Ухвала суду № 16556320, 23.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року справа №2а-9117/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі Костроміній Г.С.

з участю сторін:

представника позивача Тихонюка О.Г.

представників відповідача Берест Н.С., Гончарук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року по справі № 2а-9117/10/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 00003108011/1 від 17.11.2010р., -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач приватне акціонерне товариство «Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА» звернувся до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 00003108011/1 від 17.11.2010р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 00003108011/1 від 17.11.2010р., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі акту перевірки від 27.08.2010р. № 1066/08-1/30996128.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції року скасувати і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за червень 2010р. встановлено завищення задекларованих позивачем у сумі 210761 грн.

Податковий кредит та податкові зобов»язання за червень 2010р. сформовано по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Агромир» та ТОВ «Дилема», які не мають необхідного майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та як наслідок, нікчемність укладених правочинів та відсутність фактичного постачання товарів від постачальника.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.08.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка приватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА» з питань повноти обчислення податку на додану вартість за червень 2010 року.

Актом перевірки № 1066/08-1/30996128 від 27.08.2010р. встановлено, що підставою для складання висновку щодо заниження податку на додану вартість за червень 2010 р. у сумі 210761 грн. стала наявність нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ «Агромир» на придбання обладнання на загальну суму 3120000,0 грн., у т. ч. ПДВ 520000,0 грн. за договором купівлі-продажу від 02.06.2010 р. №02/06-10 та відповідальне зберігання обладнання за договором від 02.06.2010 р. №02/06-10/1, вартість зберігання - 960,0 грн., у т. ч. ПДВ 160,0 грн. та між позивачем та ТОВ «ТПГ «Дилема» щодо надання останнім послуг по реалізації обладнання на загальну суму 3150000,0 грн., у т. ч. ПДВ 525000,0 грн. за договором доручення від 23.06.2010р. №23/06, оскільки їх укладання було спрямоване на ухилення від сплати податку на додану вартість. Відсутність у ТОВ «ЖКВ «Агромир» та ТОВ «ТПГ «Дилема» складських та виробничих приміщень, транспортних засобів, персоналу для здійснення фінансово - господарської діяльності, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених правочинів та відсутність фактичного постачання товарів від продавця. Таким чином, відсутність фактичного руху придбаного та реалізованого у подальшому обладнання, яке знаходилось на відповідальному зберіганні у ТОВ «ЖКВ «Агромир» згідно з угодою від 02.06.2010 р. №02/06-10/1, укладеною у той самий день, що і угода купівлі продажу та відсутність руху грошових коштів, так як розрахунки проведені лише у вексельній формі, свідчить, що взаємовідносини між ПАТ «ЛЛГЗ ЛУГА-НОВА» та ТОВ «ЖКВ «Агромир» фактично не здійснювались.

Перевіркою приватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА» з питань повноти обчислення податку на додану вартість за червень 2010 року від 27.08.2010р. встановлено порушення п. 1.4, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 р. на 210761 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.09.2010р. №00003108011/0 згідно з яким позивач зобов'язаний сплатити 273989,3 грн. податку на додану вартість, у т. ч. основного платежу - 210761,0 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 63228,3 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2010 р. між ТОВ «ЖКВ «Агромир» /продавець/ та позивачем - /покупець/ було укладено договір купівлі - продажу від 02.06.2010р. за №02/06-10, згідно з яким продавець продає, а покупець купує машину пляшкову - 2 шт., машину фасовочно - пакувальну - 2 шт., машину для візуального контролю - 2 шт., машину етикеточну - 2 шт., пакувальне устаткування - 2 шт., пристрій для транспортування пляшок - 2 шт., пристрій низьковольтний 2 шт., на суму 3120000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 520000,0 грн.

На виконання умов договору ТОВ «ЖКВ «Агромир» надав позивачу податкову накладну від 02.06.2010р. № 60223 на суму 3120000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 520000,0 грн. та між сторонами складено акт приймання-передачі товару, згідно якого ТОВ «ЖКВ «Агромир» передає, а позивач приймає комплект обладнання на суму 3120000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 520000,0 грн.

Згідно додаткового узгодження від 29 червня 2010 р. між ТОВ «ЖКВ «Агромир» та позивачем, договір куплі-продажу від 02.06.2010р. доповнено п.п.4.4, відповідно до якого остаточний розрахунок за поставлений товар проводити векселем серія АА № 1678253 номінальною вартістю - 3100000,0 грн., решту грошовими коштами в сумі 20000,0 грн.

29 червня 2010 р. між ТОВ «ЖКВ «Агромир» та позивачем складено акт приймання-передачі цінних паперів, згідно якого позивач передає, а ТОВ «ЖКВ «Агромир» приймає простий вексель серії АА № 1678253 номіналом 3100000,0 грн. в кількості 1шт.

Факт зберігання поставленого товару підтверджено договором зберігання від 02.06.2010р. № 02/06-10/1 та актом виконаних робіт по наданню послуг по зберіганню товару.

23 червня 2010р. між позивачем та ТОВ «ТПГ «Дилема» укладено договір доручення № 23/06, згідно з яким ТОВ «ТПГ «Дилема» бере на себе зобов'язання по реалізації товару, переданого згідно договору і акта приймання - передачі.

Згідно звіту ТОВ «ТПГ «Дилема» від 25.06.2010 р. № 25/06 ТОВ «ТПГ «Дилема» реалізувало обладнання на суму 3150000,0 грн., в т.ч. ПДВ 525000,0 грн., за що йому належить винагорода в сумі 1260000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 210000,00 грн.

25 червня 2010 р. позивачем оформлена та надана ТОВ «ТПГ «Дилема» податкова накладна від 25.06.2010 р. № 17618/2 на реалізацію обладнання на суму 3150000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 525000,0 грн.

28 червня 2010 р. позивач та ТОВ «ТПГ «Дилема» уклали додаткову угоду №1 до договору від 23.06.2010р. № 23/06, згідно якої розрахунки за переданий товар на комісію провести шляхом: часткової оплати грошовими коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок комітента у сумі 1080000,0 грн., а решту шляхом передачі простого векселя АА № 1678253 номінальною вартістю 3100000,00 грн. з дисконтом 1030000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. Закону України «Про податок про додану вартість» постачання товарів - це будь-які операції, здійснювані згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постачання і іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів їх надання.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок про додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань по постачанню товарів вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається яка-небудь з подій, що сталася раніше: або дата зарахування на розрахунковий рахунок від покупця на банківський рахунок платника податків як оплата за товар; або дата відвантаження товарів.

Відповідно до підпункту 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на таки товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. Закон України «Про податок на додану вартість» не повязує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки відємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, підставою для обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Факт здійснення позивачем господарських операцій підтверджено матеріалами справи. Несплата податку продавцем не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок щодо правомірності вимог позивача.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі № 2а-9117/10/1270 за позовом приватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 00003108011/1 від 17.11.2010р. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 23 березня 2011 року, в повному обсязі ухвала складена 28 березня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді М.Г.Сухарьок

Т.Г.Гаврищук