Ухвала суду № 16550307, 17.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-25378/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» (далі ДП «Селидіввугілля») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі Красноармійська ОДПІ), в якому просило визнати неправомірними дії Красноармійської ОДПІ по розподілу сплачених ДП «Селидіввугілля» 25.08.2010 року у сумі 2489,63 грн.; 4007,80 грн., 2362,86 грн., 1756,90 грн., 13673,60 грн., поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені та зобовязати Красноармійську ОДПІ внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Селидіввугілля» (84500, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Макса, 41, ЄДРПОУ 33426253) шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з земельного податку у розмірі 2252,74 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено: визнано неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених Державним підприємством «Селидіввугілля» 21.08.2010 року у сумі 2489,63 грн.; 4007,80 грн., 2362,86 грн., 1756,90 грн., 13673,60 грн., поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені та зобовязано Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Селидіввугілля» шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з земельного податку у розмірі 2252,74 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведений факт сплати позивачем платіжними дорученнями податкового боргу, внаслідок чого відсутні підстави для розподілу відповідачем сплачених позивачем сум на погашення податкового боргу та пені, отже, податковий орган не довів правомірність дій при розподілі сплачених позивачем сум поточних зобовязань на погашення податкового боргу відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій податковий орган просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що при сплаті податкового зобовязання з земельного податку платіжні доручення позивача зараховані по особистому рахунку ДП «Селидіввугілля» в погашення наявного податкового боргу, а саме зарахована по особистому рахунку платника податків в погашення податкового боргу минулих періодів. Порядок погашення сум податкового боргу визначений в Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Отже, відповідач вважає, що позивач повинен сплачувати узгоджену суму податкового зобовязання в установлені законом строки. Іншого механізму сплати платником податків податкових зобовязань поточного періоду до погашення податкових зобовязань минулого періоду Законом не передбачено.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 21 серпня 2010 року здійснював оплату земельного податку платіжними дорученнями № 15075 у розмірі 2489,63 грн. (призначення платежу за липень 2010 року); № 15074 у розмірі 4007,80 грн. (призначення платежу за липень 2010 року); № 15065 у розмірі 2362,86 грн. (призначення платежу за липень 2010 року); № 15078 у розмірі 1756,90 грн. (призначення платежу за липень 2010 року); № 15076 у розмірі 13673,60 грн. (призначення платежу за липень 2010 року).

Красноармійською ОДПІ були винесені повідомлення від 25.08.2010 року № 105210010357354, № 105210010357355, № 105210010357356, № 105210010357357, № 105210010357358 про перерозподіл сплаченої 21 серпня 2010 року суми податкового зобовязання з земельного податку.

Колегія суддів вважає, що такі дії податкового органу є неправомірними, у звязку з наступним.

Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про плату за землю».

Відповідно до преамбули Закону України «Про плату за землю» він визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач сплатив 5 платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи, земельний податок за звітний податковий період липень 2010 року (по граничному строку сплати 30 серпня 2010 року), тобто поточні податкові зобовязання, дати та суми сплати співпадають з даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості посилання податкового органу на приписи пп. 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон