Постанова № 16551573, 22.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року справа №2а-27445/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.,

за участю: представника позивача Такаджі Є.Ф.,

представника відповідача Чайкіної К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя, треті особи: Луцька обєднана державна податкова інспекція, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньзембудінвест» про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мареккс» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя, треті особи: Луцька обєднана державна податкова інспекція, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньзембудінвест» про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000942301/0 від 23.11.2010 року, яке прийнято на підставі акту № 555/23-1/33852139 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» (ЄДРПОУ 33852139) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що висновок ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя щодо порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР у вигляді включення до складу податкового кредиту ПДВ по придбанню у ТОВ «Волиньзембудінвест» еластомірних поглинаючих апаратів класу Т2,Т3 на суму 241375,00 грн., у т.ч. у грудні 2009 року у сумі 151131,00 грн., у січні 2010 року у сумі 90244,00 грн. є правомірним, оскільки в період з 26.11.2009 по 01.02.2010 ТОВ «Волиньзембудінвест» не було зареєстровано як платник податку на додану вартість, оскільки свідоцтво було анульовану 26.11.2009р., а тому згідно вимог пп. 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних. Закон України «Про податок на додану вартість» визначає, що зазначене право є виключним та надається лише особам, які відповідно до вимог ст. 9 зазначеного Закону зареєстровані як платник податку та отримали відповідне свідоцтво.

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що на момент укладання правочину між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньзембудінвест» сторони надали одна одній установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ, документи, що підтверджують повноваження директорів, банківські реквізити. Позивач зазначає, що сумнівів щодо достовірності зазначених документів та даних, що у них містяться, у сторін на момент укладання угоди не виникало. Крім того ТОВ «Мареккс» зазначило, що суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту з ПДВ по деклараціям були сплачені позивачем постачальникам товарів на підставі отриманих податкових накладних, що підтверджується платіжними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував щодо задоволення скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 27 вересня 2010 року по 05 листопада 2010 року ДПІ у Іллічівському районі міста Маріуполя було здійснено виїзну планову перевірку ТОВ «Мареккс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010. За результатами цієї перевірки відповідачем було складено акт від 10 листопада 2010 р. N 555/23-1/33852139 (а.с. 13-40), яким встановлено порушення ТОВ «Мареккс» пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого податок на додану вартість в періоді, що перевірявся занижено на 241375,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року на 151131,00 грн., за січень 2010 року на 90244,00 грн.

Відповідно до акту перевірки встановлено, що між ТОВ «Мареккс» та ТОВ «Волиньзембудінвест» було укладено договір від 04.12.2009 № 6 на постачання еластомірних поглинаючих апаратів класу Т2,Т3.

На постачання еластомірних поглинаючих апаратів ТОВ «Волиньзембудінвест» надано видаткові накладні: № 14 від 28.12.2009 на загальну суму 522021,60 грн. (у т.ч. ПДВ 87003,60 грн.); № 1 від 11.01.2010 на загальну суму 343916, 40 грн. (у т.ч. ПДВ 57319,40 грн.); № 2 від 25.01.2010 на загальну суму 498146,68 грн. (у т.ч. ПДВ 83024,48 грн.).

Оплату було здійснено позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Волиньзембудінвест» згідно платіжних доручень; № 164 від 18.12.2009 у сумі 539154,00 грн. (у т.ч. ПДВ 89859,00 грн.); № 167 від 23.12.2009 у сумі 357420,00 грн. (у т.ч. ПДВ 59570,00 грн.); № 168 від 28.12.2009 у сумі 10212,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1702,00 грн.); № 2 від 12.01.2010 у сумі 1386 грн. (у т.ч. ПДВ 231,00 грн.); № 1 від 12.02.2010 у сумі 539154,00 грн. (у т.ч. ПДВ 89859,00 грн.).

Відповідно ТОВ «Волиньзембудінвест» на адресу ТОВ «Мареккс» було виписано податкові накладні: від 18.12.2009 № 14 на загальну суму 539154,00 грн., у т.ч. ПДВ 89859,00 грн.; від 23.12.2009 № 16 на загальну суму 357420,00 грн., у т.ч. ПДВ 59570,00 грн.; від 24.12.2009 № 3 на загальну суму 10212,00 грн., у т.ч. ПДВ 1702,00 грн.; від 13.01.2010 № 4 на загальну суму 541464,00 грн., у т.ч. ПДВ 90244,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення рішення № 0000942301/0 від 23.11.2010 року, відповідно з яким була визначена сума податкових зобовязань у розмірі 362063,00 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 120688,00 грн.

Отже, відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 p. №168/97-ВР (далі Закон № 168), об'єктом оподаткування є операції платників податків із продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа-продавець, зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно із пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за встановленою ставкою.

Тобто, саме з цим документом Закон №168 пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Підставою для такого розрахунку є реквізити (зокрема, одиниця виміру товару, його кількість, ціна продажу одиниці продукції, обсяг продажу за відповідними ставками), які мають зазначатися у податковій накладній відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, суми сплаченого ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (послуг) включені підприємством до складу податкового кредиту на тій підставі, що вони повністю підтверджені податковими накладними, які містять обовязкові реквізити, що прямо передбачені п.п.7.2.1 Закону №168 і необхідні для перевірки правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту продавця та покупця.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наявність у позивача податкових накладних, підтверджують задекларований ним податковий кредит, отриманий у результаті покупки товару у ТОВ «Волиньзембудінвест».

Колегія суддів вважає, що одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», що не спростовується актом перевірки податкового органу.

Матеріалами справи підтверджується те, що як ТОВ «Волиньзембудінвест», так і ТОВ «Мареккс» виконали умови вказаного договору.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що законодавчо не передбачено обовязок позивача, як покупця нести відповідальність за несплату податків продавцем та можливу недостовірність відомостей про них.

Також колегія суддів, зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо визнання даної товарно-господарської угоди недійсною.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог норм Закону України «Про податок на додану вартість», отже визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 362063,00 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 120688,00 грн. є протиправним.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареккс» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя, треті особи: Луцька обєднана державна податкова інспекція, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньзембудінвест» про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000942301/0 від 23.11.2010 року скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000942301/0 від 23.11.2010 року на суму 362063,00 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення її в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон