Ухвала суду № 16551591, 02.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року справа №2а-8398/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С.В. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 05.11.10р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 11.01.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010р. у справі № 2а-8398/10/1270 (головуючий І інстанції Лагутін А.А.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010р. у справі № 2а-8398/10/1270 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, внаслідок чого визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську в частині винесення податкових повідомлень-рішень від 29.10.10р. № 0001812310/0, від 29.10.10р. № 0001802310/0 та від 04.11.10р. № 0001832310/0 у відношенні Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг"; скасовані податкові повідомлення-рішення від 29.10.10р. № 0001812310/0, від 29.10.10р. № 0001802310/0 та від 04.11.10р. № 0001832310/0 у відношенні Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг".

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений акт від 29.10.2010р. № 772/23/33846041 та прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобовязання, а саме:

- № 0001802310/0 від 29.10.10р. з податку на прибуток в розмірі 3565063,30грн., у тому числі основний платіж 2646913,00грн., штрафні (фінансові) санкції 918150,30грн.

- № 0001812310/0 від 29.10.10р. з податку на додану вартість в розмірі 5228769,00грн., у тому числі основний платіж 3485846,00грн., штрафні (фінансові) санкції 1742923,00грн.

Штрафні санкції застосовані згідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001832310/0 від 29.10.10р. застосовані штрафні санкції в сумі 685492, 50грн. з податку на додану вартість згідно до п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підставою для прийняття наведених рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п.7.2.3,7.2.4,7.2.6 п.7.2, п.п.,7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

При здійсненні перевірки було встановлено, що позивачем незаконно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та включено суми до складу валових витрат по господарським операціям з ТОВ “Тітан-С-2” та ТОВ “Пауер-Грідс”. Податковий орган вважає, що укладені правочини є нікчемними в силу вимог ч.1 ст.203, ч.12 ст.215 ЦК України, а тому не створюють інших наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Вичерпаний перелік витрат платника податків, які не включаються до складу валових витрат для цілей оподаткування, визначені в п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дана правова норма не містить обмежень щодо включення до складу валових витрат вказаних вище витрат.

Крім того, пункт 5.11 ст. 5 зазначеного Закону встановлює, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження правомірності віднесення до валових витрат господарських операцій з ТОВ «Пауер Грідс» та ТОВ «Тітан-С-2» було надано договір купівлі - продажу № 01-09-09пр від 01.09.2009 року, акт взаємних розрахунків до договору № 01-09-09іір, повідомлення про уступку права вимоги по договору № 12 від 24.05.2010року, договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 01-11-09тр від 15.10.2009 року, заявка - додаток до договору № 01-11-09тр, акт взаємних розрахунків до договору № 01-11-09тр, повідомлення про уступку права вимоги по договору № 12 від 24.05.2010 року, договір поставки № 180/1/31.03 від 31.03.2010 року (згідно п.1.3 договір був заключний при посередництві ТОВ «Тітан-С-2») та додаток до договору № 180/1/31.03 від 31.03.2010 року, договір № 180/1/13.04./01 від 07.04.2010 року (згідно п.1.3 договір був заключний при посередництві ТОВ «Тітан-С-2»), додатковий договір до договору № 180/1/13.04./01 /від 07.04.2010 року, специфікація на поставку товару до договору № 180/1/13.04./01 від 07.04.2010року, додатковий договір від 31.05.2010 року до договору № 180/1/13.04./01 від 07.04.2010 року, договір № 180/1/13.04. від 07.04.2010 року (згідно п.1.3 договір був заключний при посередництві ТОВ «Тітан-С-2»), специфікація на поставку товару № 180/1/13.04. від 07.04.2010 року, додаткова угода від 31.05.2010 року до договору № 180/1/13.04. від 07.04.2010 року, агентський договір № 26/03/10М від 26.03.2010 року, договір про надання юридичних послуг № 01/04/10Ю від 01.04.2010 року, акт взаємних розрахунків до договору № 26/03/10М від 26.03.2010 року та № 01/04/ЮЮ від 01.04.2010 року, довідка про виконання договорів про посередництві ТОВ «Тітан-С-2».

Відповідно до повідомлення про уступку права вимоги по договору № 12 від 24.05.2010 року ТОВ «Пауер Грідс» було первісним кредитором ПАТ «Інвестхолдінг» на підставі договору про уступку права вимоги по договору № 12 від 24.05.2010 року, який був укладений між ТОВ «Пауер Грідс» та ПП «Салиам-Ком» усі право, що забезпечують виконання ПАТ «Інвестхолдінг» обов'язків по сплаті суми заборгованості у розмірі 8 820 148, 85 грн. по договору купівлі-продажу № 01-09-09пр від 01.09.2009 року перейшли до нового кредитора - ПП «Салиам-Ком».

Вартість придбаних товарів (наданих послуг) відображено у належним чином оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «Пауер Грідс» та ТОВ «Тітан-С-2», а факт розрахунку з постачальником підтверджено виписками з філії АБ «Південний»в м. Луганську, згідно яких ПАТ І «Інвестхолдінг» перераховував грошові кошти на користь ТОВ «Пауер Грідс» та ТОВ «Тітан-С-2» за отриманий товар (надані послуги) у період з 31.03.2010 року по 18.10.2010 року.

Факт отримання товару (наданих послуг) підтверджується актами приймання-передачі товару (послуг) № 1229 від 29.12.09р., № 2212 від 22.12.09р., № 12021 від 02.12.09р., № 11261 від 26.11.09р., № 11011 від 01.11.09р., видатковими накладними № 1209 від 09.12.09р., № 1210 від 10.12.09р., № 1202 від 02.12.09р., № 1203 від 03.12.09р., № 11271 від 27.11.09р., № 2101 від 01.12.09р., № 1106 від 06.11.09р., № 1211 від 12.11.09р., № 1105 від 05.11.09р., № 11051 від 05.11.09р., б/н від 01.09.09р., № 125 від 25.01.10р., № 1281 від 28.01.10р., № 127 від 27.01.10р., № 128 від 28.01.10р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що понесені позивачем витрати повязані з господарською діяльністю та підтверджені відповідними документами. Зазначені документи містять в собі всі обовязкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому понесені позивачем витрати правомірно були включені до складу валових витрат за першою із подій та суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На дату здійснення господарських операцій ТОВ “Тітан-С-2” та ТОВ “Пауер-Грідс” були правоздатними юридичними особами та зареєстровані як платники податку на додану вартість. Анулювання 18.05.2010р. свідоцтва як платника податку на додану вартість ТОВ “Пауер-Грідс” мало місце вже після здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) позивачеві, складання податкових накладних і прийняття позивачем наведених податкових накладних до податкового обліку.

Колегія суддів вважає правомірним неприйняття судом першої інстанції в якості належного доказу висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в Донецькій області від 17.09.10р. за № 89, оскільки експертиза була проведена в рамках кримінальної справи. Крім того, експертом не надані категоричні висновки щодо підпису на зазначеному договорі, податкових та видаткових накладних, а також актах здачі-приймання виконаних послуг ОСОБА_4 або іншої особою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Податковим повідомлення-рішенням № 0001832310/0 від 29.10.10р. до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 685492, 50грн. з податку на додану вартість згідно до п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підпунктом 17.1.6 п.17.1 ст.17 наведеного Закону встановлено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Податковим органом не доведено наявність наведених вище обставин, які б надавали право на застосування штрафних санкцій, а тому судом першої інстанції правомірно була скасовано це рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010р. у справі № 2а-8398/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010р. у справі № 2а-8398/10/1270 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 березня 2011року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок