Постанова № 16554888, 18.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011 року справа №2а-24291/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Геращенка І.В. , Попова В.В.

секретар судового засідання Чеплигін П.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року по адміністративній справі №2а-24291/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росукройл” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 25.08.2010 року № 0003262340/0,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Росукройл” звернулось 22.10.2010 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 25.08.2010 року № 0003262340/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року позовні вимоги ТОВ “Росукройл” задоволені в повному обсязі: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 25.08.2010 № 0003262340/0, яким ТОВ «Росукройл» визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2021000,01 грн., у тому числі за основним платежем 1347333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 673666,67 грн.

Відповідачем на вказане судове рішення подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ПКФ «Діал Імпекс» та «ПКФ «Дон імперіал Плюс», є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Фактичне здійснення робот по ланцюгу від ТОВ ПКФ «Діал Імпекс» та ТОВ «ПКФ Дон імперіал Плюс» до позивача згідно наданих до перевірки копій первинних та бухгалтерських документів, позивачем не підтверджено. Тому укладені позивачем угоди з ТОВ «ПКФ «Діал Імпекс» та «ПКФ «Дон імперіал Плюс» є нікчемними відповідно до ст..228 ЦК України. Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що позивач не виконав умови договорів та не сплатив Підряднику вартість наданих йому послуг згідно договорів. Позивач не надав доказів сплати підряднику вартості наданих послуг, що підтверджується журналом-ордером та відомостями про наявність кредиторської заборгованості перед контрагентами. Також суд першої інстанції не з`ясував, хто саме здійснював ремонт КУ АГНКС в м. Пірятіні, ремонт та середній ремонти КУ на АГНКС в м. Вінниця, середній ремонт КУ на АГНКС в м. Донецьк, оскільки відсутні докази укладання підрядником договорів субпідряду, тоді як один робітник (згідно довідок кількість працюючих на підприємствах-контрагентах одна особа) такий обсяг робіт самостійно виконати не міг. Також позивач не надав доказів, що об`єкти нерухомості були відчужені відповідно до агентських договорів. Попередні договори про наміри укласти в майбутньому основні договори про відчудження об`єктів нерухомості не можуть бути доказами фактичного надання агентських послуг та подальшого використання позивачем цих послуг в господарській діяльності, оскільки вони не посвідчені нотаріально з огляду на вимоги ст.635 ЦК України. Також позивач не надав доказів, що об'єки нерухомості були відчужені.

Таким чином, суд першої інстанції порушив вимоги ст..86,159 КАС України щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів по справі.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» зареєстровано як юридична особа 24.10.2002 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 32208910, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 298212 (т. 1 а.с. 117-118), довідкою Управління статистики у м. Донецьку серії АБ № 214116 від 20.01.2010 (т. 1 а.с. 119-120).

ТОВ «РосУкрОйл» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів учасників товариства № 2/1 від 11.02.2010 (т. 1 а.с. 124-141). Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька як платник податків з 05.12.2002 (т. 1 а.с. 121), є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 122).

12.08.2010 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ „Росукройл” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (ЄДРПОУ 36560092) та ТОВ «ТК «Діал Імпекс» (ЄДРПОУ 36616283) за період з 01.09.2009 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт № 1400/23-2/32208910 від 12.08.2010 (т. 1 а.с. 44-58).

Згідно з висновками акту перевірки, ТОВ «Росукройл» допущені порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1347333,34 грн. за грудень 2009р. (т. 1 а.с. 58).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач надав заперечення на них від 16.08.2010 за вих. № 01-111 (т. 1 а.с. 59-63), які задоволені відповідачем не були.

25.08.2010 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 25.08.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003262340/0, яким за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Росукройл” визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2021000,01 грн., в тому числі, за основним платежем 1347333,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 673666,67 грн. (т. 1 а.с. 64).

Згідно з розрахунком фінансові санкції (т. 1 а.с. 91) нараховані позивачу за період - грудень 2009р.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що товариством «Росукройл» в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні робіт за нікчемними правочинами договором із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» від 29.08.2009 № 01/811 на проведення ремонтних робіт, агентським договором із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» від 03.08.2009 № 01/88/1, агентським договором із ТОВ «ТК «Діал Імпекс» від 21.08.2009 № 1/79/1.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія з урахуванням приписів ст..2 КАС України, приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0003262340/0 з наступних підстав.

Відповідно до умов договору від 26.08.2009 № 01/811 на проведення ремонтних робіт (т. 1 а.с. 8-10), ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (Підрядник) взяло на себе зобовязання на свій ризик виконати роботи: середній ремонт КУ на АГНКС в м. Пирятин, ремонт та середній ремонт КУ на АГНКС в м. Вінниця, середній ремонт КУ на АГНКС в м. Донецьку (далі за текстом ремонті роботи), а ТОВ «Росукройл» (Замовник) прийняти і оплатити виконану роботу (п. 1.1 Договору). Для виконання робіт Підрядник постачає необхідне обладнання і матеріали, зазначені у кошторисах, які є невідємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору). Вид, обєми робіт затверджуються сторонами та зазначаються в кошторисній документації, які можуть бути змінені в процесі виконання робіт (п. 1.3 Договору). Загальна вартість ремонтних робіт складає 1284000 грн., у т.ч. ПДВ 214000 грн. (п. 2.1 Договору). Остаточна вартість ремонтних робіт встановлюється відповідно до актів виконаних робіт (п. 2.2 Договору).

На виконання зазначених умов договору сторонами були затверджені локальні кошториси на ремонтні роботи (т. 2 а.с. 24-29, 38-41, 49-52, 59-62) та сформована договірна ціна (т. 2 а.с. 30-31, 42-43, 53-54, 63-64).

28.09.2009 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 01/811 від 26.08.2009 щодо порядку здійснення розрахунків (т. 2 а.с. 23).

В підтвердження фактичного виконання умов договору на проведення ремонтних робіт (здійснення ремонтних робіт Підрядником та прийняття робіт Замовником) позивач надав акти приймання виконаних підрядних робіт по кожному обєкту за вересень 2009 року (т. 1 а.с. 19-22, 23-26. 30-34, 35-40; т. 2 а.с. 32-37, 44-48, 55-58, 65-68), акти здавання-прийомки робіт (надання послуг) від 30.09.200 про здійснення ремонтних робіт на загальну суму 1284000 грн. (т. 1 а.с. 27), накази про призначення відповідних осіб на посади директорів АГНКС №71/1к від 19.09.2005р. (м. Винниця), №98/4к від 01.10.2007р. (м. Пирятин), службові записки директорів АГНКС у м. Виниця, м. Пирятин, м. Донецьк щодо можливості підписання актів приймання-передачі завершених ремонтних робіт за вересень 2009 року, наказ № 39 від 01.10.2009 «Про використання у фінансово-господарській діяльності результатів виконання договору № 01/811 від 26.08.2009». .

З журналу-ордеру і Відомісті по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за грудень 2010р. вбачається, що в позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за договором № 01/811 від 28.09.2009 на суму 1284000 грн. (т. 2 а.с. 78).

Крім цього позивач зазначив, що укладаючи договор від 26.08.2009 року з ТОВ “ПКФ «Донімперіал Плюс», ТОВ «РосУкрОйл» пересвідчилося у наявності правових підстав для укладення такого договору з контрагентом, для чого витребувало та ознайомилося з правовстановлюючими документами ТОВ “ПКФ «Донімперіал Плюс»: статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію тощо.

Проте судова колегія вважає зазначені докази недостатніми для підтвердження реального характеру господарського договору з огляду на наступне.

Як вбачається з довідки форми 1ДФ ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» кількість працюючих на підприємстві за 2009 рік, 1-й квартал 2010 року складала одна особа (директор підприємства), яка, враховуючи загальний обсяг виконаних робіт на АГНКС в м. Винниця, м. Пирятин, м. Донецьк, строки проведення середнього ремонту, фізично не могла одноособово здійснити такий обєм роботи одночасно або протягом короткого періоду часу на всіх трьох АГНКС.

Однак суду не надано доказів укладання підрядником договір субпідряду в підтвердження обставин фактичного виконання договору від 26.08.2009 року про виконання ремонту АГНКС в м. Винниця, м. Пирятин, м. Донецьк.

Відповідно до ст..9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі первинні документи повинні містити: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обовязкові реквізити, зокрема, посади, прізвища, підписи осіб, відповідальних за дозвіл здійснення господарської операції.

Однак, надані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт по кожному обєкту за вересень 2009 року, акти здавання-прийомки робіт в порушення правил ведення бухгалтерського обліку не містять зазначення посади та прізвища осіб, які підписали зазначені первинні документи.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», зареєстроване 06.07.2009 року, має наступні види діяльності: оптова торгівля деревиною; купівля та продаж власного нерухомого майна; оптова торгівля паливом; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Зазначені види діяльності ні прямо, ні побічно не мають напрямок у вигляді здійснення та проведення ремонтних робіт на АГНКС.

ВІідповідно до Акту перевірки №1004/23-411/36560092 від 11.06.2010 року про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «РосУкрОйл» відомостей, встановлено, що основні засоби у ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» відсутні. До декларації з податку на прибуток 2009 рік, 1-й квартал 2010 року додаток К1 не надавався. Зазначення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою відповідно до акту про результати перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню №927/23-411/36560092 від 04.06.2010 року.

Також протягом тривалого терміну з моменту виконання ремонтних робіт у вересні 2009 року до теперішнього часу ТОВ «РосУкрОйл» має кредиторську заборгованість перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» по розрахунку за виконані роботи на суму 1284000 грн.

Надана відповідачем сукупність вищезазначених доказів в підтвердження нікчемності договору від 26.08.2009 № 01/811 на проведення ремонтних робіт, укладеного між ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «РосУкрОйл», не спростована позивачем, та є такою, що викликає сумніви в реальності характеру зазначеного договору.

Відповідно до умов агентського договору від 03.08.2009 № 01/88/1 (т. 1 а.с. 11-12), ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» (Агент) взяло на себе зобовязання надати ТОВ «Росукройл» (Довірителю) послуги по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу обєкта нерухомості, а ТОВ «Росукройл» (Довірителю) прийняти ці послуги та оплатити їх. Для цілей цього Договору до укладення договору купівлі-продажу прирівнюється укладення будь-якої цивільно-правової угоди або угод, за якими право власності на обєкт оплатно перейде до третьої особи та/або укладення протоколу про наміри у майбутньому укласти договір купівлі-продажу (п. 1.1 Договору). Характеристики обєкта наводяться у додатку до цього Договору (п. 1.2 Договору). Агентська винагорода складає 1% від вартості обєкта (п. 3.1 Договору).

У додатку № 1 до агентського договору від 03.08.2009 № 01/88/1 (т. 1 а.с. 13) наведено характеристику обєкта: Комплекс «Форсаж», м. Донецьк, вул. Артема, 4-г за ціною 28000000 грн. з ПДВ. Винагорода агента складає 2800000 грн. с ПДВ.

30.09.2009 між сторонами агентського договору була підписана Додаткова угода № 1, якою внесено зміни до агентського договору щодо порядку розрахунків між сторонами (т. 1 а.с. 14).

Зазначений агентський договір було укладено із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за рішенням загальних зборів ТОВ «Росукройл», протокол № 13/1 від 31.07.2009 (т. 1 а.с. 15).

В підтвердження фактичного виконання умов умов агентського договору (надання Агентом послуг по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу обєкта нерухомості та їх прийняття Довірителем) позивачем надано Звіт про агентську діяльність з пошуку потенційних покупців (т. 2 а.с. 19), згідно з яким були підібрані компанії, які висловили бажання придбати обєкт, у т.ч. ТОВ «Укртехнобуд 07»; укладений 02.11.2009 між ТОВ «Укртехнобуд 07» та позивачем договір про наміри, згідно якого сторони дійшли згоди про укладення у майбутньому договору купівлі-продажу комплексу «Форсаж» за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 4-г (т. 2 а.с. 21); наказ № 37 від 30.09.2009 «Про використання у фінансово-господарській діяльності результатів виконання Агентського договору № 01/88/1 від 03.08.2009»; лист позивача б/н від 18.01.2010 року про підтвердження наміру придбати нерухомість та відповідь на нього ТОВ «Укртехнобуд 07» про відсутність на теперішній час грошових коштів на придбання нерухомості та намір придбати комплекс «Форсаж» у найближчий час.

З Журналу-ордеру і Відомісті по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за грудень 2010р., вбачається, що у позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» за договором № 01/88/1 від 03.08.2009 на суму 2800000 грн. (т. 2 а.с. 78).

Відповідно до умов агентського договору від 21.08.2009 № 1/79/1 (т. 1 а.с. 16-17), ТОВ «ТК «Діал Імпекс» (Агент) взяло на себе зобовязання надати ТОВ «Росукройл» (Довірителю) послуги по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу обєкта нерухомості, а ТОВ «Росукройл» (Довірителю) прийняти ці послуги та оплатити їх. Для цілей цього Договору до укладення договору купівлі-продажу прирівнюється укладення будь-якої цивільно-правової угоди або угод, за якими право власності на обєкт оплатно перейде до третьої особи та/або укладення протоколу про наміри у майбутньому укласти договір купівлі-продажу (п. 1.1 Договору). Характеристики обєкта наводяться у додатку до цього Договору (п. 1.2 Договору). Агентська винагорода складає 4000000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1 Договору).

У додатку № 1 до агентського договору від 21.08.2009 № 1/79/1 (т. 1 а.с. 18) наведено характеристику обєктів: нежитлова будівля автомобільної газонаповнювальної станції, Чернігівська область, с. Григоро-Іванівка, вул. Батюка, б. 1а, за ціною 4000000 грн.; нежитлові приміщення та споруди АГНКС на землях Стрижавскої селищної ради Вінницького району по вул. Індустріальній, 1, за ціною 3000000 грн.; нежитлова будівля АГНКС, м. Шостка, вул. Шевченко, 57-6, за ціною 3550000 грн. Винагорода агента складає 4000000 грн. с ПДВ.

В підтвердження фактичного виконання умов агентського договору (надання Агентом послуг по забезпеченню укладення договору купівлі-продажу обєкта нерухомості та їх прийняття Довірителем) позивачем надано Звіт про агентську діяльність з пошуку потенційних покупців (т. 2 а.с. 20), згідно з яким були підібрані компанії, які висловили бажання придбати обєкти; договор про наміри від 10.09.2009 року між позивачем та ТОВ «Вєра» /том 2 а.с.107/; наказ № 36 від 18.09.2009 «Про використання у фінансово-господарській діяльності результатів виконання Агентського договору № 01/79/1 від 21.08.2009»; лист позивача б/н від 15.12.2009 року про підтвердження наміру придбати нерухомість та відповідь на нього ТОВ «Вєра» про відсутність на теперішній час грошових коштів на придбання нерухомості та намір придбати вказані в договорі про наміри обєкти нерухомого майна у найближчий час.

З Журналу-ордеру і Відомісті по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за грудень 2010р., вбачається, що у позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ТК «Діал Імпекс» за договором № 1/79/1 від 21.08.2009 на суму 4000000 грн. (т. 2 а.с. 77).

Судова колегія вважає зазначені докази в підтвердження реального характеру агентських договорів недостатніми у з огляду на наступне.

Як зазначалося вище серед видів діяльності ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс», зазначених відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не має жодного, який би давав підстави вважати, що підприємство здійснює агентські послуги по забезпеченню укладання договорів купівлі-продажу нерухомості.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ТК «Діал Імпекс», зареєстроване 18.08.2009 року, має наступні види діяльності: оптова торгівля деревиною; купівля та продаж власного нерухомого майна; оптова торгівля будівельними матеріалами; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля паливом; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Зазначені види діяльності ні прямо, ні побічно не мають напрямок у вигляді надання агентських послуг по забезпеченню укладання договорі купівлі-продажу обєктів нерухомості.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 12.08.2009 року керівником ТОВ «ТК «Діал Імпекс» зазначено Зайнулліна Р.Н.

Як вбачається з Договору про наміри, укладеного 02.11.2009 між ТОВ «Укртехнобуд 07» та позивачем, директором ТОВ «Укртехнобуд 07» є Зайнуллін Р.Н.

Як вбачається з довідки форми 1ДФ ТОВ «ТК «Діал Імпекс» кількість працюючих на підприємстві за 2009 рік, 1-й квартал 2010 року складала одна особа (директор підприємства).

Відповідно до Акту перевірки №1032/23-411/36616283 від 11.06.2010 року про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ТК «Діал Імпекс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «РосУкрОйл» відомостей, встановлено, що основні засоби у ТОВ «ТК «Діал Імпекс» відсутні. До декларації з податку на прибуток 2009 рік, 1-й квартал 2010 року додаток К1 не надавався. Зазначення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою відповідно до акту про результати перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню №929/23-411/36616283 від 04.06.2010 року.

Також протягом тривалого терміну з моменту укладання договорів про наміри від 02.11.2009 з ТОВ «Укртехнобуд 07» та від 10.09.2009 року з ТОВ «Вєра» до теперішнього часу ТОВ «РосУкрОйл» має кредиторську заборгованість перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» по розрахунку за виконані роботи по агентському договору на суму 2800000 грн; перед ТОВ «ТК «Діал Імпекс» - на суму 4000000 грн.

Є незрозумілою та сумнівною позиція позивача щодо недоцільності пошуку протягом тривалого терміну до теперішнього часу інших потенціальних покупців зазначених обєктів нерухомого майна, крім ТОВ «Укртехнобуд 07» та ТОВ «Вєра», які порушили строки укладання договорів купівлі-продажу нерухомості, зазначені у відповідних договорах про наміри, при наявності кредиторської заборгованості перед ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» на загальну суму 4084000 грн, перед ТОВ «ТК «Діал Імпекс» на суму 4000000 грн.

Також позивачем не підтверджена належним чином дійсна вартість обєктів нерухомого майна, щодо відчудження якого укладалися агентські договори.

Вищезазначена сукупність обставин, не спростованих позивачем, викликає сумніви щодо реальності господарських операцій за агентськими договорами.

Згідно пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлен частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, вказаний правочин має ознаки нікчемності.

За змістом ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вищий адміністративний суд України своєю позицією викладеною у Довідці «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року» зазначено, що відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу,місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. На підставі викладеного судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неможливості вважати нікчемними договори, які є предметом данного спору, оскільки вони не визнавались недійсними у судовому порядку, оскільки правочин, яки не має на меті реального настання правових наслідків, обумовлених цим правочином, є недійсним з моменту його укладання.

Відповідно до досліджених матеріалів справи, судова колегія погоджується з доводами відповідача стосовно укладення позивачем зазначених договорів без мети настання правових наслідків, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено письмовими доказами факт здійснення господарської діяльністі, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, висновки суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем обставин нікчемності укладених договорів; надання позивачем достатнього обсягу документів, на підставі яких можливо зробити висновок про звязок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із господарською діяльністю позивача та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності; про відповідність наданих позивачем первинних документів вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо їх оформлення - є передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи.

За наявності вищевикладених обставин у ТОВ «Росукройл» не виникло права на формування податкового кредиту у грудні 2009р. за наслідками господарських операцій по договорам із ТОВ «ПКФ «Донімперіал Плюс» та ТОВ «ТК «Діал Імпекс».

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є обгрунтованими, не спростованими позивачем при розгляді даної справи, у звязку з чим є обґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом ТОВ «Росукройл» податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2010 № 0003262340/0.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, під час розгляду зазначеної справи судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, які мають значення для правильного та обєктивного вирішення спору, що є підставою для скасування постанови відповідно до ст..202 КАС країни.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року у адміністративній справі №2а-24291/10/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року у адміністративній справі №2а-24291/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росукройл” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 25.08.2010 року № 0003262340/0 скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Росукройл” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 25.08.2010 року № 0003262340/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена та підписана колегією суддів 18 березня 2011 року.

Головуючий І.Д.Компанієць

Судді І.В.Геращенко

В.В. Попов