремонтно-механічний завод», задоволено частково.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області від 04.06.2010 року № 0000202300/1 в частині стягнення 26250,00 грн. суми податкового зобовязання за основним платежем та 5384,10 грн. за штрафними санкціями.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 квітня 2010 року службовими особами ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5, п. 11.1 ст. 11, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»було занижено податок на прибуток на загальну суму 26697,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2008 року в сумі 447,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 26250,00 грн.;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п. 4.1. ст. 4, пп. 5.1.21 п. 5.1 ст. 5, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»було занижено податок на додану вартість на загальну суму 578,00 грн., у тому числі за травень 2007 року в сумі 118,00 грн., за липень 2007 року в сумі 460,00 грн.;

- пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 963,84 грн.;

- п. 2.8, п. 2.9, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30.04.2010 року №10/2300/32777276, на підставі якого ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202300/1 від 04.06.2010 року про визначення ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32304,60 грн., у тому числі за основним платежем 26697,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5607,60 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/91-ВР (далі Закон № 334/91-ВР), до складу валових витрат не включаються витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Згідно пп.12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/91-ВР, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

- платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

- зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

- за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»до складу валових витрат була віднесена дебіторська заборгованість ВАТ «Беріславський машинбудівний завод»перед ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»на суму 105000,00 грн. в звязку з ненаданням відповіді у встановлений законодавством термін на претензію ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»про погашення існуючої дебіторської заборгованості.

Названа дебіторська заборгованість в сумі 105 000,00 грн. виникла станом на 01.08.2009 року за отриманий ВАТ «Беріславський машинбудівний завод»верстат 65А90ПМФ4 вартістю 525000,00 грн.

Проте під час проведення перевірки відповідач помилково дійшов висновку, що кредиторська заборгованість рахувалась по ПП ОСОБА_6, який здійснював ремонтні, монтажні роботи верстатів, що були реалізовані ВАТ «Беріславський машинбудівний завод»і оскільки ВАТ «Беріславський машинбудівний завод»заявив штрафні санкції за несвоєчасні роботи у сумі 105000,00 грн., то на дану суму була зменшена кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_6 як виконавця даних робіт.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП ОСОБА_6 своєчасно виконав роботи з ремонту, модернізації та наладці ЧПУ верстата. Загальна вартість робіт складала 150000,00 грн. В 4 кварталі 2009 року заборгованість ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»перед ПП ОСОБА_6 рахувалась в сумі 150000,00 грн.

Станом на 13.07.2010 року кредиторська заборгованість ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»перед ПП ОСОБА_6 була погашена в повному обсязі, що підтверджується виписками банку по поточному рахунку ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»від 30.04.2010 року, 25.06.2010 року та 13.07.2010 року (а.с. 29-32).

Відповідно до пп. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/91-ВР, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

- або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

- або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, до дати погашення заборгованості перед ПП ОСОБА_6 не настав жодний із вказаних термінів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума основного боргу в сумі 26250,00 грн. за 4-й квартал 2009 року визначена податковим повідомленням-рішенням № 0000202300/1 від 04.06.2010 року є протиправною і не підлягає стягнення за виключенням суми 447,00 грн. основного боргу за 2-й квартал 2008 року, нарахування якої є правомірною, оскільки протилежного позивачем не доведено.

Відповідно до п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

В звязку з тим, що минуло більше пяти податкових періодів, то на суму основного боргу за 2-й квартал 2008 року у розмірі 447,00 грн. нараховується штрафна санкція - 50% від суми, що становить 223,50 грн. Отже, стягненню підлягає 670,50 грн. (447,00 грн. основний борг і 223,50 грн. штрафна санкція).

Таким чином, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладених в постанові від 31 серпня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.А Губська Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.11 р.