Ухвала суду № 16550742, 24.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року справа №2а-6596/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника позивача Варічева М.Я., за довіреністю 03.01.2011 року, представника відповідача Борзенко Н.О, за довіреністю 04.01.2011 року, розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленiнської МДПI м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року по адміністративній справі №2а-6596/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанiя «Транспеле» до Ленінської МДПI м. Луганську про визнання недійсних податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

02 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанiя «Транспеле» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганська про визнання недійсними податкових повідомлень рішень: вiд 10.06.2010 року №0000902310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ; вiд 12.08.2010 року №0000902310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ; вiд 10.06.2010 р. № 0000912310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств; вiд 12.08.2010 № 0000912310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Ленiнською МДПI м. Луганськ була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питань перевірки податку на прибуток підприємств за перiод з 01.04.08 по 30.09.08 та податку на додану вартість за травень, серпень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго Менеджмент», за результатами якої був складений акт вiд 01.06.10 № 411\23\13378964 та виїзна документальна перевірка, акт вiд 09.08.10 № 591\23\13378964. Висновки вказаних актів аналогічні. Згідно висновків, позивач зависив валові витрати у взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Енерго Менеджмент» та зменшив таким чином податок на прибуток на суму 215 566 грн. Також відповідач дійшов висновку, що зависив значення податкового кредиту на суму 172 452 грн. та зменшив таким чином податок на додану вартість на суму 167 494 грн. Висновок відповідача обґрунтовано тим, що позивачем віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту, витрати з придбання запасних частин та суму сплаченого ПДВ на користь ТОВ «Укр-Енерго Менеджмент» , директора якого - ОСОБА_4 вироком Артемівського районного суду м. Луганська визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.205 КК України. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення рішення незаконним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки пiд час укладання та виконання договору № 14ПЗЧ/2/9 вiд 15.05.2008 року не мав можливості та згідно закону, не був зобов'язаний цікавитись дійсними намірами ОСОБА_4 щодо діяльності ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», а також не може вiдповiдати за дiї своїх недобросовісних контрагентів та вважає, що не може бути притягнутий до відповідальності за порушення, що були вчинені його контрагентами. Крiм того, вироком суду жодним чином не встановлено того, що пiд час укладення договору № 14ПЗЧ/2/9 вiд 15.05.2008 дiї ОСОБА_4 чи іншої особи, яка підписала договір вiд iменi ТОВ «Укр-Енерго Менедхсмент» були спрямовані на порушення публічного порядку та ухилення вiд сплати податків. Вказаним вироком суду не встановлено наявність вини та умислу на вчинення такого діяння у ociб, що підписували зазначений договір з боку ТОВ «Компанiя «Транспеле». Твердження податкового органу про фіктивність ТОВ «Укр-Енерго Менеджмент» є ключовим висновком акту перевірки, на якому ґрунтуються подальші висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Постановою від 10 грудня 2010 року Луганський окружний адміністративний суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанiя «Транспеле» задовольнив. Внаслідок чого, визнано протиправним податкове повідомлення - рішення Ленiнськоi МДПI м. Луганську вiд 10.06.2010 року №0000902310/0 про визначення ТОВ «Компанiя «Транспеле» суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмiрi 167 494,00 грн. та штрафних санкцій у сумi 83 747 грн., визнано протиправним податкове повідомлення рішення Ленiнськоi МДПI м. Луганську вiд 12.08.2010 року №0000902310/1 про визначення ТОВ «Компанii Транспеле» суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмiрi 167 494,00 грн. та штрафних санкцій у сумi 83 747 грн. та визнано протиправним податкове повідомлення - рішення Ленiнськоi МДПI м. Луганську вiд 10.06.2010 року №0000912310/0 про визначення ТОВ «Компанiя «Транспеле» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмiрi 215 566,00 грн. та штрафних санкцiй у сумi 107 783 грн., визнано протиправним податкове повідомлення - рішення Ленiнськоi МДПI м. Луганську вiд 12.08.2010 року N 0000912310/1 про визначення ТОВ «Компанiя «Транспеле» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмiрi 215 566,00 грн. та штрафних санкцій у сумi 107 783 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно зясовано обставини,що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Окрім того, відповідач зазначає у скарзі, що судом при винесенні постанови порушено вимоги статей 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.1., 7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.86 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Вiдповiдно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирiшеннi справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті вiдповiдним органом на пiдставi, у межах повноважень та у спосiб, передбачені Конституцією та законами України.

Вiдповiдно до Порядку заповнення i подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України вiд 30 травня 1997 року N 166 (далi - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні вiдповiдати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на пiдставi даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків.

Наказом Державної податкової адміністрації України N 327 вiд 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевiрок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який діяв на час існування спірних правовідносин (далi Порядок N 327).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанiя «Транспеле» зареєстровано 22.10.96 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 13821200000005732. Взято на податковий облiк в органи державної податкової служби 24.10.96 № 15 у Ленiнськiй МДПI. ТОВ «Компанiя Транспеле» є діючим автотранспортним підприємством, яке виходячи з основного виду своєї діяльності, для обслуговування власного автопарку має потребу в придбанні запасних частин.

У червні 2010 року Ленінською МДПI м. Луганська проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанiя «Транспеле» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 35629857) за період з 01.04.2008 по 30.09.2008.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 411/23/13378964 вiд 01.06.2010. (т.1 а.с. 71-92). Згідно з висновками викладеними в даному акті позивачем завищено податок на прибуток на загальну суму 215 566,00 грн., у тому числі за другий квартал 2008 року - 148 306,00 грн., третiй квартал 2008 року 67260,00 грн., а також завищено податок на додану вартість на загальну суму 167 494 грн. в тому числі за періоди: травень 2008 року - 118542 грн., серпень 2008 року - 48952 грн. Вказанi висновки обґрунтовано тим, що ТОВ «Компанія «Транспеле» уклала правочин, який вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згiдно ч.2 ст. 228 ЦК України є нікчемним та не може впливати на обєкт оподаткування.

Зокрема в акті перевірки зазначено, що вироком Артемівського районного суду директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємство). ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дiї спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дiї, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Документи, які пiдписанi директором ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 не мають юридичної сили.

На пiдставi вказаного акту перевiрки Ленiнською МДПI м. Луганська 10.06.2010 винесені:

- податкове повiдомлення-рiшення № 0000912310/0, яким ТОВ «Компанiя Транспеле» визначено загальну суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 323 349 грн., з якої основного платежу 215566 грн., штрафних (фінансових) санкцій 107783 грн. (т. 1 а.с. 69);

- податкове повiдомлення-рiшення № 0000902310/0, яким ТОВ «Компанiя Транспеле» визначено загальну суму податкового зобов'язання з податку на додану вартiсть 251 241 грн., з якої основного платежу -167494 грн., штрафнi (фінансові) санкції - 83 747 грн. (т. 1 а. с. 70).

Позивач використав своє право на апеляцiйне узгодження вказаних податкових повідомлень-рiшень. До Ленiнської МДПI у м. Луганську була подана скарга з первинними документами на податкові повiдомлення рiшення вiд 10.06.2010 року (а.с.115). За результатам розгляду відповідачем було прийнято рiшення № 35895/23 вiд 12.08.2010 про відмову в задоволенні скарги (а.с.124).

Пiд час розгляду скарги вiдповiдачем було проведено позапланову виїздну перевiрку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток за перiод з 01.04.2008 по 31.12.2008 по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», за результатами якої був складений акт вiд 09.08.2010 року № 591/23/13378964. Висновки актів вiд 09.08.2010 року № 591/23/13378964 та вiд 01.06.10 року № 411\23\13378964 тотожні.

Пiсля розгляду скарги відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення вiд 12.08.2010 року № 0000902310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 251 241 грн. та № 0000912310/1 вiд 12.08.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 323 349 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи свої висновки також дослідив вказаний акт № 591/23/13378964 вiд 09.08.2010 року позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанiя Транспеле», яким дослiджувались первинні документи господарської діяльності позивача. Вiдповiдно до роздiлу третього вказаного акту не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи вiд продажу товарiв (робiт, послуг)» з питань взаємовідносин з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

Вирішуючи питання про законність податкового повiдомлення-рiшення вiд 10.06.2010 №0000912310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумi 215 566,00 грн. суд першої інстанції вірно зауважив, що при проведені вказаної перевірки від 01.06.2010 року, первинні документи відповідачем не досліджувались, а висновок про вiдсутнiсть взаємовідносин ТОВ «Компанiя «Транспеле» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» зроблено лише на пiдставi вироку Артемiвського районного суду м. Луганська вiд 04.12.2009, яким визнано винним ОСОБА_4 - засновника товариства у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, ч.1 ст.186 КК України (т. 1 а. с. 71 - 92).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат витрат за договором № 14 вiд 15.05.2010 року, укладеним між ТОВ «Компанiя «Транспеле» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», з огляду на наявність у справі наступних доказів: накладних N 8313 вiд 31.08.2008 р., № 5309.2 вiд 30.05.2008 року; прибуткових накладних № ПЛ 0001886 вiд 30.05.2008 року, № ПТI - 0002451 вiд 31.08.2008 року, в яких зазначена особа, яка прийняла товар; податкових накладних № 8313 вiд 31.08.08 року, №5309.2 вiд 30.05.08 року та платiжних дорученнь (а.с.12-20, 25-26;46-47, 56- 57). Вартiсть придбаних товарів відображено у належним чином оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», а факт розрахунку з постачальником підтверджено платіжними дорученнями з позначкою банка, згідно яких ТОВ «Компанiя Транспеле» перераховано на користь ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» за отриманий товар у перiод з червня 2008 року по жовтень 2008 року у сумi 1034714 грн. (т.1,а.с. 12-16).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що мiж ТОВ «Компанiя «Транспеле» та ТОВ «Укр-Енерго - Менеджмент» був укладений договiр № П3Ч/2/9 від 15 травня 2008 року, предметом якого була поставка запчастин та інших товаріви, асортимент, кiлькiсть та вартість яких вказувалася в специфікаціях або в витратній накладній. Згідно умов поставки - товар постачався зi складу поставщика в термiн узгоджений у конкретній специфікації (т. 1 а. с. 56). Згiдно умов договору постачальник ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» взяв на себе зобов'язання по поставці товару своїм транспортним засобом. Пpи укладені договору позивачу ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» були наданi документи, якi пiдтверджують факт реєстрації товариства в передбаченому законом порядку, а саме витяг зi статуту, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка статистики, довідка про взяття на облiк платника податків, свідоцтво №100095105 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1,а.с.48-55), які, як на момент здійснення господарських операцій, так і до цього часу, не скасовані з моменту їх видання.

Крiм того, судом першої інстанції були досліджені документи, якi підтверджують факт реалізації товару придбаного у ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» , а також факт використання товару на власні потреби автопарку позивача, оскільки товар який був придбаний позивачем у ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» має iндивiдуальнi ознаки, а саме має заводські номери. У зв'язку з чим, суд першої інстанції з метою перевірки дослiдив первинні документи по придбанню, оприбуткуванню запасних частин (накладні, прибуткові ордери, копії вимог про відпуск зі складу) та перевірив подальше їх використання в господарській діяльності, в тому числі звірив заводські номери запчастин, які вказані в цих первинних документах, розбіжностей при звірці судом встановлено не було (т.1 а.с. 25- 26,27-35,32, 190, 192,). Залишок запасних частин, котрі не були використані у господарській діяльності позивач було продано на ДП „СМАП", що підтверджується також видатковою накладною № ПЛ-0002270 вiд 14.10.2008р., в якiй вказанi номенклатурні номери (т.1,а.с.23,24).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично товарність угоди мiж позивачем та ТОВ «Укр-Енерго- Менеджмент» була повністю пiдтверджена первиною документацією.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позиція Ленiнськоi міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську не вiдповiдає вимогам п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно iз статтями 8 i 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що валовi витрати виробництва та oбiгy - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матерiальнiй або нематерiальнiй формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робiт, послуг), якi придбаваються (виготовляються) таким платником податку для ix подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат зокрема включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звiтного перiоду у зв'язку з пiдготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукцiї (робiт, послуг) i охороною працi, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3. та 5.7. цiєi статтi (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5).

Згiдно пiдпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий перiод, протягом якого відбувається будь-яка з подiй, що сталася ранiше:

- або дата списання коштiв з банкiвських рахункiв платника податку на оплату товарiв (робiт, послуг), а в разi ix придбання за готiвку - день їх видачi з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарiв, а для робiт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатiв робiт (послуг).

Вiдповiдно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звiтного перiоду у зв'язку з пiдготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робiт, послуг) i охороною працi, у тому числi витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статтi.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств» передбачено, що до складу валових витрат не включаються витрати на: виплату винагород або iнших видiв заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разi, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (вiдпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказiв віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не бiльшi ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені вiдповiдними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Артемiвського районного суду м. Луганська вiд 04.12.2009 визнано винним та засуджено засновника та директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 за вчинення злочинiв, передбачених частиною 2 статтi 205 КК України та ч.1 ст. 186 КК України, а саме за здійснення ним з грудня 2007 року по лютий 2008 року фіктивного підприємництва, тобто створення субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. (т.1,а.с. 161).

Згiдно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою

Колегія суддів зазначає, що вказаним вироком суду у кримiнальнiй справі не встановлено факту фiктивної фінансово-господарської діяльності мiж ТОВ «Компанiя Транспеле» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент». Вказаним вироком встановлено, що статутні та реєстраційні документи ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» підписані саме ОСОБА_4, який для підготовки статутних та реєстраційних документів ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» надав довіреність від 11.01.2008 року працівникам ПП «ЮК «Максим Теко», що підтверджено нотаріально, договір доручення №11 від 14.01.2008 року на підготовку документів ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» в органах влади також підписаний вказаною особою. Вироком підтверджується оформлення, підписання та отримання саме ОСОБА_4 наступних документів: статуту ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», рішення про створення товариства, акту оцінки-передачі майна в статутний фонд від 11.01.2008 року, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», рішення від 07.10.2008 року про внесення змін до статуту, статуту ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» в новій редакції, довідку про взяття на облік платників податку, свідоцтва платника ПДВ (т. 1 а.с.162-165). Крім того як встановлено вироком суду, який вступив в законну силу, саме ОСОБА_4 отримав оригінал вищенаведених документів, печатку та штамп товариства. Викладене свідчить про те, що фактично ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» в особі ОСОБА_4 та невстановлених слідчими органами осіб могло здійснювати господарську діяльність в період описаний в акті перевірки, оскільки було зареєстровано та отримало необхідні документи для ведення господарської діяльності у відповідності з діючим законодавством.

Крiм того, в актi перевірки Ленiнської МДПI м. Луганська зазначено, що господарськi операцiї мiж ТОВ «Компанiя «Транспеле» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» відбувалися з квiтня по жовтень 2008 року, а вироком Артемiвського районного суду м. Луганська встановлено здійснення фіктивної підприємницької діяльності засновником ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» з грудня 2007 року по лютий 2008 року, тобто у період, коли позивач не мав взаємовідносин з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

За таких обставин колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що податкове повiдомлення-рiшення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську вiд 10.06.2010 0000912310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 323 349,00 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Також, в акті перевірки Ленiнської МДПI м. Луганська № 411/23/13378964 вiд 01.06.2010 зроблено висновок про те, що ТОВ «Компанiя «Транспеле» завищено податковий кредит у загальнiй сумi 167494,00 грн., у тому числi за травень 2008 року - 118 542,00 грн., серпень 2008 року - 48952,00 грн., у зв'язку з включенням до податкових декларацій з податку на додану вартість даних з податкових накладних, отриманих вiд ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

Вiдповiдно до статтi 1 Закону Украiни «Про податок на додану вартiсть» (далi Закон N 168), який діяв на момент вказаних правовідносин, бюджетному відшкодуванню пiдлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумi податку, фактично сплаченій отримувачем товарiв (послуг) у попереднiх перiодах постачальникам таких товарiв (послуг).

