Ухвала суду № 16552238, 03.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року справа №2а-8937/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-8937/10/1270 за позовом Державного підприємства «Сведловантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області «про вчинення певних дій», -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Сведловантрацит» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області «про вчинення певних дій».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-8937/10/1270 позов було задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ) слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251 «Про систему оподаткування», просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, оскільки відповідно до п.п.7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. У звязку з чим, відповідач розподіливши сплачені суми на погашення пені та податкового боргу, діяв обґрунтовано та у відповідності з нормами діючого законодавства.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відокремлений підрозділ «Шахта «Довжанська Капітальна» державного підприємства «Свердловантрацит» створено без права юридичної особи. Головне підприємство - державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит»), ідентифікаційний код 32355669, зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003.

На підставі п.10.2 ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», п.16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» № 191 від 22.02.2006 між відповідачем та ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» укладено договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) № 13 від 27 квітня 2006 року (а.с.19-21).

Згідно умов договору ДПІ у м. Свердловську надає ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій), що обліковується за даними карток особливих рахунків на підставі довідки від 27 квітня 2006 року про суму податкового боргу станом на 01.01.2005, який не погашено на день складення довідки на загальну суму 70587,00 грн. терміном на 10 років з дня укладення цього договору, з відстрочкою погашення на перші 2 роки дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку розстроченого податкового боргу, який є невідємною частиною договору.

Згідно п.2 цього Договору ДПІ у м. Свердловську зобовязалося:

- зробити відповідні записи в картках особових рахунків Платника податків, що ведуться в органах державної податкової служби стосовно розстрочених сум на підставі цього договору;

- при несвоєчасній сплаті реструктуризованої суми або її частини, орган державної податкової служби, що склав даний договір, має право направити позов до суду щодо скасування даного договору про реструктуризацію податкових зобовязань;

- скасувати договір на підставі відповідного рішення суду про скасування договору про реструктуризації податкових зобовязань за умови несвоєчасної сплати реструктуризованої суми або її частини та предявити до сплати невнесену суму податкових зобовязань;

- від дня, наступного за днем скасування (дострокового скасування) договору, на розстрочені суми, що залишилися не сплаченими, нараховувати пеню та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Згідно п.3 цього Договору ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» зобовязалося:

- забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкових зобовязань;

- від дня дострокового розірвання договору сплатити невнесену суму розстрочених податкових зобовязань та суму нарахованих пені і штрафних санкцій.

Згідно п.4 цього Договору ДПІ у м. Свердловську має право розстрочені суми податкових зобовязань, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення та суми нарахованих пені і штрафних санкцій, стягувати та погашати у порядку установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

Згідно п.п.6.6. Договору - особливі умови, передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

На виконання умов зазначеного договору ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» платіжними дорученнями № 28 від 15.01.2010 на суму 735,28 грн., № 106 від 15.02.2010 на суму 735,28 грн., № 173 від 11.03.2010 на суму 735,28 грн., № 417 від 13.04.2010 на суму 735,28 грн., № 874 від 17.06.2010 на суму 735,28 грн., № 1160 від 14.07.2010 на суму 735,28 грн., № 1383 від 10.08.2010 на суму 735,28 грн., № 1826 від 30.09.2010 на суму 735,28 грн., № 2009 від 18.10.2010 на суму 735,28 грн., № 2375 від 12.11.2010 на суму 735,28 грн., № 2651 від 13.12.2010 на суму 735,28 грн. у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платежі з призначенням - «Розстрочена сплата податкового боргу згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 13 від 27.04.2006» (а.с.22-30, 57-58).

ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» повідомлення № 112130016635422 від 15.01.2010, № 112130016664296 від 15.02.2010, № 112130016689117 від 11.03.2010, № 112130026348146 від 13.04.2010, № 112130016817477 від 17.06.2010, № 112130018454763 від 14.07.2010, № 112130016911143 від 10.08.2010, № 112130018960543 від 30.09.2010, № 112130017060140 від 18.10.2010, № 112130017122318 від 12.11.2010, № 112131017202814 від 13.12.2010 про розподіл сум сплачених ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» з посиланням на абз.2 п.п.16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.31-39, 59-60).

Вирішуючи позовні вимоги по суті та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України від 23.06.2005 № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання субєктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із субєктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Свердловантрацит» відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу, бере участь у процедурі погашення заборгованості по податковим зобовязанням відповідно до Закону № 2711-ІV, та внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.

Пунктом 10.5 Закону № 2711-ІV передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.

Згідно із договором № 13 від 27.04.2006 року ДПІ у м. Свердловську надає ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій, що обліковуються за даними карток особливих рахунків на підставі довідки від 27.04.2006 про суму податкового боргу станом на 01.01.2005, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 70587 грн. терміном на 10 років з дня укладення цього договору, тобто з 27.04.2006 до 27.04.2016 з відстрочкою погашення на перші 2 роки (тобто з 27.04.2008) дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку до цього договору.

Пункт 6.6. цього Договору передбачає, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

У звязку з чим графік сплати розстрочених податкових зобовязань ВП «Шахта «Довжанська Капітальна» ДП «Свердловантрацит» передбачає сплату рівними долями лише розстроченого податкового боргу без пені та штрафних (фінансових) санкцій.

Оглядом платіжних доручень (а.с.22-30, 57-58) встановлено, що призначення платежу у цих платіжних дорученнях відповідає договору № 13 від 27.04.2006, оскільки у них вказано: «Розстрочена сплата податкового боргу згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 13 від 27.04.2006».

У звязку з викладеним суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано посилається на приписи абз.2 п.п.16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як на правову підставу здійснення розподілу сум сплати розстроченого податкового боргу за договором розстрочки № 13 від 27.04.2006, оскільки ця норма запроваджена для цілей Закону № 2181 і передбачає, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Таким чином, суд прийшов висновку, що відповідач не мав права здійснювати розподіл сплачених сум на погашення податкового боргу та пеню.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Що стосується посилань представника відповідача на п.п.7.7 ст.7 Закону № 2181-ІІІ як на підставу зарахування сплачених сум на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення, суд зазначає таке.

Підпунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорція.

Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 2181-ІІІ, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Законом № 2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З викладеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Також, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-8937/10/1270 за позовом Державного підприємства «Сведловантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області «про вчинення певних дій» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов