Постанова № 16559783, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-18826/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Губської О.А.,

Петриченко Ю.П.,

представника позивача Мельника Е.О.,

представника відповідача Бондаренко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ» (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000834110/0 від 09.12.2010 року, яким ПАТ «ЕКОСТАНДАРТ»визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності в сумі 180684,00 грн., в тому числі 120 456,00 грн. основного боргу та 60228,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ», задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0000834110/0 від 09.12.2010 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 20.09.2010 року № 256 виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків, службовими особами відповідача в період з 20.09.2010 року по 29.10.2010 рік була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «ЕКОСТАНДАРТ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року.

В ході проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року в сумі 45632883,00 грн., в тому числі за: 2008 рік на 120456,00 грн., 1 півріччя 2010 року на 45512427,00 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року в сумі 22349120,00 грн., в тому числі за лютий 2010 року у розмірі 8110300,00 грн., березень 2010 року 10085680,00 грн., квітень 2010 року 414187,00 грн., червень 2010 року 3738953,00 грн.;

- пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого було донараховано податок з доходів фізичних осібна суму 6361,50 грн., в тому числі за 2008 рік 2606,85 грн., за 2009 рік 1424,40 грн., за 2010 рік 2330,25 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 26.11.2010 року № 617/4110/21661022 (додаток до справи № 1 а.с. 59-148), на підставі якого Спеціалізованою ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.20110 року № 0000834110/0, за яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку підприємств і організацій, що перебувають в державній власності в розмірі 180684,00 грн., в тому числі: за основним платежем 120456,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 60228,00 грн. (а.с. 4).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки встановлено невідповідність показника «приріст балансової вартості запасів»відображений в рядку 01.2 К1 Декларацій з податку на прибуток за друге півріччя 2008 року та фактичними даними бухгалтерського обліку підприємства за аналогічний період.

Так, при визначенні приросту/убутку запасів ПАТ «ЕКОСТАНДАРТ»застосовувався метод оцінки приросту/убутку вартості запасів останніх за часом надходжень (ЛІФО), а для цілей податкового обліку застосовувався метод середньозваженої вартості.

В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР позивачем була не вірно визначена балансова вартість запасів на початок звітного періоду по рахунку 20 (запаси на складах), а саме, вугілля марки АС, АКО, АШ, відповідно до порядку ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарі, сировини, матеріалів, а саме, якщо у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, ПАТ «ЕКОСТАНДАРТ»було безпідставно занижено валовий дохід по операціях з обліку придбання та використання у господарській діяльності вугілля балансовою вартістю 481822,00 грн., у тому числі за 2008 рік в сумі 481822,00 грн.

Також, колегія суддів приймає до уваги наданий відповідачем розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів наданий, який свідчить про невідповідність показника залишків по рахунку 20 (а.с. 17).

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.А Губська

Повний текст постанови складено та підписано 29.06.11 р.