Ухвала суду № 16554503, 17.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року справа №2а-6254/10/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі Асєєвій Я.В.,

за участю сторін : представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» Холода С.М., Образкова В.Є. , представників Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Жадана О.О., Лунгор О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-6254/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000522301/1 від 13.08.2010 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000522301/1 від 13.08.2010 р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» задоволений повністю:

визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000522301/1 від 13.08.2010 в частині визначення суми податкового зобовязання товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 320751,40 грн. (у тому числі: основний платіж 213836,00 грн., штрафні санкції 106915,40 грн.), за результатами господарських відносин з приватним підприємством «ТНіК».

Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.ст. 68, 129 Конституції України, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.ст. 7, 8, 10, 86, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та проігноровані приписи розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 рок № 11 «Про судове рішення».

Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції надав правову оцінку тільки тим документам, які були надано ТОВ «ФЕСТ», але документально підтверджені доводи, що були надані представниками ДПІ в м. Лисичанську під час судових засідань, суд першої інстанції взагалі не оцінив в мотивувальній частині рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 12.09.1995 та перебуває на обліку в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області як платник відповідних податків.

Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ФЕСТ», код за ЄДРПОУ 23474189, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 (а.с.20-32 том 1).

Згідно висновків акту перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 перевіркою встановлено порушення ТОВ «ФЕСТ» п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про прибуток підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 213836,00 грн., у тому числі: 2 квартал 2007 року 213568,00 грн., 4 квартал 2007 року 176,00 грн., 2 квартал 2008 року 79,00 грн., 4 квартал 2009 року 13,00 грн.

У розділі 3.1.2 «Валові витрати» акта перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 встановлено їх завищення у сумі всього 855343 грн., у тому числі: 2 квартал 2007 року 854271,00грн., 4 квартал 2007 року 704,00 грн., 2 квартал 2008 року 316,00 грн., 4 квартал 2009 року 52,00 грн. (а.с.21-30 том 1).

В порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про прибуток підприємств» ТОВ «ФЕСТ» безпідставно зависило валові витрати на 854271,00 грн. за період з 01.04.2007 по 30.06.2007, у тому числі у 2 кварталі 2007 року, при відсутності фактичних поставок бітуму.

У ході проведення перевірки, встановлено, що згідно оригіналів первинних документів по взаємовідносинах з ПП «ТНіК», між ПП «ТНіК» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «ФЕСТ» в особі Образкова В.Є. укладено Генеральний Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 15 від 11.01.2007. 15.01.2007 укладена додаткова угода № 1 до Генерального Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 15 від 11.01.2007.

Перевіркою наданих ТОВ «ФЕСТ» документів встановлено, що договір, укладений між ТОВ «ФЕСТ» та ПП «ТНіК» № 15 від 11.01.2007 на постачання товару не виконувався, а фактично, як встановлено перевіркою ТОВ «ФЕСТ», в документах значились умови договору постачання товару від ПП «ТНіК».

У ході проведення перевірки встановлено, що у бухгалтерських регістрах ТОВ «ФЕСТ» станом на 01.04.2007 значиться кредитове сальдо по вищевказаному договору по рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ПП «ТНіК» у сумі 216,10 грн.

На виконання умов вищевказаного договору по отриманим накладним від ПП «ТНіК» значиться бітум на загальну суму з ПДВ 1025125,40 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 170854,20 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства «Журнал-ордер та відомість по рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.04.2007 по 31.12.2007 зроблені наступні проведення: Д-т рах.281 «Товари на складі» К-т рах.6311 «Розрахунки з постачальниками» на суму без ПДВ 854271,20 грн. (бітум по отриманим накладним); Д-т рах.644 «Розрахунки по податку на додану вартість» К-т рах.6311 «Розрахунки з постачальниками» на суму ПДВ 170854,20 грн. (бітум по отриманим накладним).

В податковому обліку ТОВ «ФЕСТ» віднесло до складу валових витрат витрати по отриманим накладним від ПП «ТНіК» наступним чином: 2 квартал 2007 року віднесено до валових витрат витрати у сумі 854271,17 грн. без ПДВ (накладні отримані від ПП «ТНіК») Декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2007 року, код рядка 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

ТОВ «ФЕСТ» за отримані накладні від ПП «ТНіК» перерахувало з розрахункового рахунку грошові кошти у загальній сумі 1025341,48 грн. (виписки банка ТОВ «ФЕСТ»), що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму - 1025341,48 грн.

Разом з тим, в акті перевірки відповідач приходить висновку, що бітум на виконання договору № 15 від 11.01.2007 фактично не поставлявся та відповідно придбання бітуму не відбувалося.

Таких висновків відповідач приходить з огляду на те, що:

- ПП «ТНіК» офісних та складських приміщень не має, транспортних засобів не має, основні засоби відсутні, чисельність працівників 1 особа, тобто засновник, директор та головний бухгалтер ОСОБА_6 Тобто, у ПП «ТНіК» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності (відсутні основні фонди, відсутній технічний персонал, відсутні виробничі активи, відсутні складські приміщення, відсутні транспортні засоби);

- у результаті порушення контрагентом ПП «ТНіК» своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства, договір № 15 від 11.01.2007 має протиправний характер, по суті спрямований на заниження податкових зобовязань, незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок, а отже є нікчемним;

- акти на приймання товарно-матеріальних цінностей від ПП «ТНіК» на ТОВ «ФЕСТ» та товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, у відповідності до вимог діючого законодавства, сертифікати та посвідчення якості товару у ТОВ «ФЕСТ» відсутні, трудові ресурси у ПП «ТНіК», які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, відсутні також.

На підставі акту перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 ДПІ в м. Лисичанську згідно з п.п.«б» п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» винесла податкове повідомлення-рішення № 0000522301/0 від 30.07.2010, яким визначила суму податкового зобовязання ТОВ «ФЕСТ» по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 320751,4 грн., з яких: за основним платежем 213836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 106915,4 грн.

06.08.2010 ТОВ «ФЕСТ» подано первинну скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000522301/0 від 30.07.2010. За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 13.08.2010 про залишення скарги без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522301/1 від 13.08.2010, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 320751,40 грн., з яких за основним платежем 213836 грн., штрафні санкції 106915,40 грн. (а.с.33 том 1).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення суми податкового зобовязання ТОВ «ФЕСТ» з податку на прибуток приватних підприємств за результатами господарських відносин з ПП «ТНіК», з огляду на нижченаведене.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності із пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року№ 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) у відповідності із підпунктом 11.2.1 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З системного аналізу вищезазначених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що по своєму змісту наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як підставу для не включення в валові витрати відповідних сум розглядають лише у випадку відсутності будь-яких розрахункових, платіжних і інших документів, оскільки неможливо включити до складу валових витрат підприємства суми, що не підтверджуються документами взагалі.

Документальним підтвердженням витрат, здійснюваних як оплата вартості нафтопродуктів, які придбавались позивачем для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, є рахунки, накладні, податкові накладні.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010, ТОВ «ФЕСТ» безпідставно зависило валові витрати на 854271,00 грн. за період з 01.04.2007 по 30.06.2007, у тому числі у 2 кварталі 2007 року, при відсутності фактичних поставок бітуму. Такий висновок відповідача суд вважає помилковим з огляду на нижчевикладене.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2007 між ПП «ТНіК» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «ФЕСТ» в особі Образкова В.Є. укладено генеральний договір №15 купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно якого ПП «ТНіК» зобовязується передати у власність ТОВ «ФЕСТ», а ТОВ «ФЕСТ» зобовязується прийняти та розрахуватися за нафтопродукти. Номенклатура, кількість, умови поставки, форма та порядок розрахунків, ціна товару встановлюються сторонами у додаткових угодах до цього договору (а.с.34-35 том 1).

З урахуванням зазначеного між ПП «ТНіК» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «ФЕСТ» в особі Образкова В.Є. укладено додаткову угоду № 1 від 15.01.2007 (а.с.36 том 1), якою визначено, що ПП «ТНіК» зобовязано поставити, а ТОВ «ФЕСТ» прийняти та сплатити за бітум нафтовий дорожний БНД 60/90 та БНД 90/130. Марочний асортимент, кількість, ціна товару встановлюється рахунком та видатковою накладною на кожну партію товару. Кількість товару, що поставлена продавцем та отримана покупцем, визначається видатковою накладною. Базис поставки EXW (резервуари ЗАТ «Линік»).

18.01.2007 між ПП «ТНіК» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «ФЕСТ» в особі Образкова В.Є. укладено додаткову угоду № 2 (а.с.37 том 1), якою визначено, що ПП «ТНіК» зобовязаний передати у власність ТОВ «ФЕСТ» нафтопродукти за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі товару, чи видаткових накладних, чи інших документів, які є невідємною частиною договору. Датою відвантаження товару є дата, зазначена у товарно-транспортній накладній чи видатковій накладній. За умови передачі товару на нафтобазі зберігання датою відвантаження товару є дата зазначена в акті приймання-передачі товару чи у видатковій накладній.

На виконання своїх зобовязань ПП «ТНіК» передав у власність ТОВ «ФЕСТ» бітум нафтовий дорожній на загальну суму 1025125,40 грн., що підтверджено видатковими накладними за період з 04.04.2007 по 20.06.2007, оглядом яких встановлено, що вони містять найменування товару, кількість та ціну товару (а.с.38-68 том 1).

Крім зазначених видаткових накладних, ПП «ТНіК» надано ТОВ «ФЕСТ» податкові накладні за період з 03.04.2007 по 19.06.2007 (а.с.106-135 том 1), рахунки-фактури (а.с.136-142 том 1).

На підтвердження здійснення оплати за товар, ТОВ «ФЕСТ» до перевірки та у судовому засіданні надано виписки банку про здійснення оплати за відповідними рахунками-фактурами (а.с.143-157 том 1).

Тому судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що у позивача наявні розрахункові, платіжні та інші документи, що свідчать про фактичне виконання угоди № 15 від 11.01.2007 та понесення ТОВ «ФЕСТ» витрат на придбання бітуму, які складено у відповідності до вимог чинного законодавства та вони містять всі необхідні реквізити. Тобто, у ТОВ «ФЕСТ» наявні підстави для включення 854271,00 грн. до складу валових витрат за результатами господарських відносин з приватним підприємством «ТНіК» у 2 кварталі 2007 року.

Як зазначено в акті перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 вищевказані первинні документи були предметом дослідження при здійсненні перевірки. Сумнівів щодо достовірності цих документів, їх оформлення у відповідача при здійсненні перевірки не виникло. Разом з тим, ці документи не прийняті відповідачем до уваги як підстава формування валових витрат через відсутність товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товарів, сертифікатів якості.

Висновок відповідача, що відсутності товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення витрат з придбання бітуму нафтового дорожнього до складу валових витрат, суд вважає помилковим з огляду на нижчевикладене.

Згідно з п.4.2 договору купівлі продажу нафтопродуктів № 15 від 11.01.2007 та п.2 додаткової угоди № 1 від 15.01.2007 до договору № 15 від 11.01.2007 поставка товару проводиться на умовах EXW у відповідності з ІНКОТЕРМС -2000.

Відповідно до правил ІНКОТЕРМС - 2000 умова EXW «франко-завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.). У разі поставки товару на умовах EXW «франко-завод», продавець не несе зобов'язань по доставці товару покупцеві (не здійснює перевезення товару), зобов'язання покупця обмежуються передачею товару покупцю.

