Ухвала суду № 16557743, 02.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року справа №2а-1300/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі судового засідання Гудкової К.І.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2, згідно довіреності від 25.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку

Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 22 березня 2011 року

у справі № 2а-1300/11/1270 (суддя Каюда А.М.)

за позовом Приватного підприємства "Вертікаль"

до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку

Луганської області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Вертікаль" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 29.09.2010 №0001452301/0.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що на підставі акту від 21.09.2010 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Вертікаль" по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер Компанія" за період квітень - червень 2010 року з податку на додану вартість №1998/23/33792049, державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку, було направлене податкове повідомлення - рішення від 29.09.2010 року №0001452301/0. В акті встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 157173,70 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства при визначенні складу податкового кредиту за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р. Встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В даному акті зроблено висновок про те, що ПП "Вертікаль" при укладанні правочинів з ТОВ "Інтер-Компанія" порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже ці правочини є нікчемними. Позивач зазначає, що згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3). Чинним

законодавством України не надано органам державної податкової служби права визнавати правочини нікчемними, а до суду відповідач з позовом про визнання недійсними договорів, укладених між ПП "Вертікаль" та ТОВ "Інтер-компанія" не звертався, отже відсутні правові підстави робити висновок про нікчемність цих угод. Як зазначено в самому акті перевірки обов'язок по перерахуванню частки грошових коштів в розмірі ПДВ до бюджету покладається на ТОВ "Інтер Компанія", за що ніяк не може нести відповідальність ПП "Вертикаль", та що ніяк не може свідчити про те, що укладені правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та не мають юридичної сили.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області №0001452301/0 від 29.10.2010 року.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В період з 20.09.2010 року по 21.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку було проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Вертікаль" по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер-Компанія" за період квітень-червень 2010 року з податку на додану вартість (а.с. 12-16).

За висновком акту перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 157173 грн., у тому числі: квітень 2010 року - 31663,33 грн., травень 2010 року - 24613,92 грн., червень 2010 року - 100896,46 грн. (а.с. 16).

Податковим органом з посиланням на податковий розрахунок з комунального податку ТОВ "Інтер-компанія" за 2 квартал 2010 року, в якому зазначено кількість працівників 4 особи здійснено висновок, що господарські операції з поставки робіт не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження об'єкту, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт.

На підставі чого відповідач вважає всі договори укладені між ПП "Вертікаль" та ТОВ "Інтер-компанія" нікчемними, а включення сум податку на додану вартість за податковими накладними виписаними ТОВ "Інтер-компанія" за цими договорами до складу податкового кредиту позивача безпідставним.

29.10.2010 року відповідачем на підставі акту перевірки від 21.09.2010 року №1998/23/33792049 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452301/0 про визначення ПП "Вертікаль" зобов'язань з податку на додану вартість на суму 229774,33 грн., з них 157173 грн. основне зобов'язання, 72601,33 штрафні санкції (а.с. 11).

В матеріалах справи наявні первинні документи, які доводять наявність договірних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Інтер-компанія".

Правомірність формування валових витрат та податкового кредиту підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача, дослідженими судом, за якими порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем не доведено. Так, дотримання вимог податкового законодавства позивачем підтверджено договорами: № 04/10-02 від 13.04.2010 року на проведення робіт з благоустрою меморіального комплексу "Привільнянський плацдарм" в м. Привілля, гора Артема - улаштування бруківки; №06/10-01 від 15.06.2010 року на проведення робіт з капітального ремонту світломузичного фонтану по проспекту Леніна;№06/10-02 від 15.06.2010 року на проведення робіт з

капітального ремонту покриттів площі Перемоги; №06/10-03 від 15.06.2010 року на проведення робіт з капітального ремонту пішохідної огорожі по проспекту Леніна (а.с. 26-33); за договором №04/10-02 від 13.04.2010 року ТОВ "Інтер-компанія" виписано позивачу ПП "Вертікаль" податкові накладні №160402 від 16.04.2010 року на суму 189980,00 грн. "передоплата на ремонтно-будівельні роботи", №060503 від 06.05.2010 року на суму 147683,52 грн. "ремонтно-будівельні роботи за травень 2010 року" (а.с. 21-22), за договорами від 15.06.2010 року ТОВ "Інтер-компанія" виписано позивачу ПП "Вертікаль" податкові накладні № 220602 від 22.06.2010 року на суму 47188,95 грн., №290603 від 29.06.2010 року на суму 276995,59 грн. та №290604 від 29.06.2010 року на суму 281194,19 грн. - "передоплата на ремонтно-будівельні роботи" (а.с. 23-25).

Наявні в справі первинні документи складені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність», а податкові накладні складені платниками ПДВ з дотриманням підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон «Про ПДВ»), що відповідачем не спростовано. Податковим органом не надавалися докази визнання в судовому порядку недійсними договорів та інших документів, складених на виконання спірних господарських зобовязань. Субпідрядник позивача мав цивільну правоздатність та дієздатність на час виконання господарських зобовязань та статус платника податків, й платника ПДВ.

За частиною 3 статті 8 Господарського кодексу України безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року (в редакції, яка діяла станом на час існування спірних правовідносин) не передбачено право податкових органів втручатися в порядок укладання й виконання господарських договорів та надавати оцінку порядку визначення сторонами договору своїх взаємних господарських зобовязань.

За вимогами Закону «Про ПДВ» підставою формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, видана зареєстрованим у встановленому порядку платником податку на додану вартість, що в даному випадку дотримано. Господарська операція з придбання товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про ПДВ» дає право платнику податку відобразити у податковому обліку суму ПДВ, сплачену (нараховану) у зв'язку з таким придбанням.

Нікчемним за частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Згідно частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. За частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. В справі відсутні докази того, що спірним правочином порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави. Порушення публічного порядку доводиться або вироком суду в кримінальній справі, яким встановлено чи мало місце діяння та чи вчинено воно певною особою, або судовим рішенням, яке набуло законної сили, про визнання договору недійсним, з огляду на укладення та виконання його з порушенням вимог законодавства та інтересів держави. Такі докази відповідачем надані суду не були.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції станом на час існування спірних правовідносин (далі Закон «Про прибуток») валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У справі наявні докази виконання робіт субпідрядником та їх оплати.

За підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону «Про прибуток» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Витрати понесені позивачем, у звязку з

оплатою отриманих послуг за договором субпідряду, повязані з господарською діяльністю позивача та відповідач протилежного не доводив.

За абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про прибуток» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Як вже наводилося вище, валові витрати були сформовані позивачем, у звязку з оплатою отриманих послуг за договором субпідряду при наявності належним чином оформлених первинних документів.

Стосовно посилання відповідача на податковий розрахунок з комунального податку ТОВ "Інтер-Компанія" за 2 квартал 2010 року в якому нібито зазначено, що кількість працівників цього платника податків складає 4 особи та не відображення у податковому обліку ТОВ «Інтер-Компанія» обсягів виконаних робіт та фактів отримання авансових платежів у квітні-червні місяці 2010 році від позивача. Суд першої інстанції дослідив наявні в справі договори субпідряду, докази їх виконання та дав правильну оцінку обставинам справи. Відсутність звітування контрагентом позивача до податкових органів є підставою для притягнення до відповідальності саме контрагента, а не відповідальності позивача, оскільки юридична відповідальність є індивідуальною.

Окрім того судом першої інстанції вірно зазначено, що предметом договору №04/10-02 від 13.04.2010 є благоустрій меморіального комплексу "Привільнянський плацдарм" в м. Привілля, гора Артема улаштування бруківки, даний меморіальний комплекс є одним з небагатьох пам'ятників побудованих за часів незалежної України в ушанування пам'яті героїв Великої Вітчизняної Війни. Урочисте відкриття меморіального комплексу відбулося під час святкування 65 річниці перемоги у Великій Вітчизняній Війні 09 травня 2010 року. Ця подія широко висвітлювалася місцевими засобами масової інформації. В урочистій церемонії відкриття пам'ятника приймали участь керівництво області та районів. Серед інших джерел можна зазначити інформаційні повідомлення, фото- та відео-матеріали, розміщені в мережі Інтернет, що також підтверджує реальність господарських операцій.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-1300/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-1300/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 7 червня 2011 року.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва