Ухвала суду № 16553196, 11.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року справа №2а-24578/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняІванченко О. В.

за участю представників від:

позивача: ОСОБА_2, представник за дов. від 27.01.11р.

відповідача: ОСОБА_3, представник за дов. від 10.03.11р.

розглянувши у відкритому судовомуПриватного акціонерного товариства

засіданні апеляційну скаргу «Горлівське»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від11 січня 2011 року

по адміністративній справі № 2а-24578/10/0570

за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

до Приватного акціонерного товариства

«Горлівське»

про стягнення заборгованості з земельного податку

у розмірі 213219,06 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Горлівська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Горлівське» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 213219,06 грн. (арк. спр. 2-3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду області від 29 жовтня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Заявою про уточнення позову від 29 листопада 2010 року позивач уточнив, що сума орендної плати за земельні ділянки є узгодженою та просив стягнути суму податкового зобовязання по орендній платі за користування земельними ділянками за період з 30 квітня 2010 року по 30 липня 2010 року за основним платежем 125037,92грн. та штрафні санкції у сумі 77434,78грн., всього 213219,06грн. (арк. спр. 48).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Горлівське» заборгованість з земельного податку у розмірі 79177,26 грн. (арк. спр. 103-105). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем в добровільному порядку не сплачена заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 79177,26грн., яка підлягає стягненню.

Приватне акціонерне товариство «Горлівське» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за основним платежем (по орендній платі за землю) у розмірі 123295,44 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 77434,78грн., пені у сумі 10746,36 грн. відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 106-108).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що Донецький окружний адміністративний в оскаржуваній постанові підтверджує факт не лише відсутності заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 123295,44 грн., але й відсутність порушення строків її сплати, оскільки до суду були надані докази її своєчасної оплати, про що зазначається в оскаржуваній постанові. Проте суд першої інстанції стягує у повному обсязі суму штрафних санкцій, не дослідивши обґрунтованість, правомірність та законність їх нарахування.

Апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Приватне акціонерне товариство «Горлівське» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 26 січня 2004 року за номером 32804702, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. спр. 4).

Відповідач є платником орендної плати за землю з юридичних осіб. Підприємству надані у користування на умовах оренди три земельні ділянки загальною площею 103997 га на підставі договорів оренди землі, укладених з Горлівською міською радою. Розмір орендної плати згідно вказаних договорів складає відповідно 42874,83 грн., 273585,39 грн. та 58653,54 грн.

Відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки від 27 січня 2010 року за №136 на 2010 рік, в якій зазначено суму орендної плати в розмірі 375113,00грн. (розмір щомісячної суми з орендної плати за земельні ділянки по цій декларації становить 31259,48 грн.).

Сума непогашеної заборгованості по декларації від 27 січня 2010 року №136 з орендної плати за земельні ділянки за березень 2010 року становить 1742,48 грн.

Сума боргу відповідача в розмірі 77434,78 грн. утворилась на підставі податкових повідомлень-рішень від 14 квітня 2010 року №0000891540/0 про сплату суму штрафу в розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання на загальну суму 22968,27грн., від 14 травня 2010 року №0001041540/0 про сплату суму штрафу в розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання на загальну суму 21794,36 грн., від 11 червня 2010 року №0001211540/0 про сплату суму штрафу в розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання на загальну суму 23667,61грн., від 09 липня 2010 року №0001481540/0 про сплату суму штрафу в розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання на загальну суму 10979,01 грн. та є узгодженою.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податкових зобовязань з земельного податку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (надалі Закон №509) та Законом України від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» (далі Закон № 2535) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється апелянтом, що у податковій декларації відповідача з орендної плати за земельні ділянки від 27 січня 2010 року №136 (акр. спр. 13-17) позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку.

Вказані у деклараціях податкові зобов'язання з земельного податку своєчасно не були сплачені підприємством у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість з земельного податку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону №2181 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення суми непогашеної заборгованості по декларації №136 з орендної плати за земельні ділянки від 27.01.2010р. за березень 2010 р. , що становить 1742,48 грн.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що суд першої інстанції стягує у повному обсязі суму штрафних санкцій, не дослідивши обґрунтованість, правомірність та законність їх нарахування, оскільки податкові повідомлення-рішення, якими були застосовані штрафні санкції не скасовані та не визнанні недійсними в установленому Законом порядку та правомірність їх застосування не є предметом даного спору.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горлівське» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року по справі № 2а-24578/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року по справі № 2а-24578/10/0570 за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного акціонерного товариства «Горлівське» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 213219,06грн. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 11 березня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 14 березня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська