Ухвала суду № 16552682, 02.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року справа №2а-26494/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бадахової Т.П.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Марциновскому А.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: ОСОБА_3 за довір.,

від третьої особи: ОСОБА_4 за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року по справі № 2а-26494/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Восточна індустріальна группа» про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000042334/0 від 07.09.2010 року; № 0000042334/1 від 30.09.2010 року; № 0000042334/2 від 09.11.2010 року на суму 250924,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 100369,60грн., складених за актом перевірки № 1719/23-311/00176489 від 26.08.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000042334/0 від 07.09.2010 року; № 0000042334/1 від 30.09.2010 року; № 0000042334/2 від 09.11.2010 року на суму 250924,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 100369,60грн., складених за актом перевірки № 1719/23-311/00176489 від 26.08.2010 року.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати вищевказані податкові повідомлення-рішення недійсними.

Ухвалою суду першої інстанції від 20 грудня 2010 року, було залучено у якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Восточна індустріальна группа».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого, визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення: № 0000042334/0 від 07.09.2010 року в частині нарахування податкових зобовязань в сумі 250924,00грн та застосування штрафних санкцій в сумі 100369,60грн; № 0000042334/1 від 30.09.2010 року в частині нарахування податкових зобовязань в сумі 250924,00грн та застосування штрафних санкцій в сумі 100369,60грн; № 0000042334/2 від 09.11.2010 року у повному обсязі. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Присуджено з державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що під час проведення перевірки позивачем не були надані документи, що свідчать про транспортування товарно-матеріальних цінностей та сировини (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, та ніше). Тому підтвердити факт отримання позивачем від третьої особи по справі товарно-матеріальних цінностей, не вбачається можливим.

Разом з цим, апелянт зазначає, що під час перевірки позивача, не було надано сертифікатів якості на продукцію від постачальника ТОВ «Восточна індустріальна группа», товаро транспортних накладних чи інших документів, які б свідчили на думку апелянта, про транспортування товару та змогли підтвердити їх отримання.

За таких обставин, апелянт вважає, що податковий кредит з ПДВ в сумі 308326 грн. за квітень 2010 року, сформований в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та рішення суду без змін.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, та просив їх задовольнити, позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» зареєстровано у ЄДРПОУ як юридична особа за ідентифікаційним номером 00176489.

З 01 травня 2010 року по 31 травня 2010 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства, на підстав якої було складено акт № 1719/23-311/00176489, відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 252375грн.

На підставі вищевказаного акту було прийнято податкове повідомлення рішення від 07.09.2010 року яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 353 325,00 грн., у тому числі 252 375,00 грн. - за основним платежем та 100 950,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (арк. справи 22).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, в наслідок чого, скарга позивача від 30.09.2010 р. № 14128/10/25-013-2 була залишена без задоволення (арк. справи 27-29). Відповідачем надіслано позивачу податкове повідомлення рішення № 0000042334/1 від 30.09.2010 р. (арк. справи 23)

12 жовтня 2010 року позивач звернувся зі скаргою № 1318 про перегляд спірного податкового повідомлення рішення до ДПА у Донецькій області (арк. справи 30-31). ДПА у Донецькій області рішенням про результати розгляду повторних скарг від 29.10.2010 р. № 19104/10/25-113-5 скасувала податкове повідомлення рішення № 0000042334/0 від 07.09.2010 р. (№ 0000042334/1 від 30.09.2010 р.) у частині 1 451 грн. податку на додану вартість та 580,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій та в зазначеній частині рішення від 30.09.2010 р. № 14128/10/25-013-2, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а в іншій частині рішення залишила без змін, скаргу без задоволення (арк. справи 32-38). ДПА у Донецькій області, при прийнятті рішенням про результати розгляду повторних скарг, підтримала висновки відповідача щодо нікчемності правочинів з ТОВ „Восточна індустріальна группа”, але спростувала висновки стосовно нікчемності правочинів з ТОВ „АТ Профі”, ПП „Днепродон”, ПП „Арсенал”, ПП „Автостоп”, ТОВ „Донсвітенерго” через не дослідження під час перевірки первинних та інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідачем надіслано позивачу податкове повідомлення рішення № 0000042334/2 від 09.11.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 351 293,6 грн., у тому числі 250 924,00 грн. за основним платежем та 100 369,6 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (арк. справи 24).

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 вищевказаного закону передбачено наступне, якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

На підставі досліджених судом першої та апеляційної інстанції первинних документів, вбачається, що між позивачем та ТОВ „Восточна індустріальна группа” укладений договір № 65 від 02.03.2009 р. Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник (ТОВ „Восточна індустріальна группа”) поставив, а покупець (позивач) придбав вугільну продукцію на умовах, викладених в договорі, згідно з специфікаціями, що додаються, іменовану далі по тексту "товар". Відповідно до пункту 1.2 договору кількість, якість товару визначається в специфікаціях, які є невідємною частиною договору (арк. справи 88-89).

На виконання умов договору № 65 від 02.03.2009 р. ТОВ „Восточна індустріальна группа” виставлено рахунок № 474 від 31.05.2010 (арк. справи 73), видано податкову накладну (арк. справи 75), з позивачем складено акт прийому-передачі вугільної продукції (арк. справи 74).

Крмі цього, між позивачем та ТОВ „Восточна індустріальна группа” був укладений договір № 57 від 05.05.2009 р. Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник (ТОВ „Восточна індустріальна группа”) зобовязується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити на умовах, викладених в цьому договорі продукцію, іменовану далі по тексту "товар". Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, якість та вартість товару визначається згідно з даними, вказаними в накладних (специфікаціях, які є невідємною частиною договору) (арк. справи 96).

На виконання умов договору № 57 від 05.05.2009 р. ТОВ „Восточна індустріальна группа” видано накладні та податкові накладні (арк. справи 41-72, 177-210).

Поставка товару за договором, підтверджується довіреністю № 489 від 01.05.2010 р., виданою інженеру з постачання, на отримання цінностей від ТОВ „Восточна індустріальна группа” (арк. справи 211).

Оплата за договором від 05.05.09 № 57 підтверджується відповідними платіжними дорученнями (арк. справи 213-222).

Разом з цим, в ході проведення перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ТОВ „Восточна індустріальна группа” порушень законодавства не виявила, актом перевірки підтверджується відповідність податкових зобовязань з податку на додану вартість постачальника (ТОВ „Восточна індустріальна группа”) за господарськими операціями з позивачем у травні 2010 року податковому кредиту позивача. Податкове зобовязання з податку на додану вартість ТОВ „Восточна індустріальна группа” становить 252 918,48 грн. (арк. справи 158), податковий кредит з податку на додану вартість позивача 250923,78 грн. (арк. справи 11 зворот) (не врахована у складі податкового кредиту податкова накладна № 438-7 від 18.05.2010).

Податковий орган не дійшов до висновку про укладення нікчемних правочинів та здійснення безтоварних операцій.

Згідно з п. 7.5.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97 -ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) датою виникнення права у платника податків на податковий кредит виникає з датою першої із подій:

-або дати списання грошових коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товару (робіт, послуг), дати виписування відповідного рахунку (товарного чеку) - при розрахунку з використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків;

-або дати отримання податкової накладної, посвідчуючи факт, придбання платником податку товарі (послуг, робіт).

На підставі досліджених судом першої та апеляційної інстанції первинних документів, вбачається що зобовязання по контрагентам, підтверджується відповідними розрахунковими документами, накладними та податковими накладними. Тобто, правильність формування спірного податкового кредиту підтверджується, окрім податкових накладних, первинними документами, а висновки відповідача щодо безтоварності операцій спростовуються довідкою ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька № 2195/23-2/36380547 від 16.12.2010 р. Докази про те, що податкові накладні, були визнані недійсними в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальний характер операцій, за наслідками виконання яких позивачем було сформовано оспорюваний податковий кредит, відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості не може бути підставою для позбавлення платника податків (позивача у справі) права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки наявність цих документів не повязано з датою виникнення права платника податків на податковий кредит з податку на додану вартість, яка визначається підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року по справі № 2а-26494/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року по справі № 2а-26494/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 березня 2011 року. Повний текст виготовлено 03 березня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: М.М.Яковенко

А.В.Гайдар