Ухвала суду № 16552599, 09.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Фещук А.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року справа №2а-26472/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Бадахової Т.П. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської обєднаної Державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-26472/10/0570 (суддя Наумова К.Г.) за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено, в наслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0002491540/0 від 13.05.20101 року, яким до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 12-29 календарних днів у сумі 181503,46 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 18150,35 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0002501540/0 від 13.05.20101 року, яким до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 124280 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків у сумі 24856,08 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0002511540/0 від 13.05.20101 року, яким до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн. Не погодившись з рішенням суду відповідач надав апеляційну скаргу, в якої посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» є юридичною особою (ідентифікаційний номер 36028628), перебуває на податковому обліку з 4 серпня 2008 року, реєстраційний № 3650 (арк. справи 37, 38).

Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 12 травня 2010 року № 510/15-1/36028628 «Про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених податкових зобовязань збору на спеціальне водокористування, платі за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, із земельного податку з юридичних осіб, комунального податку товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» код за ЄДРПОУ 36028628 за період з 09.02.2009 року по 23.04.2010 року» (арк. справи 39-44).

В акті зазначено, що позивачем по Святогорівській селищній ради був наданий уточнюючий документ зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, яким визначено податкове зобовязання у сумі 245492,63 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 08.08.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: платіжне доручення № 6 від 19.08.2009 року сплачена сума 164524 грн. та уточнюючий документ від 19.11.2009 року № 19954 на суму 80966,08 грн.

Також було надано розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 року, яким визначено податкове зобовязання у сумі 164523,56 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 20.08.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: уточнюючий документ від 19.11.2009 року № 19954 на суму 164523,56 грн.

Також надано розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, яким визначено податкове зобовязання у сумі 484026,6 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 20.11.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: платіжне доручення № 1495 від 22.01.2010 року сплачена сума 8944,25 грн. та платіжне доручення № 2109 від 04.03.2010 року сплачена сума 68447,65 грн.

Позивачем було надано і уточнюючий документ зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, яким визначено податкове зобовязання у сумі 293239,87 грн. Граничний термін сплати за вказаним розрахунком припадає на 04.02.2010 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: платіжне доручення № 2109 від 04.03.2010 року сплачена сума 16979,49 грн., платіжне доручення № 484 від 31.03.2010 року сплачена сума 105550,74 грн. та платіжне доручення № 2346 від 23.04.2010 року сплачена сума 9785,39 грн. Таким чином, встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон), п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 у звязку з чим платником податків несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобовязання із затримкою до 30 календарних днів, від 30 до 90 календарних днів та понад 90 календарних днів.

13 травня 2010 року відповідачем винесені податкові повідомлення рішення:

№ 0002491540/0, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 12-29 календарних днів у сумі 181503,46 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 18150,35 грн. (арк. справи 46);

№ 0002501540/0, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 124280 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 20 відсотків у сумі 24856,08 грн.(арк. справи 48);

№ 0002511540/0, яким до позивача за затримку граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 56-79 календарних днів у сумі 313937,29 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків у сумі 156968,65 грн. (арк. справи 47).

У відповідності до вимог пункту 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 платники збору протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір

Згідно пункту 9 вказаного Порядку базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Пунктом 7.1. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837 передбачено, що у разі коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданому ним податковому розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати уточнюючий податковий розрахунок збору, що містить виправлені показники.

Згідно пункту 17.2. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000, № 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000, № 2181-III (діючого на момент прийняття рішення судом першої інстанції) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковим повідомленням рішенням № 0002491540/0 від 13 травня 2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення на 12-29 календарних днів граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 181503,46 грн., визначений штраф в розмірі 10% у сумі 18150,35 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій (арк. справи 67) відповідачем враховані санкції по сплаті 16979.49 грн. за уточнюючим документом № 24251, які сплачено 4 березня 2010 року та 164524 грн. за уточнюючим документом № 13306, які сплачено 19 серпня 2009 року.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2009 року, уточнюючий (№ 13306) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 333173,07 грн. (арк. справи 60).

Платіжним дорученням № 350 від 19 серпня 2009 року 164524 грн. сплачено, згідно призначення платежу, за екологію за 2 квартал 2009 року (арк. справи 49).

Тобто, враховувати зазначену суму як прострочену сплату за 1 квартал 2009 року, є безпідставним.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, уточнюючий (№ 24251) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 112867,52 грн. (арк. справи 62).

Платіжним дорученням № 2103 від 4 березня 2010 року 86527 грн. сплачено, згідно призначення платежу, за екологію за 3 квартал 2009 року (арк. справи 52).

Таким чином, із сплаченої позивачем суми в рахунок сплати зобовязання за 3 квартал 2009 року податковий орган врахував лише частину суми. Таким чином, частина штрафу у розмірі 1697,95 грн. нарахована позивачу необґрунтовано.

Податковим повідомленням рішенням № 0002511540/0 від 13 травня 2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення на 56-79 календарних днів граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 313937,29 грн., визначений штраф в розмірі 50% у сумі 156968,65 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій (арк. справи 69) відповідачем враховані санкції по сплаті 68447,65 грн. за розрахунком № 18388, які сплачено 4 березня 2010 року, 80966,08 грн. за уточнюючим документом № 13306, які сплачено 19 листопада 2009 року та 164523,56 грн. за розрахунком 13307, які сплачено 19 листопада 2009 року.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року (№ 18338) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 484026,60 грн. (арк. справи 59).

Платіжним дорученням № 2103 від 4 березня 2010 року 86527 грн. сплачено, згідно призначення платежу, за екологію за 3 квартал 2009 року. Але всупереч призначенню платежу податковий орган зарахував лише 68447,65 грн. Таким чином, визначення розміру штрафних санкцій е невірним.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2009 року, уточнюючий (№ 13306) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 333173,07 грн.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 року, (№ 13307) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 164523,55 грн.

Уточнюючим податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року (№ 19954) отриманий податковим органом 19 листопада 2009 року позивач зменшив податкове зобовязання на 664398,95 грн. (арк. справи 63).

Податковий орган неправомірно зарахував суму, вказану у уточнюючому розрахунку № 19954 як прострочений платіж за 1 квартал та 1 півріччя 2009 року.

Податковим повідомленням рішенням № 0002501540/0 від 13 травня 2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення на 56-79 календарних днів граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 124280,38 грн., визначений штраф в розмірі 20% у сумі 24856,08 грн.

Розрахунком штрафних санкцій (арк. справи 68) враховано санкції по уточнюючому розрахунку № 24251 в сумі 9785,39 грн. сплачених 23 квітня 2010 року, 105550,74 грн. сплачених 31 березня 2010 року та по розрахунку № 18388 в сумі 8944,25 грн. сплачених 22 січня 2010 року.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, уточнюючий (№ 24251) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 112867,52 грн.

Платіжним дорученням № 2646 від 23 квітня 2010 року сплачено 10000 грн. в рахунок збору за забруднення навколишнього середовища у 4 кварталі 2009 року (арк. справи 54).

Платіжним дорученням № 488 від 31 березня 2010 року сплачено 2600 грн. в рахунок збору за забруднення навколишнього середовища у 4 кварталі 2009 року (арк. справи 53).

Зарахування цих сум як прострочених в рахунок сплати зобовязань за 3 квартал 2009 року є безпідставним.

Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року (№ 18338) визначає суму збору за звітний квартал у розмірі 484026,60 грн.

Платіжним дорученням № 1495 від 20 січня 2010 року на суму 10000 грн. позивач сплатив збір за 3 квартал 2009 року.

Таким чином, із сплаченої позивачем суми в рахунок сплати зобовязання за 3 квартал 2009 року податковий орган врахував лише частину суми.

Доводи апелянта, щодо спрямування сплачених позивачем сум в рахунок зобовязань інших податкових періодів колегія суддів до уваги не приймає з огляду на зазначене.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, внаслідок чого постанова прийнята з дотриманням норм матеріального права.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679 "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 185, 195, 197, 198, 200, 206, 211, 212, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-26472/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-26472/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Т.П. Бадахова

М.М. Яковенко