Ухвала суду № 16558677, 02.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року справа №2а-2675/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-2675/11/1270 за поданням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИЛА:

31 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» про стягнення коштів за податковим боргом.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що у звязку з несплатою податкового зобовязання по ПДВ по декларації № 9001542004 від 21.03.2011 станом на 30.03.2011 у відповідача виник податковий борг у сумі 10542,00 грн. та по декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 9000112791 від 27.01.2011 станом на 30.03.2011 виник податковий борг в сумі 12029,16 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Судом першої інстанції, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» (адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Заводська, 45, код ЄДРПОУ 03113294) податковий борг: з податку на додану вартість в сумі 10542,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника на користь Держави р/р 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код 24046627; з орендної плати за земельні ділянки в сумі 12029,16 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника на користь Держави р/р 33218812700080 код платежу 13050200, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код 24046627.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач участь в розгляді справи не приймав, клопотання про розгляд без участі представника відповідача до суду першої інстанції не надавалось. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, встановлені судом першої інстанції обставини не підтверджуються належними доказами.

Крим того відповідач зазначив, що податковий борг зі сплати податкового зобов'язання та плати за землю виникає з настанням 31 календарного дня, за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, що є 31 березня 2011 року для таких зобов'язань за звітний (податковий )

лютий місяць. Судом першої інстанції, під час розгляду адміністративної справи, було прийнято та розглянуто як належний доказ та підтвердження вимог, викладених в поданні, податкові вимоги №№ 1/10 від 05.10.2010 року та 2/328 від 28.12.2010 року, які не мають жодного відношення до податкового боргу відповідача у справі, що є предметом подання ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, позивач зазначає, що податковий борг, що є предметом подання ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про його стягнення, виник 31 березня 2011 року. На думку позивача суд першої інстанції не мав правових та законних підстав для встановлення наявності фактів які дають підставу для висновку щодо правомірності поданого подання, оскільки такі обставини справи встановлено судом на підставі дослідження податкових вимог, що є на думку позивача неналежними доказами. На підставі чого законних підстав для задоволення подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, та відкривати провадження у адміністративній справі за поданням позивача, яке було подане з грубим порушенням вимог ПК України, у суду першої інстанції не було.

02 червня 2011 року від відповідача на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло уточнення до апеляційної скарги, в якому відповідач просить визнати постанову суду першої інстанції не чинною та закрити провадження у справі. В обґрунтуванні зазначає, що 24.03.2011 року Господарським судом Луганської області було винесено ухвалу за заявою кредитора про порушення провадження в справі про банкрутство у відношенні до боржника ВАТ «Сєвєродонецьке АТП 10920» № 13/136/2011, п. 3 якої було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким є і позивач в адміністративній справі № 2а-2675/11/1270 - Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області. ДПІ в м. Сєвєродонецьку в рамках господарської справи звернулась із заявою від 13.05.2011 року № 8067/24-020 про визнання майнових вимог кредитора по справі № 13/136/2011 до Господарського суду та розпорядника майна, в якій зазначив заборгованість ВАТ «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» в повному обсязі, розмір вимог якої було погоджено та внесено до реєстру кредиторів.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради від 28.12.1995 №976, код ЕДРПОУ 01240858 та перебуває на обліку у ДПІ м. Сєвєродонецьку як платник податків по сплаті податків до бюджету. (а.с.5-11)

Відповідачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість 21.03.2011 року. Враховуючи приписи п. 49.20 статті 49, статті 57 ПК України, термін сплати визначеного податкового зобовязання становить 01.04.2011 року. Окрім того відповідачем була подана до податкового органу податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки 27.01.2011 року. Враховуючи приписи статті 287 ПК України, термін сплати визначеного податкового зобовязання становить 30.03.2011року.

Стосовно тверджень відповідача в скарзі на те, що позивач звернувся з поданням до суду першої інстанції з порушенням строків встановлених ст. 183-3 КАС України та п. 95.2 ст. 95 ПК України, колегія суддів зазначає, що податковий орган звернувся до суду з поданням 31.03.2011 року, враховуючи те, що на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем у добровільному порядку не сплачена сума податкового зобовязання, визначена самостійно у податкових деклараціях, колегія суддів погоджує твердження суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлена вимога в порядку статті 183-3 КАС України та позивач у строки звернувся до суду з поданням

Відповідно до матеріалів справи, відповідач станом на 30.03.2011 року має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 10542,00 грн. та орендної плати за земельні ділянки в сумі 12029,16 грн., податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 10542,00 грн. виник на

підставі податкової декларації № 9001542004 від 21.03.2011 року, поданою відповідачем 21.03.2011 року, податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в сумі 12029,16 грн. виник на підставі податкової декларації № 9000112791 від 27.03.2011 року, поданою відповідачем 27.01.2011 року.

Колегія суддів встановила, що відповідно до матеріалів справи відповідач вищевказане податкове повідомлення-рішення не оскаржував, доказів оскарження відповідачем не надано.

Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що вказані податкові вимоги не містять по даті їх складення та складу податків податкового боргу, що утворився пізніше, та заявлений до стягнення в даній справі, а нові податкові вимоги з приводу наявності нового податкового боргу не приймалися, проте, з таким твердженням колегія суддів не можна погодитися з наступних підстав.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Апеляційним судом встановлено, що податкові вимоги позивачем були направлені боржнику на підставі Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який був чинний на момент виникнення зазначеного боргу та яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів) під час виникнення податкового боргу.

Перша податкова вимога №1/10 від 05.10.2001 року, яка була отримана повноваженою особою підприємства 28.11.2001 року, друга податкова вимога № 2/328 від 28.12.2001 року, яка була отримана повноваженою особою підприємства 04.01.2002 року.

Стягнення коштів за податковим боргом є одним із видів процедур стягнення податкового боргу, що встановлені Податковим кодексом України. Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. При цьому, відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Статтею 60 Податкового кодексу України передбачені умови, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними. Так, при самостійному погашенні платником податків або органом стягнення суми податкового боргу податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. У випадку скасування контролюючим органом раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобовязання або податкової вимоги такі документи вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. При зменшенні контролюючим органом чи за рішенням суду нарахованої суми грошового зобовязання платника, податкова вимога вважається відкликаною, з дня отримання платником податків податкової вимоги на зменшену суму грошового зобовязання або податкового боргу. У разі, коли сума податкового боргу, визначене в податковій вимозі, збільшується, то за таких обставин, раніше надіслана податкова вимога не відкликається та нова вимога не висувається.

Станом на час видання податкових вимог діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, за підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 якого, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. З наведених норм пункту 6.3 та з врахуванням вимог пункту 6.4 вказаного закону виникнення нового податкового боргу у підприємства, яке має

постійно не погашені своєчасно податкові зобовязання, направлення нової податкової вимоги не потрібно.

Відповідач не надав доказів, що наявні в справі податкові вимоги скасовані в судовому порядку або відкликанні за наявністю встановлених законодавством підстав.

З врахуванням відсутності доказів відповідача про погашення заявленої суми податкового боргу, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі того, що 24.03.2011 року Господарським судом Луганської області було винесено ухвалу за заявою кредитора про порушення провадження в справі про банкрутство у відношенні до боржника ВАТ «Сєвєродонецьке АТП 10920» № 13/136/2011, п. 3 якої було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким є і позивач в адміністративній справі № 2а-2675/11/1270 - Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області. ДПІ в м. Сєвєродонецьку в рамках господарської справи звернулась із заявою від 13.05.2011 року № 8067/24-020 про визнання майнових вимог кредитора по справі № 13/136/2011 до Господарського суду та розпорядника майна, в якій зазначив заборгованість ВАТ «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» в повному обсязі, розмір вимог якої було погоджено та внесено до реєстру кредиторів, з наступних підстав.

Відповідно до ст..157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судо чинства; якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято су дом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою осо би, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правона- ступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі

Колегія суддів зазначає, що частина перша статті 157 КАС України, містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження в адміністративній справі, а тому закриття провадження у справі з інших підстав є неприпустимим. До зазначеного переліку не відноситься обставина на яку посилається відповідач.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для закриття провадження по справі.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-2675/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-2675/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва