Ухвала суду № 16552471, 03.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року справа №2а-11472/08/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Малашкевича С.А.

суддів Юрченко В.П. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Лосич Т. С.

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника від першого та третього відповідачів ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року у справі № 2а-11472/08/0570 за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці, Східної регіональної митниці, Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобовязання поновити на публічну службу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 3788,79 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці, Східної регіональної митниці, Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобовязання поновити на публічну службу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 3788,79 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Східної митниці, Східної регіональної митниці, Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області відмовлено.

Позивач не погодилась з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

За результатами касаційного оскарження, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009 року скасована, а справа за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці, Східної регіональної митниці, Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобовязання поновити на публічну службу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 3788,79 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. направлена на новий розгляд до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 14 лютого 2011 року Донецьким апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга ОСОБА_2 була призначена до слухання.

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Позивач в судовому засіданні, доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила скаргу задовольнити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року скасувати, позов задовольнити.

Представник від Східної митниці та Державної митної служби України в судовому засіданні доводи апеляційної скарги відхилив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, оскільки вважає її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції залишенню без змін, з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 01.01.2007 року працювала на посаді головного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Краматорськ» Східної регіональної митниці, згідно наказу начальника Східної регіональної митниці № 8-к від 29.12.2006 р.

Згідно Наказу Державної митної служби України «Про ліквідацію митних органів» від 29.01.2008 року № 61 ліквідовано Східну регіональну митницю з 01.05.2008 року.

Наказом Державної митної служби від 29.01.2008 року № 64 створено Донецьку митницю.

В подальшому, наказом Державної митної служби України «Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 29 січня 2008 року № 64» від 13.02.2008 року № 120 внесено відповідні зміни в наказ Державної митної служби від 29.01.2008 року № 64 та замість Донецької митниці створено Східну митницю за кодом 70000 00 00.

Згідно наказу Державної митної служби України від 25.04.2008 р. № 665-к позивача було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв язку з ліквідацією Східної регіональної митниці.

Даний спір виник у звязку з тим, що позивач вважає, що її незаконно було звільнено з посади, так як відбулась не ліквідація Східної регіональної митниці, а реорганізація структурних підрозділів.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність з боку відповідачів порушень законодавства при прийнятті рішення про звільнення позивача, з наступних мотивів.

Відповідно до Положення «Про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 р. № 1022, Державна митна служба України має право приймати рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації в установленому порядку митниці, регіональні митниці тощо. Згідно статей 14 та 15 Митного кодексу України вказані установи є юридичними особами.

На підставі цього, наказом Державної митної служби України від 29.01.2008р. № 61 було ліквідовано Східну регіональну митницю та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 22.06.2009р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22.06.2009 р. № 14/4-23/459.

Виходячи з положень ст. 110 ЦК України та ст. 60 ГК України ліквідацією юридичної особи є факт її припинення без правонаступництва інших юридичних та фізичних осіб.

Згідно пункту 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 118, ідентифікаційний код зберігається за субєктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Код зберігається у разі перетворення юридичної особи лише за правонаступником. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В усіх інших випадках припинення юридичної особи, присвоєння її коду новоствореним субєктам, забороняється.

Як вбачається з довідки ЄДРПОУ № 034751 новостворена установа Східна митниця отримала ідентифікаційний код № 35793589, який відрізняється від ідентифікаційного коду, який був у Східної регіональної митниці, оскільки статутом чи наказом Державної митної служби України, таке правонаступництво встановлено не було.

Таким чином, твердження позивача про те, що відбулась реорганізація, а не ліквідація Східної регіональної митниці є невірним та не приймається колегією суддів до уваги, як і твердження стосовно правонаступництва Східної митниці.

Стосовно порушень трудового законодавства, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як встановлено, наказом Голови Державної митної служби України від 25.04.2008 року № 665-к на виконання наказу Державної митної служби України «Про ліквідацію митних органів» від 29.01.2008 року № 61, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України, звільнено ОСОБА_2 з посади головного інспектора відділу митного оформлення Східної регіональної митниці з 30.04.2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

На виконання вказаних норм позивача було письмово попереджено під розпис 18.02.2008 року про наступне вивільнення у зв'язку з ліквідацією Східної регіональної митниці. Звільнено ОСОБА_2 - 30 квітня 2008 року, тобто з дотриманням ч. 1 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України. З наказом про звільнення позивач була ознайомлена, також, 30.04.2008 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Оскільки відбулася повна ліквідація Східної регіональної митниці, на позивача положення частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких звільнення з підстав зазначених у пунктах 1,2,6 статті 40 даного кодексу, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, не розповсюджується.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушень ч. 3 ст. 40 КЗпП, на які посилається позивач, так як правило про недопущення звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р, № 9 звертає увагу судів на те, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року у справі № 2а-11472/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року у справі № 2а-11472/08/0570 - залишити без змін.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені у судовому засіданні 03 березня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 09 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: С. А. Малашкевич

Судді В. П. Юрченко

О. О. Чебанов