Ухвала суду № 16549938, 22.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року справа №2а-26531/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

при секретарі судового засідання - Козловій О.М.,

за участю представника позивача - Виговської Л.В., представника відповідача Могили Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі № 2а-26531/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юніон Углегазодобича» до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000472342/0 від 19.10.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000472342/0 від 19.10.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами господарської діяльності ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча» відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» була надана декларація за липень 2010 року на суму бюджетного відшкодування 654859 грн. З 01.10.10 по 14.10.10 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, за результатами якої складено акт № 773/23-32457909 від 19.10.2010 та прийняте податкове повідомлення рішення №0000472342/0 від 19.10.2010 року

Позивач вказує, що спірне податкове повідомлення рішення про завищення суми бюджетного відшкодування вмотивоване тим, що за результатами зустрічних перевірок контрагентів неможливо підтвердити суми податкового кредиту по ланцюгу до виробника. Вважає такий висновок податкового органу є неправомірним, посилається на приписи Закону України «Про податок на додану вартість», зазначає, що підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до виробника.

Позивач також вказує, що згідно акту перевірки не виявлено фактів порушення податкового законодавства ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча», тобто всі операції належними чином відображені в документах бухгалтерської та податкової звітності підприємства. На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000472342/0 від 19.10.2010.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.12. 2010 року у справі № 2а-26531/10/0570 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному №0000472342/0 від 19.10.2010 в повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобича» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу; невірно застосувавши положення Закону України «Про податок на додану вартість». На думку апелянта , суд першої інстанції не врахував , що за результатами зустрічних перевірок не підтверджено суми податкового кредиту, нарахованого (сплаченого) платниками податку по ланцюгу. Просив постанову суду скасувати , у задоволенні позовних вимог , відмовити.

При апеляційному перегляді справи, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення; представник відповідача наполягав на скасуванні постанови суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, встановила наступне.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі суб”єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно суб”єктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення, сплати ПДВ врегульований Законом України “Про податок на додану вартість”.

Судом першої, апеляційної інстанції встановлені слідуючи обставини:

ДПІ у м. Сніжному проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион - Углегазодобыча» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, за наслідками якої складений акт № 773/23-32457909 .

Відповідачем встановлено порушення підприємством пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 74, пп.«а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми бюджетного відшкодування по рядку 25.1 декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 324852 грн.

З урахуванням результатів перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення№ 0000472342/0 від 19.10.2010 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 324852 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення слугував висновок податкового органу за яким завищена сума бюджетного відшкодування по рядку 25.1 по декларації з ПДВ за липень 2010 року на суму 324852 грн. в звязку з не підтвердженням податкового кредиту по ланцюгу до виробника.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі посилався також на те, що судом першої інстанції не враховано неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування з ПДВ зустрічними перевірками контрагентів по ланцюгу, обов»язковіть яких передбачена наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 року.

Проте з вказаним твердженням відповідача колегія суддів погодитись на може , з огляду на наступне:

Насамперед слід зазначити, що норма, на яку посилається апелянт є лише Методичною рекомендацією і за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом . Відтак, вона носить лише рекомендаційний, а не обов»язковий характер. Зазначені Методичні рекомендації протирічать Закону України « Про податок на додану вартість», який на відміну від Методичних рекомендацій, не містить положень, які б ставили у залежність право на отримання бюджетного відшкодування платником податків від ведення податкового обліку іншими особами контрагентами.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У розумінні п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Варто вказати, що підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі , коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджена наявність належним чином оформлених податкових накладних, які можуть бути підставою для включення сум податку на додану вартість до суми податкового кредиту звітного періоду відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», виданих на адресу ТОВ «МП «Юнион - Углегазодобыча».

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, сертифіката, паспорту якості, документів, що підтверджують безпеку товару, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки їх наявність чи відсутність взагалі не впливає на формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за господарськими операціями

Колегія суддів вважає, що правовідносини щодо бюджетного відшкодування складаються між платником ПДВ та контролюючим органом. Відповідальність платника податків за невиконання його контрагентом вимог податкового законодавства діючими нормативно- правовими актами України , не передбачена

Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала в повному обсязі складена 25 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі № 2а-26531/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юніон Углегазодобича» до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000472342/0 від 19.10.2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В.Сіваченко

О.О. Шишов