Ухвала суду № 16553193, 10.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року справа №2а-28997/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

при секретарі судового засідання Козловій О.М.,

за участю : представника відповідача Ніколюкіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пароплавна компанія «Кометас» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-28997/10/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства «Пароплавна компанія «Кометас» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення щодо застосування штрафних фінансових санкцій частково на суму 36289,19 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач відкрите акціонерне товариство «Пароплавна компанія «Кометас» звернулось до суду з позивом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення щодо застосування штрафних фінансових санкцій частково на суму 36289,19 грн. Позивач вважає , що податковою інспекцією по двох операціях був пропущений шестимісячний строк, протягом якого могла бути нарахована пеня, тому в додатках № 5 і № 6 до акту перевірки №2909/22-011 -1/13482986 від 09.11.2010р. невірно проведений розрахунок пені за договором стандартного бербоутчартеру б/н від 11.07.2009 року та стандартної угоди балтійського та міжнародного морського комітету « БІМКО» про експлуатаційне керування суднами ( менеджмент) б/н від 11.07.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.01. 2011року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права . Позивач вважає , що штрафні санкції накладені на підприємство відповідачем відносяться до визначення адміністративно господарських санкцій. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При апеляційному перегляді справи представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону , завданням органів державної податкової служби , зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів( обов»язкових платежів), а також неоподаткованих доходів, установлених законодавством.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Жовтневою МДПІ м. Маріуполя в період 08-09.11.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Пароплавна компанія «Кометас» з питань дотримання вимог валютного законодавства при проведенні взаєморозрахунків з нерезидентом по договорам б/н від 11.07.2009 р. з датами здійснення операцій від 31.08.2009 р., 30.09.2009 р., 31.10.2009р., 14.11.2009 р. за період з 11.07.2009 р. по 01.11.2010 р. , за результатом якої складено акт №2909/22-011 -1/13482986 від 09.11.2010р.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ ПК «Кометас» норм ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, що призвело до порушення законодавчого терміну розрахунків в іноземній валюті.

На підставі виявлених порушень Жовтневою МДШ м. Маріуполя 18.11.2010р. винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000342240 на суму -93016,73 грн.

Проблемою даного спору є правовідносини , які регулюються нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; правомірність винесення відповідачем оскаржуваного рішення.

Позивач вважає , що рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає частковому скасуванню, оскільки відповідачем по операціям, дата здійснення яких -31.08.2009 року та 30.09.2009 року пеня не може бути нарахована, так як пропущений термін для застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України.

Про те , з таким доводом позивача колегія суддів погодитись не може , з огляду на наступне :

У розумінні ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть застосовуватися уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Оскільки нарахування пені за порушення порядку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не тягне за собою а ні припинення правопорушення, а ні ліквідації його наслідків, то такий спеціальний вид пені за ознаками не підпадає під визначення адміністративно-господарської санкції.

Таким чином, ст. 250 Господарського кодексу, яка регламентує строки застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД, не поширюється.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України до видів адміністративно-господарських санкцій віднесено, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Згідно ст. 241 зазначеного кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи те, що відповідальність за порушення валютного законодавства передбачена спеціальним Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», то норми статті 250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на такі відносини.

Колегія суддів вважає, що посилання позивача на норми Господарського кодексу України - помилкове, оскільки пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства, яка згідно Закону України «Про систему оподаткування в Україні» - не є податковим боргом, віднесена до зобов'язань платників податків неподаткового характеру, згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, відповідно до п.п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених даною статтею, окрім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, в даному випадку, відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином , пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства віднесена до окремої категорії зобов'язань неподаткового характеру, її нарахування регулюється відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відтак, строки застосування адміністративно-господарських санкцій у розумінні ст.250 Господарського кодексу України до вказаних правовідносин , не можуть бути застосовані.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду ; підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду - не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 14 березня 2011 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пароплавна компанія «Кометас» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по адміністративній справі № 2а-28997/10/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства «Пароплавна компанія «Кометас» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення щодо застосування штрафних фінансових санкцій частково на суму 36289,19 грн. залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі .

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Шишов