Ухвала суду № 16554410, 17.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року справа №2а/0570/693/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю сторін : представника Державного підприємства «Добропіллявугілля» Діденко С.Ф., представника Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Килимник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/693/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000611520/0 від 12.11.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000611520/0 від 12.11.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0000611520/0 від 12.11.2010, яким до відокремленого підрозділу “Шахта “Добропільська”державного підприємства “Добропіллявугілля” застосовано штраф у розмірі 413590 (чотириста тринадцять тисяч пятсот девяносто) грн. 86 коп.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції порушено пункту 7.7. статті 7, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 та преамбули Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 92 п. 1 ч. 2 Конституції України, ст. 1 ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування», якому дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного суду України від 16 лютого 2010 року № 5-рп/2010 де встановлено, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003, включено до ЄДРПОУ за № 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 291209.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Добропіллі серії АБ № 208671 від 07.10.2009. Згідно з довідкою Добропільської ОДПІ від 03.03.2005 № 58, Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» взято на облік як платник податків з 22.04.2003.

10.11.2010 Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених сум податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища, Відокремленим підрозділом «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля», ЄДРПОУ 26352481, за період з 30.06.2009 по 29.10.2010, за наслідком якої складено акт № 1250/15-1/26352481 від 10.11.2010.

Згідно з цим актом, перевіркою, у тому числі, було встановлено, що Відокремленим підрозділом «Шахта «Добропільська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» здійснювалось погашення податкового зобовязання із плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно:

- розрахунку № 24548 від 05.02.2010 у сумі 49472,01 грн. із затримкою на 161 день;

- розрахунку № 7587 від 29.04.2010 в сумі 162442,86 грн. із затримкою 133 дні;

- розрахунку № 24548 від 05.02.2010 в сумі 183506,69 грн. із затримкою 130 днів;

- розрахунку № 18929 від 05.11.2009 в сумі 126614,24 грн. із затримкою 120 днів;

- розрахунку № 18929 від 05.11.2009 в сумі 191325,05 грн. із затримкою 92 дні;

- розрахунку № 7587 від 29.04.2010 в сумі 113820,83 грн. із затримкою 91 день, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157, ст.ст. 26, 30 Кодексу України «Про надра», п.п. 17, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин».

12.11.2010 Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000611520/0, яким позивачу на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку спати узгодженої суми податкового зобовязання від 161 календарних дні нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобовязання, що складає 413590,86 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000611520/0 від 12.11.2010, з огляду на наступне.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідач зарахував в якості сплати податкових зобовязань, визначених вказаним вище розрахунком, суми, сплачені позивачем згідно платіжних доручень від 29.09.2009 № 1058 на суму 180600 грн. із призначенням платежу перераховано авансовий платіж з плати за користування надрами за 3 квартал 2009р. по строку платежу 29.10.2009; від 29.10.2009 № 1176 на суму 223000 грн. із призначенням платежу - авансовий платіж з плати за користування надрами за 3 квартал 2009р. по строку платежу 20.10.2009; від 12.11.2009 № 1234 на суму 257186,05 грн. із призначенням платежу перераховано податок за користування надрами за 3 квартал 2009р. по строку платежу 19.11.2009; від 18.12.2009 № 1375 на суму 61900 грн. із призначенням платежу - авансовий платіж з плати за користування надрами за 4 квартал 2009р. по строку платежу 19.02.2010; від 29.01.2010 № 32 на суму 366000 із зазначенням платежу - авансовий платіж з плати за користування надрами за 4 квартал 2009р. по строку платежу 19.02.2010; від 19.02.2010 № 96 на суму 200258,06 грн. із зазначенням платежу податок за користування надрами за 4 квартал 2009р. по строку платежу 19.02.2010; від 19.03.2010 № 183 на суму 156000 грн. із зазначенням платежу - авансовий платіж з плати за користування надрами за 1 квартал 2010р. по строку платежу 19.05.2010; від 30.04.2010 № 45 на суму 377261,74 грн. із зазначенням платежу - податок за користування надрами за 1 квартал 2010р. по строку платежу 20.05.2010; від 29.06.2010 № 167 на суму 186900,00 грн. із зазначенням платежу - авансовий платіж з плати за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010; від 30.07.2010 № 319 на суму 316300,00 грн. із зазначенням платежу - авансовий платіж з плати за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010; від 19.08.2010 № 365 на суму 121097,08 грн. із зазначенням платежу - податок за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010; від 30.09.2010 № 486 на суму 355131,32 грн. із зазначенням платежу заборгованість з податку за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010.

Отже, відповідачем здійснено врахування сум, що сплачені вищевказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попереднього періоду, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобовязання, визначеного розрахунками від 05.11.2009 № 18929, від 05.02.2010 № 24548, від 29.04.2010 № 7587. Наявність податкового боргу також знайшла своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої та апеляційної інстанції знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

З наведеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000611520/0 від 12.11.2010, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції

Вступна та резолютивна частина прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 березня 2001 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/693/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000611520/0 від 12.11.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текс ухвали складений та підписаний колегією суддів 18 березня 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

К.П. Горбенко О.П. Лях