Вiдповiдно до пiдпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копiя залишається у продавця товарiв (робiт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом i одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарiв (робiт, послуг). У разi коли частка товару (робiт, послуг) не мiстить відокремленої вартостi, перелiк (номенклатура) частково поставлених товарiв зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Фактичне здiйснення господарських операцiй, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем пiд час проведення перевiрки та судового засiдання податковими накладними та дослідженими відповідачем пiд час перевiрки господарськими угодами та платіжними документами. При цьому для віднесення вiдповiдних сум податкiв, сплачених у цiнi товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Згiдно п. п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартiсть» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарiв (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (iншими подiбними документами згiдно з пiдпунктом 7.2.6 цього пункту). У разi коли на момент перевiрки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включенi до складу податкового кредиту, залишаються не пiдтвердженими зазначеними цим пiдпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Згiдно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартiсть» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Субєкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, нiж визначенi пунктом 6.1 статтi 6 або пунктом 8-1.2 статтi 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий перiод, в якому відбувся такий перехiд. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені вiд сплати податку до бюджету за рішенням суду. Відповідно до копiї акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого начальником Ленiнської МДПI м. Луганська від 30.07.2009 року: з 30.07.2009 анульовано свiдоцтво платника ПДВ ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (т.1,а.с. 169.). З вказаного акту про анулювання свiдоцтва платника ПДВ вбачається, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» отримало свiдоцтво платника ПДВ 04.02.2008 року. Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що на час вчинення спірних господарських операцій, ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» було платником податку на додану вартiсть. Факт вчинення господарських операцій з поставки товарiв вiд ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» пiдтверджується належним чином оформленими податковими накладними за травень № 5309.2 від 30.05.2008 року та за серпень №8313 вiд 31.08.08 (т.1,а.с.25-26). З платіжних доручень вбачається, що з розрахункового рахунку позивач здійснив оплату вартості отриманого товару на рахунок ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» на загальну суму 1034714грн., у тому числi податок на додану вартiсть 172 452, 33 грн. (т.1,а.с. 12 -17). Зазначене свідчить, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем правомiрно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартiсть перераховані ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» у цiнi товару, отриманого вiд зазначеного товариства. Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адмiнiстративного судочинства є захист прав, свобод та iнтересiв фiзичних та юридичних ociб у сферi публiчно-правових вiдносин вiд порушень з боку у тому числi органiв державноi влади. У справах щодо оскарження рiшень суди перевiряють чи прийнятi вони на пiдставi, у межак повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України. Колегія суддів зазначає, що cпipнi податкові повiдомлення-рiшення Ленiнської мiжрайонної державної податкової iнспекцiї у м. Луганську вiд 01.06.2010 № 0000902310/0, № 0000912310/0, та вiд 12.08.2010 № 0000902310/1, № 0000912310/1 прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування вcix обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести тi обставини, на яких ґрунтуються ii вимоги та заперечення крiм випадкiв, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згiдно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дiй чи бездiяльностi субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомiрностi свого рiшення, дiй чи бездiяльностi покладається на вiдповiдача, якщо вiн заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що вiдповiдач не довiв правомiрнiсть прийняття спiрних податкових повiдомлень-рiшень.

Наведений відповідачем в скарзі в якості основного доказу вирок суду не може бути визнаний достовірним доказом встановлення таких обставин, як відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», оскільки такі обставини не були предметом дослідження в Артемівському районному суді м. Луганська під час розгляду кримінальної справи. Наявність у ОСОБА_4 установчих документів та печатки надавало йому можливість вести діяльність особисто чи через інших осіб, й вироком відсутність такої діяльності не підтверджена, а його пояснення не є належним доказом в даній адміністративній справі. За спірний податковий період, як вказано в вироку, ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» звітувало до податкового органу, в тому числі з ПДВ.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року по адміністративній справі №2а-6596/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року по адміністративній справі №2а-6596/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 28 лютого 2011року

Головуючий

суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва