Ухвала суду № 16552681, 10.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року справа №2а-28016/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі Асєєвій Я.В.,

за участю сторін : представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» Дороніной О.О., та представника Державної податкової інспекції в м. Дзержинську Асадчого М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дзержинську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-28016/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» до Державної податкової інспекції в м.Дзержинську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Дзержинську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» до Державної податкової інспекції в м. Дзержинську визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000352342/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську 30 серпня 2010 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 368240,30 грн., в тому числі за основним платежем-270507 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-97733,30 грн.;

визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000342342/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську 30 серпня 2010 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 371947,40 грн., в тому числі за основним платежем-338134 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-33813,40 грн.

визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000352342/1, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську 24 вересня 2010 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 368240,30 грн., в тому числі за основним платежем-270507 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-97733,30 грн.;

визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000342342/1, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську 24 вересня 2010 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» податкового зобовязання з податку прибуток в загальному розмірі 371947,40 грн., в тому числі за основним платежем-338134 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-33813,40 грн.;

визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000352342/2, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську 26 листопада 2010 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 368240,30 грн., в тому числі за основним платежем-270507 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-97733,30 грн.;

визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000342342/2, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську 26 листопада 2010 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 368240,30 грн., в тому числі за основним платежем-270507 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-97733,30 грн.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Дзержинської міської ради 26.05.2006 р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 91), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дзержинську.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Дзержинську є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Державною податковою інспекцією у м. Дзержинську була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» з питань фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранш» та Товариством з обмеженою відповідальністю «»Східна вугільна компанія 2009» за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. та впливу зазначених обєктів оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість та нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість.

За результатами перевірки був складений акт № 655/23/34411342 від 18.08.2010 р., яким зафіксовано порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток всього у сумі 338134 грн., у тому числі за І півріччя 2010 р. на суму 338134 грн. за 2009 р.

На порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством включено до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, витрати які не підтверджено первинними документами у розмірі 270507 грн., у тому числі у квітні 2010 р. на суму 165812 грн., у травні 2010 р. на суму 104695 грн. (а.с. 13-28).

На підставі даного акту відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення 0000352342/0 від 30 серпня 2010 р., яким визначено позивачу суму податку на додану вартість на загальну суму 368240,30 грн., з яких 270507 грн. за основним платежем та 97733,30 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 9) та № 0000342342/0 від 30 вересня 2010 р., яким визначено позивачу податок на прибуток в загальному розмірі 371947,40 грн., з яких 338134 грн. з основного платежу та 33813,40 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10).

Вказані рішення були оскаржені позивачем у адміністративному порядку, але податковим органом були залишені без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу платника податку без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000352342/1 від 24 вересня 2010 р. на загальну суму 368240,30 грн. (а.с. 11), №0000342342/1 від 24 вересня 2010 р. на загальну суму 371947,40 грн. (а.с. 12) та №0000342342/2 від 26 листопада 2010 р. на суму 371947/40 грн. (а.с. 72), № 0000352342/2 від 26 листопада 2010 р. на суму 368240,30 грн. (а.с. 73).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності зазначеного рішення з огляду на наступне.

Відповідно до договору поставки б/н, укладеному між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранш» 2 квітня 2010 р., ТОВ «Фірма «Гранш» (поставник) поставив у власність позивача (покупця) вугільну продукцію (товар), а покупець оплатив вказаний товар відповідно до умов договору (а.с. 31-33). На виконання цього договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранш» видано позивачу податкові накладні № 9490 від 09.04.2010 р. на суму 357559,08 грн. (а.с. 62-63), № 11511 від 11.05.2010 р. на суму 319000 грн. (а.с. 64-65), № 14522 від 14.05.2010 р. на суму 65153,33 грн. (а.с. 66-67), № 28541 від 28.05.2010 р. на суму 76100,83 грн. (а.с. 68-69), № 31550 від 31.05.2010 р. на суму 63220 грн. (а.с. 70-71).

Факт отримання зазначеного товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранш» підтверджується договором поставки від 2 квітня 2010 р., специфікацією до договору від 02.04.2010 р., податковими накладними № 9490, № 11511, № 14522, № 28541, № 31550.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме, договір поставки від 2 квітня 2010 р., специфікацією до договору від 02.04.2010 р., податковими накладними № 9490, № 11511, № 14522, № 28541, № 31550, підтверджують факт фактичного виконання умов договору, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди та про те, що операції з виконання та приймання робіт мали безоплатний характер.

Відповідно до договору поставки б/н, укладеному між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія 2009» 1 лютого 2010 р., ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» (поставник) поставив у власність позивача (покупця) вугільну продукцію (товар), а покупець оплатив вказаний товар відповідно до умов договору (а.с. 39-40). На виконання цього договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія 2009» видано позивачу податкові накладні № 910005 від 01.04.2010 р. на суму 21250 грн. (а.с. 54-55), № 970001 від 07.04.2010 р. на суму 128680,72 грн. (а.с. 56-57), № 990001 від 09.04.2010 р. на суму 257407,17 грн. (а.с. 58-59), № 1040002 від 14.04.2010 р. на суму 64162,50 грн. (а.с. 60-61).

