Постанова № 16550879, 24.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року справа №2а-8914/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-8914/10/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП №13467082 від 25.10.2010 року

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП №13467082 від 25.10.2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у задоволенні позовних вимог, відмовлено.

З вказаною постановою суду не погодився позивач , надав апеляційну скаргу , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те , що , ухвалюючи рішення , суд першої інстанції не звернув увагу на те , що Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації відноситься до органів державної влади, є бюджетною організацією. А відтак , відповідні бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням на відповідний рік, виплата коштів нецільового призначення з рахунків не можлива. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (далі Закон України № 606-ХІУ), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно до ч.3 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 5 Закону України № 606-ХІУ, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати арешт на майно боржника опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його і порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України № 606-ХІУ державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 2а-6340, виданий 29.05.2009 року Луганським окружним адміністративним судом , про зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації виплатити Циганок В.Д. суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за 2004,2007,2008 роки.

Постановою державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 25.10.2010 року ВП №13467082 за невиконання рішення суду без поважних причин на боржника - Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації накладений штраф у розмірі 340 грн.

Колегія суддів вважає, що зазначена постанова державного виконавця підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначені Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

звернення стягнення на майно боржника;

звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Аналогічні заходи примусового виконання зазначені в п.1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року №865/4158 ( із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції України ).

Колегія суддів вважає, що відповідач порушив норми ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», п.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, згідно, яких державний виконавець зобов»язаний використовувати надані йому законом права в точній відповідності до закону, не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Крім того, слід враховувати, що Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації не є прибутковою організацією, а виступає розпорядником коштів Державного бюджету, і лише в сумі встановленою Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, Управління не визначає розміри соціальної допомоги , а лише здійснює призначення та виплату соціальної допомоги відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів порядку , що визначає , зокрема , механізм призначення і виплати допомоги.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини свідчать про поважність причин невиконання позивачем судового рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції прийнято передчасно, без проведення належної перевірки та з»ясування всіх обставин по справі, що мають значення для встановлення істини. Постанову суду першої інстанції слід скасувати; позов задовольнити .

Постанова в повному обсязі виготовлена 28 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202 , 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-8914/10/1270, скасувати.

Позов Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП №13467082 від 25.10.2010 року задовольнити.

Постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації ВП №13467082 від 25.10.2010 року , скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Шишов