У додатковій угоді місцем передачі товару названо резервуари ЗАТ «Ліник».

З викладеного вбачається, що ПП «ТНіК» та ТОВ «ФЕСТ» між собою домовилися, що товар, який буде придбано ТОВ «ФЕСТ» залишається в резервуарах ЗАТ «Ліник» до моменту відвантаження цього товару.

Відповідно до ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки.

Таким чином встановлено, що продавцем ПП «ТНіК» покупцю ТОВ «ФЕСТ» передано бітум, який зберігається у резервуарах ЗАТ «Ліник», без здійснення поставки цього бітуму на адресу ТОВ «ФЕСТ».

Товарно-транспортна накладна є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.

ТОВ «ФЕСТ» до складу валових витрат не включалися витрати на поставку бітуму від ПП «ТНіК» на адресу позивача, оскільки такої поставки фактично не було, а бітум залишався в резервуарах ЗАТ «Ліник».

Що стосується посилань відповідача на відсутність відносин між ТОВ «ФЕСТ» та ЗАТ «Ліник», що підтверджено відсутністю договорів оренди або договорів на зберігання придбаного бітуму, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «ТНіК» придбало бітум нафтовий дорожній у ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС». Угодою між ТОВ «ТНК-ВР КОММЕРС» та ПП «ТНіК» передбачено аналогічні умови поставки, тобто базис поставки EXW (резервуари ЗАТ «Ліник»).

Відповідно до ст.667 ЦК України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобовязаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобовязаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором».

З урахуванням умов поставки EXW, ніяких договорів зберігання або оренди не повинно існувати, тому ТОВ «ФЕСТ» не повинно було укладати та сплачувати кошти на користь ЗАТ «Ліник» за зберігання товару.

Відповідно до ч.1 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 № 30-93 «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції (далі - стандарти, норми і правила), здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи - державні центри стандартизації, метрології та сертифікації (далі - органи державного нагляду), а також інші спеціально уповноважені органи.Відповідно до приписів чинного законодавства перевірка якості ПММ не належить до компетенції податкових органів. Тобто у відповідача було відсутнє право при перевірці підприємства вимагати надання документів, які підтверджують якість продукції.

Так, висновок відповідача про нікчемність договору № 15 від 11.01.2007 під час судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до вимог статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. В силу положень частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Хоча умови та зміст вчинених правочинів не суперечать актам цивільного законодавства, однак угода вважається дійсною, коли сторонами фактично було виконано умови вказаної угоди.

Позивачем до суду першої інстанції надано докази, що підтверджують факт виконання зобовязань ПП «ТНіК» та ТОВ «ФЕСТ» за договором № 15 від 11.01.2007, а отже, фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку.

Посилання відповідача на відсутність у ПП «ТНіК» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності (відсутні основні фонди, відсутній технічний персонал, відсутні виробничі активи, відсутні складські приміщення, відсутні транспортні засоби), а також порушення ним своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства, як на підставу визнання договору №15 від 11.01.2007 нікчемним, колегія суддів погоджу висновок суду першої інстанції, щодо необґрунтованості з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснено невиїзну документальну перевірку ПП «ТНіК» (код ЄДРПОУ 31023138) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ФЕСТ» (код ЄДРПОУ 23474189) за період з травня 2007 по червень 2007 року, за результатами якої складено акт № 1697/23-31023138 від 04.08.2010 (а.с.130-135).

В акті перевірки № 1697/23-31023138 від 04.08.2010 зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «ФЕСТ» було надано наступні документи: установчі документи ПП «ТНіК»; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за перевіряє мий період; накладні та податкові накладні за перевіряє мий період; банківські виписки за перевіряє мий період; інші документи ПП «ТНіК», згідно яких у періоді, що перевірявся відповідно до договору № 15 від 11.01.2007, додаткових угод № 1 від 15.01.2007 та № 2 від 18.01.2007 ПП «ТНіК» поставлено товар, на що виписано податкові накладні.

Перевіркою ПП «ТНіК» встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «ФЕСТ», яке мало правові відносини з платником податків, а саме сума податкової накладної № 267 від 30.03.2007 не відповідає сумі податкової накладної № 267 від 30.03.2007 в запиті.

Перевіркою ПП «ТНіК» не встановлено порушень відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «ФЕСТ», яке мало правові відносини з платником податків.

Також судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду:

-що бітум нафтовий дорожній придбаний у ПП «ТНіК», ТОВ «ФЕСТ» у свою чергу реалізовано на адресу контрагентів ТОВ «Азовпромснаб», ТОВ «Атлант», КП Кремінський Агрошляхбуд, ТОВ «Моноліт 2002», що підтверджено копіями відповідних договорів (а.с.123-126 том 2), видатковими накладними (а.с.127-165 том 2), копіями податкових накладних (а.с.212-246 том 2), реєстром виданих податкових накладних (а.с.252-256 том 2).

-транспортування нафтопродуктів здійснювалося контрагентами як самостійно так і за допомогою орендованого транспорту із резервуарів ЗАТ «Ліник». Вказані обставини підтверджено копіями заявок на відвантаження бітуму, які надсилалися ТОВ «ФЕСТ» на адресу ПП «ТНіК» (а.с.52-65 том 2), товарно-транспортними накладними виписаними вантажовідправником - ЗАТ «Ліник» (а.с.67-103 том 2), договором про здійснення перевезень № 7 від 08.01.2002, укладеним між ТОВ «Логрус-Авто» та ТОВ «ФЕСТ» та договором № 24/05/07 від 24.05.2007, укладеним між ТОВ «Рутеск ХХІ» та ТОВ «ФЕСТ» (а.с.191-192 том 2), актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) та рахунками (а.с.193-208 том 2), журналом-ордером та відомістю по рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними поставщиками» (а.с.209-211 том 2).

-факт відвантаження бітуму нафтового дорожнього у автомобілі зазначені у заявках на відвантаження бітуму направлених ТОВ «ФЕСТ» на адресу ПП «ТНіК» підтверджено також відповіддю ЗАТ «Ліник» від 08.11.2010 № 17/01/871, наданою на ухвалу суду про витребування додаткових доказів від 01.11.2010, та копіями товарно-транспортних накладних виписаних ЗАТ «Ліник» (а.с.144, 145-181 том 3).

Разом з тим, відповідач в акті перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 зазначивши про безпідставність ТОВ «ФЕСТ» завишення валових витрат на 854271,00 грн. за період з 01.04.2007 по 30.06.2007, у тому числі у 2 кварталі 2007 року, за результатами господарських відносин з приватним підприємством «ТНіК» та нікчемність правочину угоди № 15 від 11.01.2007, одночасно зазначив, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу, у тому числі доходу отриманого ТОВ «ФЕСТ» від продажу бітуму своїм контрагентам, за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 не встановлено його заниження або завищення.

Так колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки № 24/23-23474189 від 19.07.2010 щодо відсутності у ТОВ «ФЕСТ» підстав для включення 854271,00 грн. до складу валових витрат за результатами господарських відносин з приватним підприємством «ТНіК» у 2 кварталі 2007 року та порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про прибуток підприємств» є необґрунтованими, та такими, що зроблені без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачеві податковим повідомленням-рішенням № 0000522301/1 від 13.08.2010 по податку на прибуток підприємства, за результатами господарських відносин з приватним підприємством «ТНіК», податкове зобовязання та штрафні (фінансові) санкції відповідачем визначені безпідставно та необґрунтовано, внаслідок чого зазначене податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції

Вступна та резолютивна частина ухвали прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 березня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-6254/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ» до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000522301/1 від 13.08.2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 18 березня 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

К.П. Горбенко О.П. Лях