Факт отримання зазначеного товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія 2009» підтверджується договором поставки від 1 лютого 2010 р., специфікацією до договору від 01.02.2010 р., податковими накладними 910005, № 970001, №990001, № 1040002.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні № 910005 виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія 2009» 01.042010 року, податкова накладна № 97001 виписана 07.04.2010 р., № 99001 09.04.2010 р., № 1040002 14.04.2010 р.

Податкова накладна № 9490 виписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранш» 09.04.2010 р., податкова накладна № 11511 виписана 11.05.2010 р., № 14522 -14.05.2010 р., № 28541 -28.05.2010 р., № 31550 -31.05.2010 р.

Отримавши податкові накладні, покупець товару (послуг) набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не прийняття до уваги доводів податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш». В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на акти про результати перевірки ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш» та робить висновки про те, що за результатами аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів-складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), а отже зазначені угоди мають ознаки нікчемності.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

В даному випадку господарська операція з придбання товару (послуг) була вчинена, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит.

Відповідно до акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Дзержинську від 18.08.2010 р. № 655-23/34411342 та заперечень відповідача проти позову вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранш», його спрямованість на порушення публічного порядку є: остання податкова звітність подавалась: декларація з податку на додану вартість за травень 2010 р., від 25.06.2010 р. № 24538. Розрахунок комунального податку за 2010 р. не наданий. Згідно бази даних декларація з податку на додану вартість по підприємству за червень 2010 р., яка має статус податкової звітності відсутня; наявність основних виробничих фондів: декларація з податку на прибуток не надавалась; численність працюючих: довідка по формі 1ДФ не надавалась; наявність за юридичною адресою: підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Відповідно до акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Дзержинську від 18.08.2010 р. № 655-23/34411342 та заперечень відповідача проти позову вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія 2009», його спрямованість на порушення публічного порядку є: остання податкова звітність подавалась: декларація з податку на додану вартість за березень 2010 р. (вх. 35680 від 20.04.2010 р.) прийнято до відома. Розрахунок комунального податку за березень 2010 р. (вх. 35679 від 20.04.2010 р.); наявність основних виробничих фондів: декларація з податку на прибуток за І квартал 2010 р. не надавалась; численність працюючих: відповідно до довідки форми 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у І кварталі 2010 р. склала 1 особу (директор підприємства Пащенко Олександр Володимирович), яка, враховуючи загальний обсяг доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не міг здійснювати такий обсяг роботи, наявність за юридичною адресою: підприємство не знаходиться за юридичною адресою, акт виходу від 18.05.2010 р. № 1458/15-2.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що частина з цих обставин спростовується зібраними у справі доказами, у той час як інша частина не може беззаперечно свідчити про те, що спірна господарська операція фактично не проводилася.

З приводу відсутності у ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш» основних засобів та виробничих потужностей слід зазначити, що спірним договором не передбачено, що вугілля, яке було продало ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш», мало бути виготовлено чи здобуто саме на їх виробничих потужностях. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш» наявності виробничих потужностей та основних засобів.

Відповідно до договорів поставки, ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш» є поставниками, а не виробниками товару, тобто є посередниками, що обумовлює наявність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості.

Так само відповідачем не доведено, що виконання спірної господарської операції вимагало наявності певної кількості працівників у штаті ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш». Відповідачем не встановлена відсутність укладених ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш» цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання послуг, повязаних зі спірною операцією.

Щодо відсутності підприємств за юридичною особою, суд зазначає, що це не може встановлювати обмеження цивільної дієздатності особи.

В матеріалах справи є свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Фірма «Гранш» (а.с. 34) ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» (а.с. 59), довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно з яким у ЄДР відсутні відомості про незнаходження ТОВ «Фірма «Гранш» та ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» за юридичною адресою; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи; дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення (а.с. 36, 47-48).

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» у разі наявності, такі дані мають бути зазначені в Єдиному державному реєстрі. Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, у позивача не було підстав ставити під сумнів цивільну правоздатність ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш». Вказане підприємство було зареєстровано як платник ПДВ, отже правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем не доведені зафіксовані у акті перевірки висновки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Східна вугільна компанія 2009» та ТОВ «Фірма «Гранш».

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходив з того, що позивач просив визнати протиправним та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення. Правовим наслідком скасування правового акту індивідуальної дії є втрати чинності таким актом з часу набрання законної сили відповідного судового рішення. Оскільки суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки та невідповідність податкових повідомлень-рішень вимогам закону, тому суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача, обґрунтовано визнав оскаржуване рішення протиправним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції

Вступна та резолютивна частина складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10 березня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дзержинську залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-28016/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинськтопливо» до Державної податкової інспекції в м.Дзержинську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 11 березня 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

К.П. Горбенко О.П. Лях