Постанова № 16554780, 18.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011 року справа №2а-27969/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А.

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-27969/10/0570 за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до релігійної громади Християнської церкви «ШЕХІНА» про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду до релігійної громади Християнської церкви «ШЕХІНА» про припинення юридичної особи.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-27969/10/0570 у задоволенні позову Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполі до релігійної громади Християнської церкви «ШЕХІНА» було відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Релігійна громада Християнської церкви «ШЕХІНА» є юридичною особою, зареєстрованою розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 12.09.2002 року та перебуває на обліку у Жовтневій МДПІ у місті Маріуполі..

Згідно з ч. 8 ст. 19 Господарського Кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Пунктом 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачене подання субєктами господарювання податкових декларацій за базовий податковий (звітний період).

Відповідно до п.3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Як вбачається з акту про неподання податкових декларацій та документів фінансової звітності від 17.05.2010 року, в порушення чинного законодавства, відповідачем до державної податкової інспекції звітність не надавалась з 2 кварталу 2009 року.

Відповідно до свідоцтва № 426 від 12.09.2002 року про реєстрацію статуту релігійної громади, відповідач є релігійною громадою, тому відносини щодо реєстрації, дії та припинення відповідача регулюються Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Частиною 1 та 3 статтею 8 Закону передбачено, що Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.

Згідно до ст.13 Закону, Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення).

Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Реєстрація статуту релігійної громади проведена Донецькою обласною державною адміністрацією 12 вересня 2002 року.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.

Порядок припинення релігійної організації передбачений статтею 16 Закону. Так, діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.

Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.

У судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;

2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;

3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);

4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.

Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації порядком позовного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора.

Відповідачем не здійснювались порушення законодавства, передбачені вищевказаною статтею Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а також, оскільки ставиться вимога саме про припинення юридичної особи а не її ліквідації, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Законом передбачено, що справа про припинення релігійної організації розглядається лише за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора, то податкова інспекція не має повноважень щодо припинення релігійної громади.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

12.09.2002р. розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 426 було зареєстровано релігійну громаду Християнської церкви «Шехіна» за адресою: 87510, вул. Гагаріна, буд. 143. 21.11.2002р. за № 168 відповідач як платник податків був узятий на облік у Приморському відділенні Жовтневої МДПІ м. Маріуполя. Відповідно до довідки Донецького обласного управління статистики № 26287476 від 29.10.2002р. релігійну громаду Християнської церкви «Шехіна» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ст. 9 Закону України № 1251 від 25.06.1991р. «Про систему оподаткування» - який був чинний на день винесення судом першої інстанції постанови - передбачено обов'язок платників податків подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Згідно зі ст.1 Закону України № 2181-ІП від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - який був чинний на день винесення судом першої інстанції постанови - до платників податків відносяться юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

П. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України № 755 від 15.05.2003р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» як підстава для постановлення судом рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, передбачено неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу України юридична особа - це організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 8 Закону України № 987-ХІІ від 23.04.1991р. «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян _ одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Згідно зі ст. 13 Закону України № 987-ХІІ від 23.04.1991р. «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). При цьому релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Відповідач в порушення вимог закону не надає до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податкову звітність з 2-го кварталу 2009 року, про що було складено акт від 17.05.2010р.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Жовтнева МДПІ м. Маріуполя уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Ст. 110 Цивільного кодексу України передбачена ліквідація юридичної особи за рішенням суду у випадках, встановлених законом. п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. П.67.2 ст. 67 Податкового кодексу України - що є чинний на момент подання касаційної скарги - передбачено право органів державної податкової служби в установленому законом порядку звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Діючим законодавством України передбачено можливість Жовтневої МДПІ м. Маріуполя зупинити та запобігти вчиненню таких порушень відповідачем виключно через звернення до суду щодо припинення юридичної особи.

Необхідно зазначити, що Жовтнева МДПІ м. Маріуполя, подаючи позов про припинення юридичної особи відповідача, реалізовувала своє право на звернення до суду з позовом, предметом якого було припинення юридичної особи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Виходячи з вищевикладеного, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя при неподанні відповідачем протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону має право звернення до суду з вимогою про припинення юридичної особи відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм матеріального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-27969/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-27969/10/0570 скасувати.

Позовні вимоги Жовтневої МДПІ м. Маріуполя задовольнити.

Припинити юридичну особу - релігійної громади Християнської церкви «Шехіна».

Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через 5 днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська