Ухвала суду № 16553220, 04.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозговая Н.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року справа №2а-23266/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Бадахової Т.П. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:Недашковський В.М.

від відповідача:Жердєва Н.В., Горбова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23266/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення рішення від 10 вересня 2010 року № 0000632342/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23266/10/0570 позов ( з урахуванням уточнених вимог) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Артемівсьтрансбуд» (позивач) до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції (відповідач, ОДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення від 10 вересня 2010 року № 0000632342/0 задоволений.

Скасовано податкове повідомлення рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції від 10 вересня 2010 року № 0000632342/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 74713 грн., у тому числі за основним платежем 62261 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12452 грн. Вирішене питання з приводу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись не невірне застосування судом першої інстанції норми матеріального права та неповне зясування обставин, що мають суттєве значення по справі, також просив постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.156-158).

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначив, що висновки податкового органу безпідставні, позивач діяв в межах податкового законодавства та ніяких порушень з його боку не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ТОВ «Будівельне управління «Артемівсьтрансбуд» 16.02.2005р. зареєстровано в якості юридичної особи та знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 33367104, перебуває на податковому обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Податковим органом проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт №1900/23/33367104 від 30.08.2010р. (а.с.16-110 т.1)

Актом перевірки встановлені порушення позивачем податкового законодавства: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. за №283/97-ВР в частині не віднесення підприємством до складу скоригованого валового доходу у 1 кварталі 2010 р. кредиторської заборгованості, перед підприємствами ТОВ "Инсайдер-2008" та ТОВ "Кийрівеньторг", які ліквідовані та зняті з Державного реєстру на загальну суму 193567грн. та п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині не відкоригування складу валових витрат у 4 кварталі 2009р. суми простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 42531,68грн., що була списана позивачем по закінченню строку позовної давнини.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010 року № 0000632342/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 62261,00грн. та застосовані штрафні санкції на суму 12452,00грн.

Згідно приписів п.п.4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, утому числі, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно п.п.1.22.1 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

З огляду на норми цього Закону позивачем правомірно віднесено до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості у 4 кварталі по наступним підприємствам: ЗАТ "Артемівський завод "Буддеталь" в сумі 1975,81грн., КП "Артемівська тепломережа" в сумі 1162,20грн., ПП "Брестон" в сумі 7680грн., ТОВ "Горсвет" в сумі 344,54грн., ПП ОСОБА_1 в сумі 1135грн., ПП ОСОБА_2 в сумі 2346,65грн., ПП ОСОБА_5 в сумі 10371,63грн., ЗАТ СМП-3 в сумі 1184,62грн., ЗАТ Трест ДТС в сумі 781,63грн., НПКЦ "Юлис" в загальному розмірі 42531,68грн., що залишились нестягнутими після закінчення строку позовної давності.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, про відсутність правових підстав у позивача для включення до складу валових доходів у 4 кварталі 2009 року простроченої кредиторської заборгованості на загальну суму 42532 грн., без послідуючого коригування суми валових витрат підприємством на суму 35443 грн. (42532 грн.-7089 грн.).

Стосовно висновку податкового органу щодо необхідності віднесення до складу валового доходу у 1 кварталі 2010р. кредиторської заборгованості, перед підприємствами ТОВ "Инсайдер-2008" та ТОВ "Кийрівеньторг", які ліквідовані та зняті з Державного реєстру на загальну суму 193567грн., колегія суддів зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Инсайдер-2008" виключено з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.04.2010р. в звязку з банкрутством.

Колегія суддів зазначає, що висновок податкового органу щодо ліквідації та зняття з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Кийрівеньторг" є помилковим, дане підприємство перебуває у стадії банкрутства. Крім того, перебування у стадії банкрутства до закінчення строків позовної давності не позбавляє можливості особи-контрагента банкрута (ліквідаційного органу) ТОВ "Кийрівеньторг" включити до списку боржників та вирішити питання про стягнення наявної заборгованості.

Підпунктом 1.22.1 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на який посилається податковий орган, передбачає вичерпний перелік визначення термінів безповоротної фінансової допомоги, до якого не входить кредиторська заборгованість перед підприємствами, що виключені з Державного реєстру.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем приписів п.п.4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з позицією сторони позивача, що законодавством не встановлено та не передбачено, віднесення до валових доходів заборгованості за отримані товари перед іншими підприємствами, які ліквідовані або знаходяться у стадії банкрутства і їх підприємство не мало можливості поступити іншим способом, що не передбачено законом.

Відповідно до п.п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не ставить в залежність право платника податків на включення вартості отриманих товарів по першій події до складу валових витрат від їх оплати в майбутньому, а відтак встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється у відповідності до приписів п.5.11. ст.5 цього Закону.

Чинним Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування послуг), у разі несплати товарів, робіт, послуг у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23266/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-23266/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 березня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 09 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П. Бадахова

А.В.Гайдар