Ухвала суду № 16556439, 24.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року справа №2а-8737/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ястребової Л.В.

суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-8737/10/0570 за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000832 від 20.09.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови начальника управління про накладення штрафних санкцій за невиконання ряду приписів начальника про усунення порушення прав споживачів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано винесену Управлінням у справах захисту прав споживачів в Луганській області постанову « 000832 від 20.09.2010 року про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за невиконання припису № 368 від 18.06.2010 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповного зясування обставин, що мають суттєве значення по праві.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, позивач субєкт господарювання юридична особа Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської Ради народних депутатів від 24.01.1996 року № 31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської Ради народних депутатів 26.01.1996 року, реєстраційний номер № 99/5393, ідентифікаційний код 24047779, діє на підставі статуту в редакції, затвердженій рішенням Луганської міської ради від 25.01.2005 року № 30/19, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а. Згідно Статуту ЛМКП «Теплокомуненерго» предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг споживачам (централізоване постачання гарячої води, централізоване опалення).

До Управління у справах захисту споживачів в Луганській області з питання порушень прав споживачів, а саме про відмову у відключенні квартир від мереж централізованого опалення, зняття з обліку як абонентів ЛМКП «Теплокомуненерго» та проведення перерахунку за не надання послуг центрального опалення звернулись група громадян, у тому числі гр. ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі звернень зазначених громадян працівниками відповідача були здійснені позапланові перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у ЛМКП «Теплокомуненерго».

За результатами перевірки було складено акт № 001005 від 16 червня 2010 року, в якому зафіксовано, що вказані вище заявники мають у повному обсязі дозвільні документи, що передбачені законодавством, на встановлення автономного опалення.

У звязку з цим начальник Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Лукашик М.Ф. дійшов висновку про наявність законних підстав для припинення нарахувань за послуги, які фактично не надаються та проведення перерахунків з моменту звернення зазначених заявників до ЛМКП «Теплокомуненерго», та на підставі цього акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ним видано припис № 368 від 18 червня 2010 року про усунення порушень збоку ЛМКП «Теплокомуненерго» прав споживачів з вимогами:

- припинити порушення прав гр. ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги;

- припинити нарахування виплати за ненадані послуги гр. ОСОБА_2, за вказаною вище адресою;

- провести перерахунок за ненадані послуги з центрального опалення гр. ОСОБА_2 за вказаною вище адресою;

- про вжиті заходи інформувати Управління до 18 липня 2010 року.

За невиконання зазначеного припису відповідачем Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області у відповідності до ст. 26, ч. 1 п. 9 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до позивача - ЛМКП «Теплокомуненерго» були застосовані стягнення у вигляді штрафу згідно постанови № 000832 від 20 вересня 2010 року у розмірі 340 грн.

Права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлює Закон України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 року (надалі Закон № 1023).

Згідно з ч. 3. ст. 5 Закону № 1023 захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 229 від 23.06.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2009 року за №636/16652 (далі Положення № 229), визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Згідно зі ст. 26 Закону № 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право у числі іншого:

- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з вимог Закону № 1023 відповідальність субєкта господарювання у разі порушення прав споживачів настає лише у випадках, перелік яких передбачають норми ст. ст. 21, 23 Закону № 1023, і саме у вказаних випадках може бути видано припис про усунення цих порушень, та/або прийнято рішення про накладення стягнення у вигляді штрафу. При цьому в силу вказаної ст. 21 Закону № 1023, факти вказаних порушень мають бути відповідним чином встановлені та доведені. Так, серед іншого, у відповідності з п.9 ст. 23 Закону № 1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має бути встановлено факт невиконання позивачем припису відповідача.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року (надалі Закон № 877).

Частиною 7 ст.7 Закону № 877 органу державного нагляду (контролю) за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, на підставі акта надано право складати припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною 8 статті 7 Закону № 877-V припис це обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону № 877 невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Порядок накладення та стягнення штрафів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене Постановою КМ України № 1177 від 17.08.2002.

Виходячи з вимог п.п. 2, 4. Положення рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених ст. 23 Закону № 1023, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаних умов відповідачем дотримано не було. Постанову про накладення штрафу прийнято у відсутність представника позивача, доказів повідомлення позивача про розгляд цього питання відповідачем суду не надано. Крім того, як зазначалось, постанову про накладення штрафу прийнято з урахуванням висновків акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, на підставі якого було внесено припис про усунення порушень, при цьому виконання припису відповідачем не перевірялось. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку у відповідача не було підстав для прийняття вказаної постанови.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ретельно перевірні всі обставини справи, судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не може бути скасовано з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року по справі № 2а-8737/10/1270 за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000832 від 20.09.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:Л.В. Ястребова

Судді:Д.В. Ляшенко

С.Ю. Чумак