Ухвала суду № 16550475, 17.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-7828/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєвої І.А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання: Дровникової К.В.

за участю представників:

від позивача: не з»явився про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений про що свідчить поштове повідомлення.

від відповідача: ОСОБА_2 ( за довіреністю № 327 від 12.01.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 р. у справі № 2а-7828/10/1270 (головуючий І інстанції Петросян К.Є. ) за позовом Підприємства "Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів" Луганської обласної громадської організації "Асоціація інвалідів з числа інтелігенції Луганської області "Лебедія" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року позивач Підприємство "Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів" Луганської обласної громадської організації "Асоціація інвалідів з числа інтелігенції Луганської області "Лебедія" (надалі позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000622360/0 від 20.08.2010 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в серпні 2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено документальну невиїзну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні, червні 2010 року, за результатами якої складно акт від 19.08.2010 року в якому зазначено, що в порушення п. 1.8 ст.1, п.п.7.3.1., п.7.3, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 164501,00 грн. та за червень 2010 року на суму 1174,00 гривень.

20.08.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки від 19 серпня 2010 року № 628/23-616/32900228 прийнято податкове повідомлення рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 165675,00 гривень.

Вважає, що податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню з підстав того, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі , якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розмірі свого податкового кредиту.

Крім того, зазначив, що інспекція відправила поштою і сам акт перевірки від 19 серпня 2010 року і податкове повідомлення - рішення від 20 серпня 2010 року одним листом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 20.08.2010 року № 0000622360/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 164501,00 грн. та за червень 2010 року 1174,00 гривень.

Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень-червень 2010 року від 20.08.2010 №0000622360/0 не було, оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари, не є підставою для висновків про безтоварність відповідних господарських операцій, та про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень-червень 2010 року. Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року на суму 164501,00 грн., та за червень 2010 року на суму 1174,00 грн. з посиланням на те, що неможливо проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання і тому не можливо підтвердження факту надмірної сплати податку, суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого субєкта платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Не погодившись з винесеною постановою, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську було подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосування судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права саме п.1.8. ст.. 1, п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість»тому скаржник вважає, що судом першої інстанції були неправильно зроблені висновки по справі.

Апелянт просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обзязі.

Представник відповідача у судовому засідані просив апеляційну скаргу задовольнити ,а постанову суду першої скасувати та прийняти нову постанову якою у позовних вимогах відмовити повністю

Представник позивача у судове засідання не з»явився про дату час, та місце слухання справи був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено,що що Підприємство «ЦМСПТРІ» ЛОГО «АІ «Лебедія», ідентифікаційний код 32900228, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.03.2004 за №1 382 107 0002 014052 (а.с. 16), перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100219386 НБ № 246235 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 13.03.2009 (а.с. 18-19).

В серпні 2010 року Ленінською МДПІ у м.Луганську було проведено документальну невиїзну перевірку Підприємства «ЦМСПТРІ» ЛОГО «АІ «Лебедія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні, червні 2010 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2010 року, в якому зазначено, що на порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.3.1, п.7.3, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» Підприємством «ЦМСПТРІ» ЛОГО «АІ «Лебедія» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 164501,00 грн., та за червень 2010 року на суму 1174,00 грн.

20.08.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки від 19 серпня 2010 року №628/23-616/32900228 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 165 675,00 грн.

Позивач зазначив, що Ленінська МДПІ відправила поштою і сам акт перевірки від 19 серпня 2010 року №628/23-616/32900228 і податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2010 року одним листом.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,а постанова суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом зазначені норми п.1.8 ст.1, п.п. 7.3.1, п.7.3, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно із ст.ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону №168, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону №168, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Позивачем на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача Ленінської МДПІ у м.Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування 11.06.2010 була надіслана податкова декларація з ПДВ за травень 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 164501,00 грн. (а.с. 32-33), з довідкою щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 34), з розрахунком суми бюджетного відшкодування (а.с.35), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.36) та розшифровками податкових зобовязань податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.37), які отримані відповідачем 14.06.2010 року. що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Також позивачем до відповідача Ленінської МДПІ у м.Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування 20.07.2010 була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ №70519 за червень 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 1174,00 грн. (а.с.23-24), з довідкою щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 25), з розрахунком суми бюджетного відшкодування (а.с. 26), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 27) та розшифровками податкових зобовязань податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 28), які зареєстровані у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону №168, Підприємством «ЦМСПТРІ» ЛОГО «АІ «Лебедія» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2010 року на суму 164501,00 грн., червень 2010 року на суму 1174,00 грн. (а.с. 13), оскільки враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України неможливо проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника, або імпортера.

20.08.2010 на підставі Акту перевірки від 19.08.2010 №628/23-616/32900228 Ленінською МДПІ у м.Луганську винесене податкове повідомлення рішення №0000622360/0, яким Підприємству «ЦМСПТРІ» ЛОГО «АІ «Лебедія» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 164501,00 грн. та за червень 2010 року 1174,00 грн. (а.с. 14).

До таких висновків фахівці Ленінської МДПІ у м.Луганську дійшли виходячи з наступного.

При перевірці поданої Підприємством «ЦМСПТРІ» ЛОГО «АІ «Лебедія» до Ленінської МДПІ у м.Луганску податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року та додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року встановлено, що сума заявленого бюджетного відшкодування виникла у попередньому податковому періоді (з травня 2009 року по квітень 2010 року).

Згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства банкрути, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням). Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання не встановлені підприємства-виробники або імпортери.

Бюджетне відшкодування ПДВ, без його сплати, має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що протиречить самої суті податку і його основній функції - формування доходів бюджету.

Здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків і зборів є першочерговим завданням органів державної податкової служби.

Таким чином, Ленінська МДПІ не має можливості підтвердити заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за травень 2010 року по взаємовідносинам з його контрагентами.

Враховуюче зазначене, у звязку із неможливістю проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання не підтверджено товарний характер здійснення операцій та не має можливим підтвердити факт надмірної сплати податку, як це передбачено п. 1.8 ст. 1 Закону «Про ПДВ», а також неможливо встановити період виникнення податкових зобовязань постачальників товарів, як це зазначено у п.п. 7.3.1, п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону №168).

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону №168 передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачеві Ленінській МДПІ у м. Луганську всі необхідні документи, проти чого не заперечує відповідач.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином , підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 17 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 р. у справі № 2а-7828/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 р. у справі № 2а-7828/10/1270-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

протягом двадцяти днів з дня складення в повному обзсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2011 року

Головуючий:І.А. Васильєва

Судді: В.Г.Яманко

Е.Г.Казначеєв