Ухвала суду № 16550473, 17.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_4.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-6430/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєвої І.А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання: Дровнікова К.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю від 21.01.2011 року)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю №8/10 від 06.01.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-6430/10/1270 (головуючий І інстанції Твердохліб Р.С. ) за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652360/0 від 20 серпня 2010 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року позивач Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдінг" (надалі позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652360/0 від 20 серпня 2010 року.

Свої позовні вимоги мотивовує тим, що в серпні 2010 року на адресу ПАТ «Інвестхолдинг», поштою надійшов акт «Про результати невиїзної документальної перевірки ПАТ «Інвестхолдинг» (код ЄДРПОУ 33846041) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2009 року» №623/23-616/33846041 від 19.08.2010 року (надалі акт перевірки). В вищенаведеному акті зазначено, що при проведенні перевірки встановлено порушення податкового законодавства, а саме п. 1.8, ст. 1, п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.2, п. 7.7, ст.7 Закону України від 03.04.1997 Ш168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), в результаті чого ПАТ «Інвестхолдінг» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 524616,00 грн. Суть порушень які викладені в акті перевірки, це незадовільний стан підприємств по ланцюгам постачання (2, 3 ланцюги), що не дає можливості здійснити перевірку до виробника або імпортера.

Позивач зазначає, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі документів, які платник податків зобовязаний предоставляти до ДПІ у звязку з нарахуванням і сплатою податків. Такі документи і їхні ознаки визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181, застосування додаткових документів, (які не надавалися платником податку до ДПІ, та які жодним чином не повязані з діяльністю ПРАТ «Інвестхолдинг»), при проведенні невиїзної (камеральної) перевірки, чинним законодавством не передбачено.

Позивач також звернув увагу суду на те, що висновки акту перевірки базуються виключно на висновках, які припускають незадовільний стан підприємств, які не є безпосередньо постачальниками ПАТ «Інвестхолдинг». Крім того, як зазначено в самому акті, право на бюджетне відшкодування виникло за рахунок відємного значення попереднього податкового періоду, а це листопад 2009 року (стор. 4 акту). За таких умов, позивач вважав, що діяльність постачальників грудня 2009 року не впливає на суму бюджетного відшкодування, яка виникла за результатами діяльності у листопаді 2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, та визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення № 0000652360/0 від 20 вересня 2010 року за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування на 524616,00 грн.

Суд першої інстанції обгрунтував своє рішення тим, що посилання відповідача при прийнятті рішення щодо визначення податкових зобовязань на те, що згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання встановлено, податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани, оскільки згідно акту №623/23-616/33846041 від 19.08.2010 перевірялися ланцюги постачання грудня 2009 року.

Крім того в акті про результати невиїзної документальної перевірки ПАТ «Інвестхолдинг» (код ЄДРПОУ 33846041) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2009 року» №623/23-616/33846041 від 19.08.2010 зазначено, що право на бюджетне відшкодування у позивача виникло за рахунок відємного значення попереднього податкового періоду, а саме листопада 2009 року.

Також суд першої інстанції зазначив що рішення яке було винесено відповідачем 20 серпня 2010 року, тобто на наступний день після складання акту невиїзної документальної перевірки від 19.08.2010, що є порушенням п. 4.4 Порядку, який передбачає право платника податку принести свої зауваження на акт перевірки податкового органу.

Таким чином, відповідач фактично позбавив позивача права на принесення своїх зауважень стосовно зазначеного акту перевірки.

Не погодившись з винесеною постановою, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську було подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосування судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права, а саме п.1.8. ст.. 1, п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» тому скаржник вважає, що судом першої інстанції були неправильно зроблені висновки по справі.

Апелянт просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обзязі.

Представник відповідача у судовому засідані просив апеляційну скаргу задовольнити ,а постанову суду першої скасувати та прийняти нову постанову якою у позовних вимогах відмовити повністю

Представник позивача у судовому засідані просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено,що Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдінг" 21 жовтня 2005 року зареєстровано у якості юридичної особи, знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України серія АО1 №611527, та перебуває на податковому обліку у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у місті Луганську.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ПРАТ «Інвестхолдинг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за грудень 2009 року, які виникли за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в листопаді 2009 року, за результатами якої складено акт від 19 серпня 2010 року № 623/23-616/33846041/А.С. 11-16/.

В акті невиїзної документальної перевірки від 19 серпня 2010 року № 623/23-616/33846041 зазначено, що згідно з поданою ПРАТ «Інвестхолдинг» до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларацією з ПДВ за грудень 2009 року (вх. від 18.01.2010 №122760) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку складає 524616,00 грн.

На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 19 серпня 2009 року № 623/23-616/33846041 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську за порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення рішення форми «В1» від 20 серпня 2010 року № 0000652360/0, яким ПРАТ «Інвестхолдинг» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 524616,00 грн. (т.1 а.с.9).

З вещенаведеного вбачається що 19 серпня 2009 року за результатами перевірки був складений акт, а на підставі акту 20 серпня 2009 року було прийняте податкове повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,а постанова суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом зазначені норми порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

По перше відповідачем було порушено Закон України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якого посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Як вбачається із матеріалів справи, акт Про результати невиїзної документальної перевірки ПРАТ «Інвестхолдинг» (код ЄДРПОУ 33846041) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2009 року», №623/23-616/33846041 було складено 19 серпня 2010 року, другий примірник якого було направлено позивачу поштою з повідомленням про вручення, згідно п.4.9 Порядку.

Разом із цим, оскаржуване повідомлення рішення було винесено відповідачем 20 серпня 2010 року, тобто на наступний день після складання акту невиїзної документальної перевірки від 19.08.2010, що є порушенням п. 4.4 Порядку, який передбачає право платника податку принести свої зауваження на акт перевірки податкового органу.

Таким чином, відповідач фактично позбавив позивача права на принесення своїх зауважень стосовно зазначеного акту перевірки.

По друге висновки які були зроблені відповідачем при перевірці поданої ПРАТ «Інвестхолдінг» до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року та додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року, встановлено, що сума заявленого бюджетного відшкодування виникла у попередньому податковому періоді - листопаді 2009 року.

Згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року встановлено, що основним постачальником ПРАТ «Інвестхолдінг» у грудні 2009 року були:

- Закрите акціонерне товариство «Макіївський Металургійний Завод», згідно аналізу системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ЗАТ «Макіївський Металургійний Завод» у грудні 2009 року були: друга ланка постачання 36162414 ТВ «НК Полюс» стан-10 - запит на встановлення місцезнаходженням, сума ПДВ 124221,77 грн., друга ланка постачання 23602486 Акціонерне товарситво закритого типу «Подшипниксбыт», стан-3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), сума ПДВ 87860,81 грн. та друга ланка постачання 2074611815 ОСОБА_4. стан-3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), сума ПДВ 26166,40 грн.

- ТОВ «Пауер Грідс» стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, сума ПДВ 2379757, 72 грн., згідно аналізу системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання -встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Пауер Грідс» у грудні 2009 року були: друга ланка постачання ТОВ «Елтіма» стан-23 - місцезнаходження не встановлено, сума ПДВ 5436945,00 грн.

- ЗАТ «Донецьксталь», згідно аналізу системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ЗАТ «Донецьксталь» у грудні 2009 року були: друга ланка постачання 34501191 ПП «Виробнича фірма «Роса» стан 10- запит на встановлення місцезнаходження, сума ПДВ 1966894,84 грн., друга ланка постачання 36162414 ТОВ «НК Полюс», стан 10- запит на встановлення місцезнаходження, сума ПДВ 413142,15 грн.

Відповідно до проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання не встановлені підприємства-виробники або імпортери.

На підставі викладеного в акті зазначається про неможливість підтвердження фактів виникнення податкових зобовязань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання до Державного бюджету України, що передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що враховуючи дані системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України, неможливо проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника, або імпортера та не можливо підтвердити факт надмірної сплати податку, як це передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а також не можливо встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, як зазначено у п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Так на підставі акта невиїзної документальної перевірки від 19 серпня 2009 року № 623/23-616/33846041 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську за порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення рішення форми «В1» від 20 серпня 2010 року № 0000652360/0, яким ПРАТ «Інвестхолдинг» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 524616,00 грн. (т.1 а.с.9).

Рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 20 серпня 2010 року № 0000652360/0, яким ПРАТ «Інвестхолдинг», зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 524616,00 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у справі регулює Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не повязує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки відємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обовязку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.

Матеріалами справи, які дослідженні судом першої інстанції, доведено, (договором поставки від 01 червня 2009 року №200/09, специфікаціями до договору від 01 червня 2009 року №200/09 №1 та б/н, договором №1/7-1 від 04.02.2008, додатковою угодою №1 від 25.04.2008 до договору №1/7-1 від 04.02.2008, специфікацією №2 від 24.04.2008 до договору №1/7-1 від 04.02.2008, договором №180/31/08 від 31.08.2008, специфікаціями №1 та №2 до договору №180/31/08 від 31.08.2008, договором №24/2 від 26.08.2009, додатковими угодами №1, №2, №3, №4 від 26.08.2009 до договору №24/2 від 26.08.2009, договором поставки нафтопродуктів №0196-09/П від 01.04.2009, заявками на доставку нафтопродуктів автомобільним та залізничним транспортом, додатковою угодою №1 до договору поставки нафтопродуктів №0196-09/П від 01.04.2009 від 21.12.2009 та додатками до цього договору, договором №1/Т від 18.08.2009, договором №24 від 23.02.2009, специфікаціями та додатковими угодами до договору №24 від 23.02.2009, договором №174/09 від 24.03.2009, специфікаціями та додатковими угодами до договору №174/09 від 24.03.2009, договором поставки №01-02-09 від 01.02.2009, специфікаціями, додатковими угодами та актом приймання-передачі до договору поставки №01-02-09 від 01.02.2009, договором зберігання №1 від 25.05.2007, договором №104/088 від 12.08.2008, специфікаціями та додатковими угодами до договору №104/088, договором №02/03/09-01 від 02.03.2009, договором №304298 від 09.07.2008, додатковими угодами та специфікаціями до договору №304298 від 09.07.2008, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2009 року, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортними накладними за листопад 2009 року, підтверджено товарність операцій між ПРАТ «Інвестхолдинг» та ЗАТ «Макіївський металургійний завод», ТОВ «Пауер Грідс» та ЗАТ «Донецьксталь», фактичну сплату позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту, та використання отриманого товару у господарській діяльності ПРАТ «Інвестхолдинг».

Нормами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, а тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають законодавчо встановленому механізму справляння цього виду податку.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Неможливість проведення перевірок по ланцюгам постачання, на які посилається відповідач, проводяться не стосовно безпосередніх постачальників товарів, а за ланцюгами постачання починаючи з другого ланцюга та інших. Факт сплати суми ПДВ у ціні товару безпосередньо позивачем відповідачем не заперечується.

З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному етапів з придбання товарів (послуг), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а позивач вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто що без участі експортера або виробника податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.

За таких обставин, суд зазначає, що можливі порушення Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» контрагентами (ЗАТ «Макіївський металургійний завод», ТОВ «Пауер Грідс» та ЗАТ «Донецьксталь») породжує негативні наслідки саме для ЗАТ «Макіївський металургійний завод», ТОВ «Пауер Грідс» та ЗАТ «Донецьксталь» і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такі висновки відповідачем доведені не були.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що акт перевірки № 623/23-616/33846041 був складений 19.08.2010 року, а у висновках було зазначено про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 524616 гривень, отже за період який на час перевірки ще не наступив.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином , підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 17 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-6430/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-6430/10/1270 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обзсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2011 року

Головуючий:І.А. Васильєва

Судді: В.Г.Яманко

Е.Г.Казначеєв