Ухвала суду № 16554046, 16.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року справа №2а-26547/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Ясинуватської обєднаної державної податкової

провадженні апеляційну скаргу інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від13 січня 2011 року

по адміністративній справі № 2а-26547/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Бета-Агро-інвест»

до Ясинуватської обєднаної державної податкової

інспекції у Донецькій області

про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001642310/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001642310 (арк. спр. 3-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року позов задоволений частково, скасоване податкове повідомлення рішення від 12 листопада 2010 року №0001642310/0. У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено (арк. спр. 164-171).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що не вбачається в діях позивача порушень підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що обумовлює безпідставність донарахування йому податкового зобовязання податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням та, відповідно, штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ясинуватська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001642310/0 та в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» в задоволені позовних вимог, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін (арк. спр. 173-174).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення для справи.

Так, судом першої інстанції не враховано, що операція згідно договору купівлі-продажу зернових від 30 квітня 2009 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Агро» не відображена відповідно до додатку №5 та №2 декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року.

На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що позивачем занижені податкові зобовязання за червень 2010 року на суму передоплати, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Млин» у загальній сумі 40000грн.

Також, податковий орган посилається на листи Державної податкової адміністрації України від 10 червня 2009 року №5384/6-16-115-25, №12058/7/16-1517-25 «Про податковий облік передоплати при одночасній поставці товарів, які підпадають під спеціальний режим оподаткування та на які такий режим не розповсюджується», згідно яких передбачено, що якщо платником у межах однієї поставки здійснюється продаж товарів, які підпадають під спеціальний режим оподаткування та на які не розповсюджується, і на момент отримання передоплати за такі товари платник не має змоги визначити фактичну долю товарів, які будуть поставлятися у межах спеціального режиму оподаткування, а які у загальному порядку, то податкові зобовязання, розраховані на дату такої оплати, відображаються у податковій декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись п. 2 частини 1 ст. 197 КАС України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» зареєстрований як юридична особа 07 березня 2000 року Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 30844997 (арк. спр. 18, 19).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» є сільськогосподарським підприємством та здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції рішенням Зборів учасників підприємства, протоколом № 1 від 12 лютого 2008 року (арк. спр. 20-26). Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, розведення свиней, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту та ін.

Позивач перебуває на обліку в Ясинуватській обєднаній державній податковій інспекції у Донецької області як платник податків (арк. спр. 28).

Позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується відповідним Свідоцтвом (арк. спр. 27).

У період з 31 серпня 2010 року по 29 жовтня 2010 року Ясинуватською обєднаною державною податковою інспекцією у Донецькій області проводилася планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт від 29 жовтня 2010 року № 444/23-1/30844997.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації у періоді, що перевірявся, у сумі 52500 грн., у т.ч. за липень 2009 року у сумі 29923 грн., за серпень 2009 року у сумі 2312 грн., за вересень 2009 року у сумі 13598 грн., за червень 2010 року у сумі 6667 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач надав до відповідача заперечення, які задоволені не були (а.с. 7-10).

12 листопада 2010 року Ясинуватською обєднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001642310/0, яким на підставі акту перевірки та згідно з приписами підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78750 грн., у т.ч. за основним платежем - 52500 грн., за штрафними (фінансовими) санкція ТОВ «Бета-Агро-інвест» як сільськогосподарське підприємство обрав спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

30 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум Агро» (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» (Продавцем) було укладено договір купівлі-продажу зернових, відповідно до якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупцю товар (сільськогосподарську продукцію), а Покупець - прийняти і оплатити його. Ціни, кількість, загальна вартість поставляємої продукції і базис поставки вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складає 7000000 грн., у т.ч. ПДВ 20% Строк поставки 30 квітня 2010 року (підпункт 1.1-1.3, 1.5 договору).

У пункті 2.1 договору були визначені умови оплати, а саме - Покупець здійснює оплату поставленої партії товару перерахуванням на розрахунковий рахунок Продавця або передплату за товар, готовий до відвантаження, по узгодженню сторін, остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням кількості і якості товару згідно умов цього договору.

Згідно з пунктом 2.2 датою прийомки товару Покупцем вважається дата виписки товарних накладних. Пунктом 2.3 договору встановлено обов'язок Продавця протягом 1 календарного дня з дати відвантаження партії товару оформити і надати Покупцю рахунок на оплату, накладну, податкову накладну (арк. спр. 56).

Відповідно до Специфікації від 03 липня 2009 року сторонами договору було визначено товар - соняшник врожаю 2009 року у кількості 120,000 тонн +/- 10% за ціною 2300,00 грн., на загальну суму 275000 грн. у т.ч. ПДВ 20% (арк. спр. 57).

03 липня 2009 року позивачем була видана податкова накладна покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум Агро» № 319, у якій вказана сума поставки 275000 грн., у т.ч. ПДВ 45833,33 грн. (а.с. 58).

Оплата за товар у розмірі 275000 грн. підтверджується випискою банку за 03 липня 2009 року (арк. спр. 59).

01 квітня 2008 року між ПК «Млин» (Покупцем) та ТОВ «Бета-Агро-інвест- (Пролавцен) укладено договір купівлі-продажу № 10/1, відповідно до умов якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність товар - пшеницю врожаю 2008 року у кількості 1000 т. за ціною 1550 грн. за 1 т, а Покупець - прийняти і оплатити цей товар. Умовами пункту 2.3 договору передбачено здійснення Покупцем 100% передплати за товар на розрахунковий рахунок Продавця (а.с. 39-40).

01 жовтня 2009 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду, згідно з якою були змінені відомості про товар, а саме: найменування товару - пшениця виробнича врожаю 2009р.; одиниця виміру: тонн; планова ціна товару - 1500 грн. за 1 тонну, у т.ч. ПДВ 20%; кількість товару - 3000 тонн; планова сума договору - 4500000 грн. Також, п. 2.3 додаткової угоди встановлено обов'язок Покупця здійснити 100% передплату за товар на розрахунковий рахунок Продавця (а.с. 41).

29 червня 2010 року позивачем була видана податкова накладна покупцю ТОВ ПК «Млин» № 6017, у якій вказана сума поставки 251000 грн., у т.ч. ПДВ 41833,33 грн. (а.с. 42).

Умови договору були сторонами виконані, що підтверджується витратною накладною № 344 від 30 липня 2010 року, згідно з якою ТОВ «Бета-Агро-інвест» передало, а ТОВ ПК «Млин» прийняло пшеницю у кількості 2951,38т за ціною 4427070 грн., у т.ч. ПДВ 737845 грн. (а.с. 45). Отримання пшениці для ТОВ ПК «Млин» здійснив ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11 липня 2010 року № 208 (а.с. 43-44).

Платіжним дорученням № 593 від 29 червня 2010 року ТОВ ПК «Млин» перерахувало на користь ТОВ «Бета-Агро-Інвест» оплату за пшеницю згідно договору № 10/1 від 01 квітня 2008 року у розмірі 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666 грн. (а.с. 46).

Відповідач у акті перевірки вказує, що позивачем протиправно не було включено до складу податкового зобов'язання за липень 2009 року суму отриманої передплати за сільськогосподарську продукцію від ТОВ «Гранум-Агро» у загальній сумі 275000 грн., у т.ч. ПДВ 45833,33 грн. (платіжне доручення № 497 від 03.07.2009), а також занижено податкове зобов'язання за червень 2010р. на суму передплати від ТОВ «ПК Млин» у загальній сумі 40000 грн.,у т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (платіжне доручення № 593 від 29.06.2010).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності визначення податковим органом податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (надалі Закон №509).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої

(нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у даному випадку позивач не повинен був відносити до складу податкових зобов'язань липня 2009 року та червня 2010 року суми податку, отримані у складі передплат договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, та, відповідно, відображати ї у податкових деклараціях з податку на додану вартість цих податкових періодів. Вказані операції повинні бути відображені у скорочених податкових деклараціях з податку на додану вартість. Такий висновок суду узгоджується з наступними вимогами Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982.

Відповідно до пункту 1.2 цього Порядку платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 8 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Пунктом 5.1 цього Порядку передбачено, що для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, відповідно до редакції абзацу третього підпункту 8і. 15.1 пункту 81.15 статті 8 Закону.

Як встановлено судом першої інстанції. підтверджено матеріалами справи та не оспорюється апелянтом, позивач включив до скороченої податкової декларації суми передплати, отриманої від ТОВ «ПК Млин» у червні 2010 року (а.с. 50, 51-52), тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо дотримання вимог вказаних нормативно-правових актів.

Також суд першої інстанції встановив, що суму передплати, отриману від ТОВ «Гранум-Агро» у липні 2009 року, позивач у відповідній скороченій декларації не відобразив (а.с. 63-64, 65-66). Разом із тим, це не вплинуло на правильність формування податкових зобов'язань у липні 2009р., як про це вказує відповідач у акті перевірки, оскільки ТОВ «Бета-Агро-інвест» як сільськогосподарське підприємство зі спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість не повинно було сплачувати податок з поставки продукції власного виробництва.

Щодо встановлення перевіркою придбання сільськогосподарської продукції (пшениці, соняшника), яка у подальшому була реалізована, у зв'язку із чим сума ПДВ 6667 грн. вплинула на правильність формування показників скороченої декларації за червень 2010р., оскільки такий висновок суперечить фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 до скороченої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у червні 2010 року контрагентом позивача ТОВ «ПК Млин» здійснювалася передплата за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції - пшениці власного виробництва, а не раніше придбаних пшениці та соняшника. Отже, операція з купівлі-продажу продукції власного виробництва підпадає під спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість висновку відповідача у цій частині.

Крім того, у акті перевірки не наведено, з яких підстав та згідно з якими документами відповідач встановив факт придбання сільськогосподарської продукції, яка у подальшому була реалізована, що є порушенням п. 1.7 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання на листи Державної податкової адміністрації України від 10 червня 2009 року № 5384/6/16-115-25, № 12058/7/16-1517-25, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушень позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що обумовлює безпідставність донарахування йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням та, відповідно, штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у адміністративній справі № 2а-26547/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у адміністративній справі № 2а-26547/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001642310 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 16 березня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська