Ухвала суду № 16552164, 01.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року справа №2а-5387/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Дровникової К.В., за участю представників відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 11.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-5387/10/1270 за Державного підприємства «Луганськвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

07 липня 2010 року Державне підприємство «Луганськвугілля» звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000948012/0, №0000958012/0, №0000968012/0, №0000978012/0, №00000988012/0, №0000998012/0, №0001008012/0, №0001018012/0 від 27.01.2010.

10 грудня 2010 представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську при самостійному зарахуванні сплачених ДП “Луганськвугілля” сум у рахунок податкового боргу (податкових зобовязань), які не вказані в призначенні платежу, визначеному у платіжних дорученнях, перелічених у Акті №17/08-2/32473323 від 18.01.2010 “Про результати невиїзної документальної перевірки Державного підприємства “Луганськвугілля” з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобовязань за період з 21.11.2006 по 30.12.2009; визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000948012/0, 0000958012/0, 0000968012/0, 0000978012/0, 00000988012/0, 0000998012/0, 0001008012/0, 0001018012/0 від 27.01.2010.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року позовні вимоги позивача задоволені.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову у повному обсязі відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлен належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які зявились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін за наступними підставами.

Державне підприємство “Луганськвугілля” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003.Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України має правовий статус субєкта юридична особа.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що18.11.2007 року СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Луганську було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобовязань за період з 21.11.2006 року по 30.12.2009 року, за результатами якої був складений акт № 17/08-2/32473323.

На підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000948012/0, №0000958012/0, №0000968012/0, №0000978012/0, №00000988012/0, №0000998012/0, №0001008012/0, №0001018012/0 від 27.01.2010, яким до позивача застосована фінансова санкція, а саме за податковими повідомленнями-рішеннями: № 0000948012/0 на суму 7308400,07 грн. (а.с.7); № 0000958012/0 на суму 107,93 грн. (а.с.7об); № 0000968012/0 на суму 178,84 грн. (а.с.8); № 0000978012/0 на суму 67,82 грн. (а.с.9); № 0000988012/0 на суму 17747,35 грн. (а.с.9об); № 0000998012/0 на суму 1739,94 грн. (а.с.10); № 0001008012/0 на суму 17361,16 грн. (50% від погашеної суми податкового боргу) (а.с.10об); № 0001018012/0 на суму 197336,43 грн. (а.с.11), за порушення строків сплати податку на землю на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який діяв на момент вказаних правовідносин).

Зазначені обставини підтверджуються й при апеляційному розгляді матеріалами справи.

Колегією суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірні дії відповідача в частині зміни призначення платежу вказаного у платіжних документах позивача та нарахування йому штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, з наступних підстав.

Між Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з ВПП у м. Луганську та ДП „Луганськвугілля" укладено договір про реструктуризацію податкового боргу № 13/24 від 30.03.2006. Згідно умов договору про реструктуризацію, СДПІ реструктуризує суми податкового боргу шляхом надання платнику - ДП „Лугансквугілля" розстрочки сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій). (а.с.38-40)

Відповідно до умов даного договору СДПІ ВПП надає ДП " Лугансквугілля " розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 30.03.2006р. про суму податкового боргу станом на 01.01.2005р, який не погашено на день складання довідки по ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 26462737 грн. (двадцять шість мільйонів чотириста шістдесят дві тисячі сімсот тридцять сім) терміном на десять років з дня укладення цього договору, а саме: з 30 березня 2006р. до 30 березня 2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 30 березня 2008р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно Додатку № 1 - графіку сплати розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною договору. (а.с.38-40).

Окрім того рішеннями Господарського суду Луганської області: № 12/604ад від 29.01.2007, №12/778 від 26.12.2005, від 26.03.2007 по справі № 10/130ад та рішенням ДПА в Луганській області № 28 від 30.09.2009 (а.с.34-37, 44-45), встановлено розстрочення виплати податкового боргу позивача.

Згідно акту, встановлені порушення позивачем: вимог абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме несвоєчасна сплата податкових зобовязань з податку на додану вартість визначених в податкових деклараціях (розрахунках) протягом граничних строків в сумі 14993108,14 грн.; вимог абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.19 Декрету Кабінету міністрів України від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори» та п. 4.1 Рішення Луганської міської ради від 25.09.2001 року в частині не своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань комунального податку протягом граничних строків у сумі 1788,20 грн.; вимоги ч.1 ст.17 Закону України від 03.07.93 року №2535-ХІІ «Про оплату за землю» в частині несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань земельного податку, протягом граничних строків, визначених у податковому розрахунку у сумі 44194.37 грн.; вимоги абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п.7.3 п.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України. ДПА України від 19.07.1999 року №162/379, зареєстрований Мінюстом України 09.08.1999 року за №544/3837 в частині несвоєчасної сплати податкових зобовязань визначених в податкових деклараціях (розрахунків) протягом граничних строків по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 34722,32 грн.; абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та абз.3 п.6.5 Інструкції про порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету протягом граничних строків, визначених у податкових деклараціях у сумі 198283,04 грн..

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як вбачається із платіжних доручень, в графі “призначення платежу” позивачем вказано: розстрочка з ПДВ згідно рішення суду № 12/604ад від 29.01.07 та Постанови КМУ № 270 від 07.03.2002; перерахування ПДВ згідно наказу ГНАУ та МУП №118/66 від 02.03.2010 та Постанови КМУ № 270 від 07.03.2002; розстрочка з ПДВ, згідно графіку по договору про рестр. Податкового боргу №2-а-08 від 09.09.08 та згідно Постанові КМУ №270 від 07.03.02 р.; перерахування розстрочки з ПДВ, згідно Рішення ДПА в Луганській області №28 від 30.09.09 та Постанові КМУ №270 від 07.03.02р. та інші (а.с.18-28), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме: №1366П від 21.08.2009; №854-Б від 25.08.2009р; № 857-Б від 25.08.2009р; №925-БН від 01.09.2009р; № 923-БН від 01.09.2009р; №927-БН від 01.09.2009р; №922-БН від 01.09.2009р; № 7 від 04.09.2009р; № 1551-П від 09.09.2009р; № 27У від 09.09.2009р; № 29У від 10.09.2009р; № 1580-П від 15.09.2009р; № 1590-П від 17.09.2009р; №1611-П від 22.09.2009р; № 51-У від 23.09.2009р; № 940-БН від 29.09.2009р; № 1649-П від 02.10.2009р; №1656-П від 02.10.2009р; №1687-П від 14.10.2009р; №1682-П від 14.10.2009р; №1703-П від 16.10.2009р; №125-УН від 20.10.2009р; №158-УН від 27.10.2009р; №1029-БН від 30.10.2009р; №1030-БН від 30.10.2009р; № 1031-БН від 30.10.2009р; № 1032-БН від 30.10.2009р.; № 1033 від 30.10.2009р.; № 1028-БН від 30.10.2009р.; №1122-П від 10.07.2010р; №1137-П від 15.07.2009; № 1535-П від 08.09.2009р; №1942-П від 30.11.2009р.; № 1138-П від 15.07.2009р;№ 1229-П від 07.08.2009р; №1021-БН 30.10.2009р; №1943-ПН від 30.11.2009р.; №941-БН від 29.09.2009р; № 1947-ПН від 30.11.2009р, доводиться, що позивачем була вказана повна інформація про платіж та документ, на підставі якого сплачуються кошти, тому доводи відповідача з цього приводу є безпідставними..

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податкових зобовязань в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги такі посилання відповідача.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №2181, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Стосовно застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то слід враховувати таке.

Із аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. В свою чергу, серед розглядуваних порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до наведеного пункту 7.7 статті 7 Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Отже, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську законних підстав для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в погашення попереднього податкового боргу та нарахування штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-5387/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-5387/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 04 березня 2011 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва