Постанова № 16554007, 09.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року справа №2а-517/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Блохіна А.А. , Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у адміністративній справі № 2а-517/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 року, № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у справі № 2а-517/09/0570 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 року, № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 року задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька: № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 року; № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 року. Визнано недійним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 року Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції послався на порушення Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 (надалі Порядок № 327) під час складення акту перевірки № 2174/23-211/24656975 від 01.12.2008 року, тому висновки податкового органу щодо порушень з боку позивача за переконанням суду першої інстанції, є неправомірними. Щодо порушення позивачем п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач довід правомірність та обґрунтованість дій підприємства по включенню до валових витрат витрат, понесених та повязаних із замовленням та виготовленням технічної документації. Відносно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 року, яким відповідач застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 180 грн. за порушення податкового законодавства (за здійснення торговельної діяльності без придбання торгового патенту, суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки № 2174/23-211/24656975 від 01.12.2008 року відповідачем не вказано пункт продажу товарів у розумінні Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що є порушенням з боку відповідача, а тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій вона зазначає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року прийнята в результаті неправильної оцінки матеріалів справи як доказів та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що виїзної плановою перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року, вірно встановлено заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» податку на прибуток у розмірі 131178 грн. на підставі чого було обґрунтовано прийняте податкове повідомлення рішення № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 року. Також правомірним є прийняття податкового повідомлення рішення № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 року, що прийнято за наслідками встановленого зазначеною перевіркою заниження суми податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 18598 грн. Зазначене порушення встановлене шляхом співставлення даних наданих загальних відомостей по бухгалтерських рахунках з даними реєстрів виданих податкових накладних, первинною документацією наданою для перевірки, виписок банку з даними податкових декларацій. Відповідач в апеляційній скарзі просив постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Представники сторін до суду не прибули.

З приводу повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що позивач викликався до суду судовою повісткою на 02.03.2010 року, але останній у судове засідання не прибув, не повідомивши суд про причини не прибуття. З огляду на те, що справа № 2а-517/09/0570 у звязку із проведенням судово-економічної експертизи, знаходиться тривалий час у провадженні Донецького апеляційного адміністративного суду та з метою недопущення більш тривалого затягування розгляду зазначеної справи по суті, позивача було повідомлено про нову дату слухання, а саме 09.03.2011 року о 10:00 за номером факсу 3401448, який мається в матеріалах справи та зазначений самим позивачем. Зазначений факт підтверджується факсовим звітом про надіслання, із змісту якого вбачається, що повідомлення про розгляд справи було успішно доставлене за вказаним номером на приймаючий факс.

У відповідності до ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Оскільки у відповідності до зазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України від позивача до суду не надходило ніякої інформації, щодо зміни його адреси та інших реквізитів, то колегія суддів вважає, що судом були прийняті достатні міри, щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, а тому приходить до висновку про можливість розглянути справу без присутності його представника.

Представник відповідача про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі направлень від 13.10.2008 року № 267, від 10.11.2008 року № 297 виданих Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 2174/23-211/24656975 від 01.12.2008 року, в якому податковим органом були зазначені виявлені під час перевірки порушення, а саме: п.п. 4.1.1 п.4.1 ст..4, п.п 5.3.2 п.5.3 ст. 5, п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - підприємством занижено суму податку, яка підлягає перерахуванню в бюджет у сумі 131178 грн. за період з 3 кварталу 2006 р. по 1 півріччя 2008 р.; п..п 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством занижено податок на додану вартість, яка підлягає перерахуванню в бюджет у сумі 18 598 грн. за період: липень, серпень, листопад 2006 р., березень, червень, вересень 2007 р., лютий, березень, травень, червень 2008 р.; ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у частині реалізації продукції власного виробництва фізичним особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах без придбання відповідних торгових патентів.

На підставі вказаного акту перевірки, стосовно позивача відповідачем були прийняти наступні рішення: № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 р., яким визначено позивачу суму податкового зобовязання за податком на прибуток приватних підприємств держбюджет на загальну суму 195776,00 грн.( у тому числі за основним платежем 131178 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 64598 грн.); № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 р., яким визначено позивачу суму податкового зобовязання за податком на додану вартість по вітчизняних товарах держбюджет на загальну суму 27897,00 грн.( у тому числі за основним платежем 18598 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9299грн.); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 180 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що факти заниження підприємством суми податку, яка підлягає перерахуванню в бюджет у сумі 131178 грн. за період з 3 кварталу 2006 р. по 1 півріччя 2008 р. в порушення пп.4.1.1. п.4.1. ст..4, пп.5.3.2. п.5.3. ст..5, п.5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та факт заниження підприємством податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню в бюджет у сумі 18 598 грн. за період: липень, серпень, листопад 2006 р., березень, червень, вересень 2007 р., лютий, березень, травень, червень 2008 р. в порушення пп.3.1.1. п.3.1. ст..3 Закону України «Про податок на додану вартість», належним чином не зафіксований в акті перевірки, чим порушено вимоги Порядку N 327, і такий висновок податкового органу є неправомірним і не може бути підставою для визначення підприємству податкового зобов'язання по цій позиції. Суд не прийняв акт перевірки як доказ, яким підтверджується склад податкового правопорушення, з огляду на принципи належності та допустимості доказів, які полягають у тому, що зазначений акт складений з порушенням приписів пункту 1.7, підпунктів 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 10 серпня 2005 року № 327.

Оскільки при апеляційному розгляді справи 09 жовтня 2009 року між представниками сторін виникла суперечка з приводу того, що податковим органом при проведенні перевірки були використані не всі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2009 року у даній справі було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача за спірний період висновки акту перевірки № 2174/23-211/24656975 від 01.12.2008 року, щодо заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, штрафних санкцій.

У відповідності до заключної частини висновку № 276/24 судово-економічної експертизи у справі № 2а 517/09/0570 від 17.02.2011 року за результатами проведеного дослідження встановлено, що висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №2174/23-211/24656975 від 01.12.2008 року:

1. про порушення позивачем вимог ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» підтвердити документально не є можливим;

2. про порушення позивачем вимог п.п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131178 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2006 року 18683 грн., за 4 квартал 2006 року 10431 грн., за 3 квартал 2007 року 23368 грн., за 1 квартал 2008 року 62092 грн., за півріччя 2008 року 8724 грн.) не є можливим;

3. про порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість:: - за липень 2006 року (на 87 грн.), за серпень 2006 року (на 5098 грн.), за листопад 2006 року (на 761 грн.) дослідити не є можливим, за березень 2007 року (на 2326 грн.), червень 2007 року (на 1187 грн.), вересень 2007 року (на 363 грн.), березень 2008 року (на 1611 грн.), травень 2008 року (на 2164 грн.) документально не підтверджуються; - за лютий 2008 року підтверджуються частково у сумі 1468 грн.; - за червень 2008 року підтверджуються повністю у сумі 2356 грн.; в цілому за березень 2007 року червень 2008 року висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість підтверджуються на загальну суму 3824 грн.

Колегія суддів, дослідивши висновок № 276/24 судово-економічної експертизи у справі № 2а 517/09/0570 від 17.02.2011 року вважає його за належний доказ, оскільки спірне питання вирішено за наявності необхідних знань при наданні відповідних документів.

У відповідності до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі..

Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимогами заявленого позову є визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про безпідставність нарахування, а не порушення відповідачем порядку складання акту перевірки.

З урахуванням нових обставин у справі, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» в частині не підтверджених експертизою порушень з боку позивача, а саме порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», порушення вимог п.п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 131178 грн., частково порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість задовольнити, а в частині підтверджених порушень, а саме заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2008 року та за червень 2008 року на загальну суму 3824 грн. - відмовити.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно були дослідженні обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття частково незаконного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями ст.195 - 197, ст.198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у адміністративній справі № 2а-517/09/0570 задовольнити частково

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у адміністративній справі № 2а-517/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 року, № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0001032301/0/2540/23-213/24656975/15157/10 від 12.12.2008 року на загальну суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 195776,00 грн., у тому числі за основним платежем 131178 грн. та 64598 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення рішення № 0001042301/0/2541/23-213/24656975/15158/10 від 12.12.2008 року в части визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14774 грн. та штрафними санкціями на суму 7387 грн.

Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182303/2542/23-313/24656975/15159/10 від 12.12.2008 року на загальну суму штрафних санкції 180 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Міронова Г.М.

Судді: Юрко І.В.

Блохін А.А.