Ухвала суду № 16550765, 24.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року справа №2а-8529/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

при секретарі судового засідання Козловій О.М.,

за участю представників відповідача: Ведмеденко Р.І., Мартинової І.О., Косової Н.Г. Халецької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ЛТД-А» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі № 2а-8529/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про стягнення податкових повідомлень рішень від 03.11.2010року №0001932310/0 та №0001942310/0

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про стягнення податкових повідомлень рішень від 03.11.2010 року №0001932310/0 та №0001942310/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом за результатами проведеної в жовтні 2010 року перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Перевіркою встановлено порушення вимог ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також, що договори на постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей, укладені між позивачем та ПП «КФ «Парадігма», суперечать інтересам держави і суспільства та відповідно до вимог Цивільного кодексу України є нікчемними, не створюють юридичних наслідків та підлягають виключенню з податкового обліку позивача. З висновками вказаної перевірки позивач не згоден оскільки, на його думку, висновки податкового органу про нікчемність вказаних угод, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. В акті перевірки не міститься фактів, які підтверджують безтоварність операцій, або умисел посадових осіб позивача на змову з посадовими особами КФ «Парадігма», направлену на ухилення від сплати податків. Крім того, позивач посилається на недотримання податковим органом Порядку оформлення результатів перевірок, порушення строку складання акту перевірки, неправомірне вимагання від позивача документального підтвердження взаємовідносин з ПП «КФ «Парадігма» після завершення перевірки. Позивач зазначає також, що аналіз господарської діяльності позивача під час перевірки здійснено відповідачем не на підставі даних бухгалтерського та податкового органу, як того вимагає Наказ ДПА України № 166 від 30.05.1997року, а на підставі відомостей програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Позивач вважає , що наявність розбіжностей між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, не є підставою для визнання правочину нікчемним.

Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 року

№ 0001932310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 8393620,5 грн. ; № 0001942310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в розмірі13921598,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року у справі № 2а-8529/10/1270 в задоволенні позовних вимог задоволено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі та звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу; невірно застосувавши положення чинного податкового законодавства.

Представники відповідача під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Позивач в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, встановила наступне.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Організація і діяльність органів виконавчої влади, згідно з п. 12 статті 92 Конституції України, визначаються виключно законами України. Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачено, що «... органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України...»

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , державні податкові інспекції в містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами за порушення податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів в порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.

Таким чином, відповідач у справі суб”єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно суб”єктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення, сплати ПДВ врегульований Законом України “Про податок на додану вартість”.

Судом першої, апеляційної інстанції встановлені слідуючи обставини:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.06.2005року за № 1379123 0000 000225, внесено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) за № 24052390, взято на облік платником податків Антрацитівською ОДПІ 15.04.97., зареєстровано платником податку на додану вартість 16.06.05.Ю, що підтверджується відповідними свідоцтвами та довідками.

З 06.09.2010 року по 15.10.2010 року відповідачем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року . За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.10.2010 р. за № 788/23-24052390. На підставі акту перевірки відповідачем 03.11.2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001942310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств 13921598 грн., в тому числі за основним платежем 6960799 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6960799 грн. ; № 0001932310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (надалі ПДВ) 8393620,50 грн., в тому числі за основним платежем 5595747 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2797873,5 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

1)п.5.1, пп.5.2.1., п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження податку на прибуток на 6960799 грн., у т.ч. за календарний квартал 2009р. на 3394274 грн., за півріччя 2009р. на 4249880 грн., за три квартали 2009р. на 4970909 грн. за 2009р. на 6969799 грн.;

2)п. п.7.4.1, 7.4.2., 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено залишок відємного значення ПДВ станом на 01.01.2009р. у сумі 91980 грн. та відємне значення ПДВ, заявлене платником податків протягом 2009 р. у сумі 328272 грн. та занижено ПДВ на суму 5595747 грн., у т.ч. за лютий 2009 р. в сумі 1183062 грн., за березень 2009р. в сумі 1467404 грн., за квітень 2009р. в сумі 86595 грн., за серпень 2009 р. в сумі 54624 грн., за вересень 2009 р. в сумі 817289 грн., за січень 2010 р. в сумі 52536 грн., за лютий 2010р. в сумі 87882 грн., за березень 2010 р. в сумі 104821 грн., за квітень 2010 р. в сумі 160922 грн., за травень 2010 р. в сумі 41199 грн.;

3)договори від 01.10.2008 № 01/10-08 між ПП «КФ «Парадігма» та ТОВ «Темп ЛТД-А» на постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

На підставі акту перевірки відповідачем 03.11.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001942310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств 13921598 грн., в тому числі за основним платежем 6960799 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6960799 грн.; № 0001932310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (надалі ПДВ) 8393620,50 грн., в тому числі за основним платежем 5595747 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2797873,5 грн.

У розумінні п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (Надалі Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Аналізуючи вимоги позивача, колегія суддів зазначає, що проблемою даного спору є встановлення реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

Насамперед, колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним. Визнання нікчемних правочинів недійсними, згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, не вимагається, так як відповідно до частини першої ст.216 цього кодексу вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

В ході проведеної відповідачем перевірки встановлені факти, що свідчать про відсутність реального характеру операцій та, відповідно, про їх направлення на заниження податкових зобов»язань та незаконне заволодіння майном держави , що суперечить інтересам держави і суспільства, вважаються такими , що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, угода є нікчемною.

Судом першої інстанції доведено, що договір та інші бухгалтерські документи від імені ПП «КФ «Парадігма» підписні особою, яка не мала на це повноважень. Оскільки певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Право на податковий кредит або валові витрати у платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи набрав чинності вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року стосовно засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_6, якого визнано винним у створенні СГД з метою прикриття незаконної діяльності; у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування.

Таким чином, ОСОБА_6 до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мав доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам, не надавав. Тобто, договори, первинні документи та документи податкового обліку ПП «КФ «Парадігма» вважаються такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, а відтак не мають статусу юридично значимих та вважаються недійсними. Взаєморозрахунки між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не підтверджують факти отримання товарно-матеріальних цінностей, документи бухгалтерського та податкового обліку (в тому числі, податкові накладні та договори) не мають статусу юридично значимих, вважаються недійсними та не дають позивачу права на віднесення цих сум до валових витрат, та не дають позивачу права на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, відсутність реального характеру вказаних операцій свідчать також про неможливість здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт чи послуг, відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що підтверджується серед іншого і поясненнями працівників підприємства позивача. В ході перевірки відповідачем були встановлені також факти порушень оформлення позивачем документів первинного обліку, зокрема, дорожніх листів, товарно-транспортних накладних тощо.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку , що угоди , укладені між позивачем та ПП «КФ «Парадігма», суперечать інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що порушують публічний порядок, а, отже, є нікчемними та не породжують жодних зобовязань бюджету.

Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала в повному обсязі складена 28 лютого 2011 року

Керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ЛТД-А» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року у справі № 2а-8529/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про стягнення податкових повідомлень рішень від 03.11.2010 року №0001932310/0 та №0001942310/0 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В. Шишов О.О.