Ухвала суду № 16551571, 04.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року справа №2а-2939/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г. , Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 за довір. від 14.04.2010 року

від відповідачів ОСОБА_3 за довір. від 06.04.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 26.11.2010 року

у справі № 2а-2939/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан “Новоайдар”

до відповідачів:

1. Державної податкової адміністрації в Луганській області

2. Ленінської державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення рішення та визнання недійсними та скасування податкових вимог

ВСТАНОВИВ:

16.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сапсан “Новоайдар” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової адміністрації в Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення від 08.02.2010 року № 0000312310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 201000 грн., в тому числі основний платіж в сумі 134000 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 67000 грн.

18.05.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сапсан “Новоайдар” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсними та скасування першої податкової вимоги від 26.02.2010 року № 1/462 про зобовязання сплатити суму податкового боргу в розмірі 150548 грн. 96 коп., в тому числі основний платіж в сумі 83548 грн. 96 коп. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 67000 грн., та другу податкову вимогу від 19.04.2010 року № 2/947 про зобовязання сплатити суму податкового боргу в розмірі 148559 грн. 07 коп., в тому числі основний платіж в сумі 81548 грн. 96 коп. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 67000 грн.

Ухвалою від 05.08.2010 року справи № 2а-2939/10/1270 та 2а-3813/10/1270 об'єднані в одне провадження.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2010 року у справі № 2а-2939/10/1270 (суддя Твердохліб Р.С.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному досліджені усіх доказів, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що в порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” згідно якого валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, а не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, позивачем занижена сума валового доходу у 4 кварталі 2007 року на суму 536000 грн. суму неповерненої фінансової допомоги на кінець звітного кварталу, яка отримана від неплатника податку на прибуток.

З викладеного заявником апеляційної скарги зроблений висновок про неправомірність рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної заяви про скасування податкового повідомлення рішення та податкових вимог, прийнятих по факту встановленого порушення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.

В основу повідомлення рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 04.02.2010 року № 01/35-00/33484781 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки ТОВ “Сапсан “Новоайдар” інкримінувалось порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижена сума податку на прибуток за 4 квартал 2007 року в сумі 134000 грн.

За висновками, викладеними в акті перевірки, в порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” згідно якого валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, а не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, позивачем не включена до складу валових доходів в декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2007 року сума неповернутої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного кварталу в розмірі 536000 грн., яка отримана від неплатника податку на прибуток, що підтверджується приходними касовими ордерами від 09.10.2007 року № 22 на суму 136000 грн., від 16.11.2007 року № 25 на суму 200000 грн. та від 25.12.2007 року № 32 на суму 200000 грн.

Як свідчать матеріали справи, 24.12.2007 року між ТОВ “Сапсан “Новоайдар” (займодавець) та ОСОБА_4, який є генеральним директором ТОВ “Сапсан “Новоайдар”, укладений договір позики.

За умовами договору наймодавець передає ОСОБА_4 безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 500000 грн. строком на один рік, а ОСОБА_4 зобов'язується повернути зазначену суму у встановлений строк.

Згідно п. 2 договору по бажанню ОСОБА_4 повернення суми може бути здійснено протягом 12 місяців рівними долями, останній платіж не пізніше 24.12.2008 року (т. І а.с. 17).

25.12.2007 року позика надана, про що свідчить видатковий ордер № 32 (т. І а.с. 150).

Частина позики в сумі 430000 грн. повернена 27.12.2007 року, про що свідчить прибутковий касовий ордер від 27.12.2007 року (т. І а.с. 141).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України “Про державну податкову службу в Україні” на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції з здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, відповідач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування“ ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування“ на платників податку покладена відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів і додержання законів про оподаткування.

Порядок визначення обєкту оподаткування, ставки та механізм сплати податку на прибуток встановлений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Колегія суддів важає помилковим висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає доходи з інших джерел, в тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Тобто, зазначена норма передбачає включення до складу валових доходів доходи з інших джерел, які отримані платником податків.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем надана, поворотна фінансова допомога працівнику товариства за договором позики, а не отримана така допомога, як це передбачено зазначеною нормою Закону.

Підунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Як зазначалось раніше, позивачем за договором найму надана фізичній особі безвідсоткова фінансова допомога у 4 кварталі 2007 року та частина займу повернена у тому ж податковому періоді.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

В розумінні ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалось раніше, умовами договору позики від 24.12.2007 року передбачене повернення коштів протягом 1 року не пізніше 24.12.2008 року, кошти отримані 25.12.2007 року, частина повернена 27.12.2007 року, тобто, операції відбувались в одному звітному періоді, що свідчить про відсутність факту заниження валових доходів та суми податку на прибуток.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви, постанова суду прийнята при повному та всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 2, ст. 71, ст. 72, ст. 99, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2010 року у справі № 2а-2939/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суд від 26.11.2010 року у справі № 2а-2939/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан “Новоайдар” до Державної податкової адміністрації в Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення та визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.03.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 09.03.2011 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська