Постанова № 16554377, 11.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року справа №2а-27219/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Бадахової Т.П. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:Фомін В.Ю.

від відповідача:Ковальчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-27219/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м.Донецька про визнання протиправними дій, скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» (надалі позивач, ТОВ «Тайм плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька) про: визнання протиправними дій відповідача стосовно призначення та проведення документальної невиїзної перевірки щодо опрацювання встановлених ризикованих операцій ТОВ «Тайм плюс», з питань правових відносин з ТОВ «Макоптторг», за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.; складання та направлення платнику податків податкових повідомлень рішень; - повне скасування як протиправних та необґрунтованих податкових повідомлень-рішень відповідача №0000562303/0 від 25.08.2010р., №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р. про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на додану вартість у сумі 323 404,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмирі 161 702,00 грн., загалом 485 106,00 грн.; - повне скасування як протиправних та необґрунтованих податкових повідомлень-рішень відповідача №0000552303/0 від 25.08.2010р., №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р., про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на прибуток підприємства у сумі 404 255,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 183 432,00 грн., загалом 587 687,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на перевищення повноважень співробітниками відповідача відносно призначення та проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Тайм плюс», та неправомірність на необґрунтованість висновків, зроблених в Акті перевірки від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143.

Також, позивач посилається на безпідставність прийняття нових податкових повідомлень-рішень за наслідками адміністративного оскарження первинних рішень, оскільки відповідні скарги позивача залишені без задоволенні а первинні податкові повідомлення-рішення без змін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-27219/10/0570 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись не невірне застосування судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, як незаконну та необґрунтовану, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.102-117 т.2).

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що працівниками ДПІ у Пролетарському районі перевищені повноваження стосовно призначення та проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Висновки викладені в акті перевірки стосовно відсутності господарської операції з контрагентом ТОВ «Маоптторг», які засновані на відповіді Макіївської ОДПІ про неможливість провести перевірку його контрагента, є безпідставними та не обґрунтованими.

Представник позивача підтримав доводи викладенні в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення вимог.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, вважає дії податкового органу правомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків Акту перевірки від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143, правомірними.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про часткове задоволення вимог, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ТОВ «Тайм плюс» є юридичною особою, зареєстроване 24.03.2006 року рішенням виконкому Пролетарської районної ради м.Донецька. Станом на час перевірки, перебуває на податковому обліку в ДПІ Пролетраському районі м.Донецька з 24.03.2006 року за №1834 (а.с.112-114 т.1). Підприємство є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №08332486 (а.с.71 т.1). Відповідно до Статуту ТОВ «Тайм плюс», крім основних видів діяльності, передбачено у тому числі придбання, реалізація сільгосппродукції. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька проведена невиїзна документальна перевірка щодо опрацювання встановлених ризикових операцій ТОВ «Тайм плюс» (код ЄДРПОУ 34305143) з питань правових відносин з ТОВ «Макоптторг» (код ЄДРПОУ 35354673) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 (а.с. 86-111 т.1).

Згідно вказаного акту, перевірка проведена з відома та в присутності директора ТОВ «Тайм плюс». Акт від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 підписаний директором ТОВ «Тайм плюс».

Підставою для проведення та реалізації субєктом владних повноважень владних управлінських функцій стала вказівка-лист заступника голови ДПА в Донецькій області щодо проведення перевірок певних сумнівних субєктів господарювання стосовно їх фінансово-господарської діяльності з їх контрагентами.

Основним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України від 04.12.1990, № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005, № 327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 року №925/11205 прийнятий «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (надалі Порядок №327) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, який існує для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

П.1.2 цього Порядку №327 встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

П.1.3. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

П.1.7. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто, законодавцем передбачено, що документальні невиїзні перевірки проводяться не тільки на підставі поданих податкових декларацій, але і на підставі інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Колегія суддів погоджує правову позицію та обґрунтування суду першої інстанції, що невиїзна документальна перевірка щодо опрацювання встановлених ризикових операцій ТОВ «Тайм плюс» (код ЄДРПОУ 34305143) з питань правових відносин з ТОВ «Макоптторг» (код ЄДРПОУ 35354673) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 проведена правомірно, у межах наданих відповідачу повноважень.

На підставі Акту від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька прийняті: - податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010р. №0000552303/0, яким за порушення ст.3, ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 587 687,00 грн., у тому числі за основним платежем - 404 255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 183 432,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010р. №0000562303/0, яким за порушення ст.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 485 106,00 грн., у тому числі за основним платежем 323 404,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 161 702,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішеннями про результати розгляду первинної скарги та про результати розгляду повторної скарги відповідні скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані у адміністративному порядку рішення без змін, та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р. та податкові повідомлення-рішення №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р., які за змістом аналогічні до первинних.

Колегія суддів звертає увагу, що способом реалізації субєктом владних повноважень, в даному випадку ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька, своїх владних управлінських функцій, при виявлені порушень податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками невиїзної документальної перевірки, викладених в акті такої перевірки, є прийняття відповідного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

На підставі наведеного, колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи апелянта про протиправність податкового органу щодо призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, складання та направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що вказані податкові повідомлення-рішення прийнятті податковим органом відповідно вимог податкового законодавства при процедурі адміністративного оскарження та по суті не змінюють змісту податкового зобовязання, а слугують метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, крім того, надіслані податкові повідомлення-рішення надають платнику податку права на їх оскарження в судовому порядку у випадку не згоди з ними, чим фактично і скористався позивач.

Колегія суддів звертає увагу, що сам факт проведення перевірки, складання та направлення податкових повідомлень-рішень по суті не породжують для позивача ніяких прав та обовязків.

В даному випадку основним спірним питанням є саме прийняте податковим органом рішення за наслідками здійсненої перевірки, яким є оскаржувані податкові-повідомлення рішення, саме які і створюють та породжують для позивача відповідні права та обовязки.

Згідно висновків Акту від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 перевіркою встановлені наступні порушення:

- ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні ТМЦ від ТОВ «Макоптторг» та при їх подальшій реалізації;

- ст. 3, ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 404 255,00 грн.

- ст. 3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 323 404,00 грн.

В основу зазначених порушень норм податкового законодавства покладене слідуюче:

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Тайм плюс» (у якості покупця) укладено договір від 04.05.2009р. №б/н з ТОВ «Макоптторг» (у якості продавця) предметом якого є передача у власність сільськогосподарської продукції (жмих соняшниковий, кукурудза, ячмінь фуражний, пшениця фуражна).

Згідно наявних видаткових накладних встановлено постачання товару на суму 1 940 425,94 грн., у тому числі ПДВ 323 404,37 грн. за період березень грудень 2009р. Станом на 2010р. заборгованість ТОВ «Тайм плюс» за товар відсутня.

Встановлено, що суми податку на додану вартість за накладними за вказаним товаром включені до складу податкового кредиту на загальну суму 323 404,37 грн. та відображені у додатку № 5 у розділі «Податковий кредит» по зазначеному контрагенту у відповідних періодах та відповідних сумах.

До декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., позивачем віднесено до складу валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ «Макоптторг» суму 1 617 022,00 грн.

В Акті від 16.08.2010р. №2058/23-1/34305143 зазначено, що для перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції.

Як пояснив представник позивача під час апеляційного провадження, у них таких товаротранспортних накладних не може бути, тому як товар вони реалізовували своїм контрагентам, які і здійснювали вивіз продукції від ТОВ «Макоптторг».

Крім того, як зазначено в Акті, листом від 11.06.2010р. №22680/7/23-311 Макіївська ОДПІ повідомила пор неможливість проведення перевірки по ТОВ «Макоптторг», у звязку з незнаходженням його за юридичною адресою.

Зазначено, що основні засоби у ТОВ «Макоптторг» відсутні. До декларації з податку на прибуток додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних» відрахувань» декларацій відсутні. Відповідно до довідки 1 ДФ кількість працюючих на ТОВ «Макоптторг» складала 1 особу (директор), яка враховуючи великий обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обєм роботи, що підтверджується Актом від 11.06.2010р. № 1737/23-3/35354673.

Відповідачем зроблено висновок, що оскільки на ТОВ «Макоптторг» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Перевіряючи зазначили, що враховуючи те, що у ТОВ «Макоптторг» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вказана угода має ознаки нікчемності.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність ознак (на думку податкового органу) нікчемності правочину із-за відсутності умов для ведення господарської діяльності, ще не є доведеним фактом такої нікчемності укладеного договору між позивачем та його контрагентом.

Тобто перевіряючи прийшли до висновку про відсутність факту передачі товару за договором від 04.05.2009р. №б/н, та зроблено висновок про перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування.

При прийнятті рішення по справі про відмову у задоволені вимог про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення, судом першої інстанції були погоджені зазначені висновки податкового органу та відмовлено у задоволені вимог.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

На підтвердження заявлених у позовних вимогах обставин, позивачем надані видаткові накладні до договору від 04.05.2009р. №б/н, акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «Макоптторг» за 2009 рік станом на 01.01.2010р., платіжні доручення та виписки з облікового рахунку про сплату позивачем на користь ТОВ «Макоптторг» грошових коштів за договором від 04.05.2009р. №б/н., податкова звітність.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, обставин викладених в акті перевірки, придбана позивачем продукція від ТОВ «Макоптторг» реалізована відповідно до укладених договорів іншим субєктам господарювання - ПНВК Інтербізнес», ВАТ «Птахогосподарство «Червоний прапор», ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» на поставку позивачем сільськогосподарської продукції (жмих соняшниковий, кукурудза, ячмінь фуражний, пшениця фуражна). За реалізацію товару, зазначені контрагенти провели розрахунок, дебіторська заборгованість ТОВ «Тайм плюс» за відвантажений товар у 2009 році станом на 2010 рік відсутня. Суми податку на ПДВ по зазначеним операціям включені до податкових зобовязань відповідного періоду та відповідають даним податковим деклараціям. Проведені та складені акти звірки взаєморозрахунків з зазначеними контрагентами.

Частиною 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З урахуванням цих приписів процесуального закону, суд має надати оцінку тим обставинам, що стосуються предмету спору. Суд першої інстанції виходив з того, що головним у спірних правовідносинах є наявність правомірності прийнятого рішення податковим органом. Окрім цього, обов'язкове обґрунтування встановленого відповідачем порушення повинно бути не лише наявним у тексті акту, а й належним і достатнім.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто зазначеними вимогами процесуального законодавства встановлена презумпція вини субєкта владних повноважень, на якого покладено обовязок доводити правомірність своїх дій.

Колегія суддів вважає не доведеним з боку відповідача правомірності прийнятого рішення, та навпаки позивачем доведено перед судом обґрунтованість заявлених вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі саме невиїзної (по суті камеральної) документальної перевірки, на підставі наявних у податкового органу податкової звітності позивача та отриманого Акту Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 року про неможливість проведення перевірки контрагента «ТОВ «Макоптторг».

Господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Макоптторг» існували у 2009 році, а акт про неможливість проведення перевірки контрагента складений лише на час 11.06.2010 року.

Крім того, як вбачається з цього Акту від 11.06.2010 року, а також представленого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно стану юридичної особи-ТОВ «Макоптторг», остання є зареєстрованою юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Гірницькому відділенні Макіївської ОДПІ. Колегія суддів звертає увагу, що зазначене підприємство, відповідно до акту, з якого вбачається здійснює певну господарську діяльність, має відповідні обороти грошових коштів, звітує перед податковим органом, у тому числі у періоді з січня по квітень 2010 року.

Колегія суддів також звертає увагу, що в Акті невиїзної документальної перевірки від 16.08.2010 року відповідачем надані висновки господарсько-фінансовій діяльності ТОВ «Макоптторг», надана оцінка та поставлено під сумнів здійснення такої діяльності цим підприємством, через нікчемність укладених правочинів з контрагентами цього підприємства, що не входить до компетенції податкового органу. Це в свою чергу потягло за собою поставлення під сумнів самих господарських відносин між позивачем та ТОВ «Макоптторг» та як правило прийняття податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вищезазначеного Листа від 31.05.2010 року, виходячи з його змісту, за підписом заступника голови ДПА Донецької області, податковим органам надавалась вказівка про необхідність податковим органам, у випадку виявлення даних по укладеним правочинам такими, що суперечать державі і суспільству, направлені на порушення публічного порядку, прийняти заходи щодо визнання таких правочинів нікчемними.

Не зважаючи на це, відповідач в акті невиїзної документальної (камеральної) перевірки робить висновок про нікчемність правочину, та фактично про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Макоптторг», що не є властивими функціями відповідача.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Наявні документи, як первині, підтверджують факт здійснення господарських опе рацій. Під час апеляційного провадження встановлено не тільки придбання, за договором від 04.05.2009р. №б/н у ТОВ «Макоптторг», та оплату позивачем за товар, але й ви користання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній в господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що саме позивачу належить право вибирати для себе контрагентів, визначати свою фінансову та стратегічну політику при здійснені господарської діяльності, крім того, отриманий та реалізований товар (сільгосппродукція) по укладеним договорам доводить нерозривний зв'язок між здійсненою господарською діяльністю підприємства та тими напрямками діяльності на які були спрямовані господарські відносини з іншими особами.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що спірні операції мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог ЦК України, Господарського Кодексу України, що регулюють договірні зобовязання.

Виходячи з наявних договірних відносин, законодавством не встановлена, як обовязкова наявність товаро-транспортних накладних, при тому, що у позивача їх і не може бути, тому як підприємство не здійснювало самовивіз сільгосппродукції. Відсутність таких товаро-транспортних накладних не дає право податковому органу вважати відсутність господарських правовідносин та нікчемності правочину.

Податковий орган жодним чином не довів підстави за яких, умови для здійснення господарських операцій поставлені в залежність від певних обставин.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобовязання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника зазнавати певних негативних матеріальних наслідків.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, відсутністю фактичного постачання товарів/послуг від постачальника, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків та вказують на відсутність правових підстав для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Крім того, як було встановлено під час апеляційного провадження будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений що з метою, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Колегія суддів вважає, що податковим органом здійснені висновки не на підставі первинних документів, а по факту відсутності за місцем реєстрації контрагента та неможливості його перевірки іншим податковим органом, що спростовує сам принцип встановлення порушень за результатами документальних перевірок.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів правомірності прийнятого ним рішення, його висновки про відсутність господарських відносин між позивачем та його контрагентами, що існували у періоді 2009 року, які покладені в основу проведеної перевірки, що за своєю правовою природою є камеральною, на підставі Акту Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 році, є необєктивними, необґрунтованими та безпідставними, засновані на припущеннях.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомленнь-рішеннь доводить протиправність визначення податку і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, невірно надана правова оцінка обставинам справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, в звязку апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-27219/10/0570 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-27219/10/0570 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм плюс» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№0000562303/0 від 25.08.2010р., №0000562303/1 від 15.09.2010р. і №0000562303/2 від 18.11.2010р. про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на додану вартість у сумі 323 404,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмирі 161 702,00 грн., на загальну суму 485 106,00 грн.; та

№0000552303/0 від 25.08.2010р., №0000552303/1 від 15.09.2010р. і №0000552303/2 від 18.11.2010р., про донарахування ТОВ «Тайм плюс» податку на прибуток підприємства у сумі 404 255,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 183 432,00 грн. на загальну суму 587687,00 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 16 березня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П. Бадахова

А.В.Гайдар