Ухвала суду № 16554425, 17.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року справа №2а-8126/10/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю сторін : представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» Сімейко А.М., Костенко Г.Є. представника Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Мілобінської М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі № 2а-8126/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 30.08.2010 р. протиправним, стягнення заборгованості з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за травень та червень 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 30.08.2010 р. протиправним, стягнення заборгованості з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за травень та червень 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 30.08.2010 р. протиправним, стягнення заборгованості з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за травень та червень 2010 року задоволені частково:

визнано не чинним та протиправним податкове повідомлення рішення № 0000122306/0 від 30.08.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 477799 грн.

стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 46757,24 грн. (сорок шість тисяч сімсот пятдесят сім гривень 24 копійки) та червень 2010 року у сумі 450283,96 грн. (чотириста пятдесят тисяч двісті вісімдесят три гривні 96 копійки) на підставі податкових декларацій за травень та червень 2010 року.

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» судові витрати у розмірі 850,00 грн.

в іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції порушено вимоги п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168, п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України, ст. 159, ст. 163 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18.02.1992р. за № 1383120 0000 001272.

Відповідач згідно довідки АБ № 072928 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус субєкта юридичної особі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» взято на облік як платника податків 26.02.1992 за № 246.

Як платником податку на додану вартість ТОВ «Промсервіс ЛТД» було подано до відповідача декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року ( т. 1 а.с. 18-29, т. 2 а.с. 101-105, 156-158), якими визначено загальну суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 498507 грн. (код рядка 25, 25.1).

Сума податкових зобовязаньта податкового кредиту підтверджені копіями податкових накладних, ( т. 1 а.с. 76-189, 198-202, 207-210, 216-219, 223-227, 235-239, 249,250; Т. 2 а.с. 1-4, 9-18, 26-31, 38-45, 59-62), платіжних доручень ( т.1 а.с 77, 83-87, 95-97, 99, 106-110, 114-116, 119, 121-122, 124-126, 140-145, 154-160, 169-173, 180-183, 190-194, 196,197, 204, 204а-206, 212-215, 222, 229-234, 243-248; т. 2 а.с. 5-8, 17, 19-23, 34-37, 46-48, 52-58, 63-65), транспортних квитків та касових чеків ( т. 1 а.с. 92-94, 203, 211, 220, 221, 228, 240-242; т. 2 а.с. 4, 24, 25, 32, 33, 50, 51, 66-68).

У період з 11.08.2010 по 25.08.2010 на підставі направлення від 11.08.2010 № 640, виданого ДПВ в м. Сєвєродонецьку, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку травень, червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2008 по 31.03.2008 року, з 01.05.2008 по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 по 30.09.2009, з 01.02.2010 по 28.02.2010, з 01.04.2010 по 31.05.2010.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1847/23-13392289 від 30 серпня 2010 року (а.с.30-41).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 30 серпня 2010 року винесено податкове повідомлення рішення за № 0000122306/0 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 479264,80 грн.

Однією із підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивачу було визначення податкового кредиту по правовідносинам з ТОВ «ТД «Промінвестгруп».

Відповідно матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінвестгруп» було укладено договір № 5 від 28.01.2010.

Факт постачання товару від ТОВ «ТД «Промінвестгруп» підтверджується товарно-транспортною накладною № 73 від 07.04.2010.

Відповідач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промінвестгруп» є посередником реалізованої сталі листової ХН 45Ю на ТОВ «Промсервіс ЛТД». Відповідно до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» контрагент ТОВ «ТД «Промінвестгруп» - ПП «Амега ЛТД» має 23 стан місцезнаходження не встановлено та підприємство з квітня 2010 року не надає фінансову звітність до Ленінської МДПІ у м. Луганську, що підтверджується довідкою № 648/23-709/36562542 від 30.08.2010 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТД «Промінвестгруп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Промсервіс ЛТД» за лютий-квітень 2010 року. За результатами оперативно-розшукових заходів було встановлено, що директор ПП «Амега ЛТД» не мав наміру на здійснення підприємницької діяльності, а зареєстрував дане підприємство з метою отримання винагороди.

Відповідач вважає, що ПП «Амега ЛТД» не могло здійснювати фінансову-господарську діяльність, внаслідок чого вказане підприємство не декларувало до сплати не сплачувало до бюджету суми ПДВ, яку ТОВ «Промсервіс ЛТД» відобразило у складі податкового кредиту за квітень 2010 року, а тому у позивача не було законних підстав для визначення податкового кредиту та у подальшому права на відшкодування ПДВ по правовідносинам з ТОВ «Промсервіс ЛТД».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків відповідача з наступних підстав.

Перевірки по ланцюгам постачання, на які посилається відповідач, проводяться не стосовно безпосередніх постачальників товарів позивача, а за ланцюгами постачання починаючи з другого ланцюга та інших. Факт сплати суми ПДВ у ціні товару безпосередньо позивачем відповідачем не заперечується.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплати до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильного визначення суми податкових зобовязань та податкового кредиту.

При позитивному значені суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне положення «бюджетне відшкодування» та є вкилочною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Однією із підстав для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу є знаходження у другому ланцюгу постачання контрагента продавця - ПП «Амега ЛТД» у 23 стані місцезнаходження не встановлено та підприємство з квітня 2010 року не надає фінансову звітність до Ленінської МДПІ у м. Луганську. Також, відповідачем за результати перевірки ТОВ «ТД «Промінвестгруп» було зроблено висновок, що дане підприємство є посередником реалізованої сталі листової ХН-45Ю, а тому не є виробником даного товару. Крім того, у акті вказано, що не можливо встановити та перевірити постачальників ТОВ «ТД «Промінвестгруп» та чи сплачувалася ними до бюджету сума ПДВ.

Але, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлено в залежність від виконання своїх податкових зобовязань контрагентів по всьому ланцюгу постачання до кінцевого виробника.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному етапів з придбання товарів (послуг), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (позивач) вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.

Таких доказів відповідачем у судовому засіданні не надано.

Таким чином, у даному випадку порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує наслідки саме для цих підприємств, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, доводи податкового органу щодо неможливості відшкодування заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав не підтвердження сплати податку на додану вартість одним з постачальників товару І та інших ланцюгів постачання не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ.

Так, податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушенню якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками по 1, 2, 3 ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робі, послуг).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно було включено до податкового кредиту та заявлено до бюджетного відшкодування суми, сплачені ТОВ «ТД «Промінвестгруп», а тому, позовні вимоги в частині визнання нечинним та протиправним податкове повідомлення рішення № 0000122306/0 від 30.08.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 477799 грн., а саме, за травень 2010 року у сумі 40833,33 грн. та за червень 2010 року у сумі 436965,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковими деклараціями у травні 2010 року на суму 40833, 33 грн. та у червні 2010 року на суму 436965, 67 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції

Вступна та резолютивна частина ухвали прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 березня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі №2а-8126/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс ЛТД» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 30.08.2010 р. протиправним, стягнення заборгованості з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за травень та червень 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 березня 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

К.П. Горбенко О.П. Лях