Ухвала суду № 16549913, 23.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року справа №2а-24929/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_3 дов. від 23 лютого 2011 року

ОСОБА_4 дов. від 23 лютого 2011 року

від відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 27 грудня 2010 року

по адміністративній справі№ 2а-24929/10/0570 (суддя Михайлик А.С.)

за позовом Приватного підприємства «Лана-Ойл»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000672340/1 від 30 вересня 2010 року та № 0000682340/1 від 30 вересня 20010 року

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Лана-Ойл», 1 листопада 2010 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000672340/1 від 30 вересня 2010 року та № 0000682340/1 від 30 вересня 20010 року (арк. справи 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені, визнані недійсними податкове повідомлення-рішення № 0000672340/1 від 30 вересня 2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 165633,00 грн., з яких за основним платежем 136434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 291999,00 грн. та № 0000682340/1 від 30 вересня 20010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 43926,00 грн., з яки за основним платежем 29824,00 гр., за штрафними (фінансовими) санкціями 14642,00 грн.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду вмотивовано висновками про відсутність порушень приписів Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні приватним підприємством «Лана-Ойл» податкового кредиту звітних податкових періодів березня та червня 2009 року та формування валових витрат звітних періодів перший квартал та півріччя (другий квартал) 2009 року, півріччя (другий квартал) 2010 року, відповідності відображених платником даних в податковому обліку даним бухгалтерського обліку підприємства та неможливості притягнення до відповідальності платника податків за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків (арк. справи 202 208).

В апеляційній скарзі Добропільська обєднана державна податкова інспекція, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (арк. справи 209-209).

На думку заявника апеляційної скарги висновки суду першої інстанції про правомірність включення до складу валових витрат 1-го та 2-го кварталу 2009 року витрат та включення до складу податкового кредиту березня та червня 2009 року суми сплаченого ПДВ, повязаних виконанням позивачем зобовязань за умовами укладеного із ТОВ «Провімакс-Торг» договору на придбання товарно-матеріальних цінностей, суперечать приписам підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та положенням підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Неправильність формування валових втрат та податкового кредиту апелянт доводить встановленням Державною податковою інспекцією в Калінінському районі м. Донецька факту неможливості проведення перевірки контрагента позивача ТОВ «Провімакс-Торг» через не находження підприємства за юридичною адресою.

За даними наданої контрагентом позивача податкової звітності з податку на прибуток до податкової інспекції за місцем реєстрації за півріччя 2009 року, значення рядку 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» відсутнє, додаток К 1 до декларації не надавався. Згідно наданих розрахунків комунального податку кількість працюючих у січні - жовтні 2009 року складала 1 особу, листопаді грудні 2009 року, січня березні 2010 року складала 2 особи.

Податковий орган доводить, що висновки суду про правомірність формування валових витрат півріччя 2010 року не відповідають приписам підпункту 5.3.9. пункту 5.3.та підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних на підставі договору, укладеного позивачем із ТОВ «Нафтосінтез», не відповідають встановленій законодавством формі, через що у позивача відсутнє право на включення здійснених ним витрат до складу валових у відповідному звітному періоді.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «Лана Ойл» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 34766795 (арк. справи 8,9), перебуває на податковому обліку Добропільської обєднаної державній податковій інспекції з 16 грудня 2008 року, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 16 грудня 2008 року.

В період з 10 серпня 2010 року по 21 серпня 2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Лана Ойл» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 16 грудня 2008 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 16 грудня 2008 року по 30 червня 2010 року, за наслідками проведення якої складений акт № 996/23-2/34766795 від 29 серпня 2010 року (арк. справи 32-64, надалі акт перевірки). Згідно викладених податківцями висновків в зазначеному акті перевірки, позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у періоді, що перевірявся на 29284,00 грн., з яких за березень 2009 року в сумі 7307,00 грн., за червень 2009 року на 21977,00 грн. Актом перевірки зазначено про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту березня та червня 2009 року суми податку на додану вартість сплаченої по взаємовідносинах позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Провімакс-Торг».

Стосовно виявлених порушень податкового обліку з податку на прибуток у висновках акту перевірки зазначено, що позивач із порушенням підпункту 5.2.1. пункту 5.2. та пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив до складу валових витрати в сумі 146423,00грн. (у тому числі за 1-й квартал 2009 року 36536,00 грн., 2-й квартал 2009 року 109887,00 грн.) за наслідками виконання угоди, яка на думкою податкової інспекції є нікчемною та в порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відніс до складу валових витрати, що не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами.

9 вересня 2010 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 996/23-2/34766795 від 29 серпня 2010 року податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000682340/0 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в загальній сумі 43926,00 грн., з яких за основним платежем 29284,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14642,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000672340/0 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 165633,00 грн., з яких за основним платежем 136434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29199,00 грн.

За наслідками розгляду наданої позивачем первинної скарги на податкові повідомлення-рішення № 0000672340/0 від 09 вересня 2010 року про визначення суми податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 165633,00 грн. та № 0000682340/0 від 09 вересня 2010 року про визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 43926,00 грн., Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 20453/10/25-012 від 30 вересня 2010 року (арк. справи 67-72), яким залишено без задоволення первинну скаргу позивача, а податкові повідомлення-рішення від 09 вересня 2010 року № 0000672340/0 та № 0000682340/0 без змін.

30 вересня 2010 року, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення; 0000672340/1 та № 0000682340/1 за наслідками розгляду первинної скарги платника податків.

Правовими підставами визначення податку на додану вартість наведені норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97 (надалі Закон України № 168).

Правовими підставами визначення податку на прибуток відповідач визначив підпункт 5.3.9. пункту 5.3.статті 5, підпункту 5.2.1. пункту 5.2., пункт 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Правовими підставами застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-3 (надалі Закон України 2181).

В судовому засіданні сторонами у справі пояснено, що підставами для донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість (за основним платежем) в сумі 29284,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000682340/1 від 30 вересня 2010 року та податкових зобовязань з податку на прибуток (за основним платежем) в сумі 36606,00 за податковим повідомленням рішенням № 0000672340/1 від 30 вересня 2010 року стало відображення позивачем в податковому обліку операцій з виконання господарського договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Провімакс-Торг».

Як зазначав відповідач (апелянт), за даними Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька провести перевірку ТОВ «Провімакс-Торг» неможливо у звязку із незнаходженням підприємства за юридичною адресою. В ході проведення аналізу наданої ТОВ «Провімакс-Торг» податкової звітності податковою інспекцією за місцем знаходженням товариства, встановлено, що остання податкова звітність, надана ТОВ «Провімакс-Торг» - декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року не містить значень рядків 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань», додаток К-1 до декларації з податку на прибуток не надавався. Відповідно до розрахунків комунального податку, кількість працюючих на підприємстві у січні-жовтні 2009 року, квітні 2010 року складала 1 особа, у листопаді-грудні 2009 року, січні березні 2010 року - 2 особи. Таким чином, податкова інспекція, зазначала на відсутності в контрагента позивача ТОВ «Провімакс-Торг» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, що свідчить про неможливість реального виконання укладеного між позивачем та ТОВ «Провімакс-Торг» договору № 1/2 від 02 березня 2009 року та нікчемність цієї угоди.

При апеляційному розгляді податковий орган підтвердив, що позивачем на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Провімакс-Торг» до складу валових віднесені витрати на придбання товарно матеріальних цінностей на підставі умов договору №1/2 від 02 березня 2009 року в сумі 146423,23 грн., яких у першому кварталі 2009 року в сумі 36536,00 грн., у 2-му кварталі 2009 року в сумі 109 887,23 грн.; до складу податкового кредиту березня 2009 року віднесено податок на додану вартість в сумі 7307,20 грн. (аркуш справи 79), червня 2009 року 21977,45 грн. (аркуш справи 76),

У матеріалах справи наявні договір № 1/2 від 02 березня 2009 року (арк. справи 73-74), умовами якого передбачено постачання паливно-мастильних матеріалів, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних на перевезення паливно-мастильних матеріалів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей, за наслідками придбання яких позивачем сформований податковий кредит та валові витрати. Також до матеріалів справи долучені платіжні документи, згідно яких позивачем здійснена оплата отриманих товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 189-196). При апеляційному розгляді справи представник апелянта зазначив про відсутність між сторонами спору щодо здійснення позивачем платежів на користь ТОВ «Провимакс-Торг».

Наведені документи, як первині, підтверджують факт здійснення господарських операцій. Під час апеляційного провадження встановлено не тільки придбання позивачем але й використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності шляхом здійснення подальшого продажу придбаних паливно-мастильних матеріалів приватному підприємству «Піраміда-АЗС». Факт подальшого продажу підтверджений наявним в матеріалах справи накладними № Л-006 від 04 березня 2009 року, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (арк. справи 172-179).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції стосовно того, що спірні операції мали товарний характер.

Під час апеляційного провадження встановлено, що позивач правомірно у відповідності до підпункту 5.2.1. та пункту 5.2. та пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сформував валові витрати та у відповідності до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит, по даті отримання податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу стосовно відсутності матеріально-технічної бази контрагента позивача є безпідставними, оскільки наявність певних умов не є передумовою надання товариству статусу субєкта господарської діяльності. Товариство відповідним чином зареєстровано, наділено господарською компетенцією, відповідно до Господарського кодексу України, і як учасник господарських відносин у сфері господарювання, реалізував свою компетенцію шляхом укладання та виконання господарського договору. Відповідно до частини 4 статті 12 Господарського кодексу України обмеження щодо здійснення господарської діяльності встановлюються Конституцією та законами України.

Податковий орган жодним чином не довів підстави за яких умови для здійснення господарських операцій поставлені в залежність від певних обставин.

Стосовно виявлених податковим органом порушень формування валових витрат звітного податкового періоду 2-го кварталу 2010 року та віднесення витрат в сумі 339311,31 грн., повязаних із виконанням умов договору укладеного між позивачем та ТОВ «Нафтосінтез» колегією суддів було встановлено наступне.

15 лютого 2010 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосінтез» був укладений договір № 67 на постачання нафтопродуктів (арк. справи 89). За умовами зазначеного договору, ТОВ «Нафтосінтез» (продавець) зобовязалося передати у власність покупця (позивача), а позивач прийняти та сплатити нафтопродукти у відповідності до умов договору та додатків до нього. Пунктом 1.2. договору визначено, що кількість, вартість та умови поставки визначають сторонами в додатках до договору. Відповідно до додатку № 2 від 12 квітня 2010 року та № 3 від 04 червня 2010 року сторонами за договором було узгоджено постачання ТОВ «Нафтосінтез» нафтопродуктів у квітні та червні 2010 року. Відповідно до умов цих додаткових угод постачання здійснюється на умовах DDU, с. Добропілля в автоцистернах; пункт призначення: Донецька обл., Добропільський район, вул. Промислова 2, буд. 1б. На підтвердження здійснення поставки за умовами цих угод позивач надав товарно-транспортні накладні (арк. справи 85, 88).

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також. Пунктом 7.5.8. Інструкції до обовязкових реквізитів товарно-транспортної накладної віднесені: найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

За дослідження колегією суддів наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних (арк. справи 85, 88) встановлено, що зазначені документи містять найменування, марку та вид нафтопродуктів, пункт навантаження та розвантаження. Щодо не зазначення в товарно-транспортних накладних часу виїзду автоцистерни та часу прибуття до вантажоодержувача, то колегія суддів не приймає посилання апелянта на порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на таке.

Відповідність паливно-мастильних матеріалів, поставлених за умовами договору № 67 від 15 лютого 2010 року, вимогам державних стандартів та технічних умов підтверджено Сертифікатами відповідності серії ДІ № 133467, серії ДІ № 133449, серії ДІ № 269692, серії ДІ № 133174, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 166-168). Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні № 601 від 04 червня 2010 року та № 348 від 12 квітня 2010 року містять визначення марки та видів нафтопродуктів, що надійшли, їхньої маси та загальної вартості, що дозволяє здійснити їх приймання на підприємством вантажоодержувачем. Дані, що містяться в цих товарно-транспортних накладних відповідають даним укладеного договору № 67 від 15 лютого 2010 року та додатків до нього. Окрім іншого, надходження нафтопродуктів на адресу позивача від ТОВ «Нафтосінтез» за умовами договору № 67 від 15 лютого 2010 року підтверджується документами обліку руху паливно-мастильних матеріалів за квітень 2010 року та червень 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи із зазначенням в них надходження та відпуску паливно-мастильних матеріалів за день, а також їх залишки на кінець дня (арк. справи 158, 162), журналом руху обліку нафтопродуктів форми 21-НП (арк. справи 163-165).

Отже, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження наявними в матеріалах справи розрахунковими, платіжними та іншими документами, правомірності віднесення до складу валових витрат в сумі 399311,00 грн. з придбання паливно-мастильних матеріалів за умовами договору № 67 від 15 лютого 2010 року. Первинні документи, що наявні в матеріалах справи спростовують висновки відповідача про порушення позивачем підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валових витрат 2-го кварталу 2010 року та відсутність підстав для донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток за 2-й квартал 2010 року в сумі 99828,00 грн.

Пунктом 10.1. статті 10 закону України «Про оподаткування прибутку у підприємств» визначено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, заснованих на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно підпункту 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Враховуючи не підтвердження наявними в матеріалах справи документами висновків податкового органу щодо порушень позивачем правил формування валових витрат звітних періодів 1-го та 2-го кварталу 2009 року та податкового кредиту звітних податкових періодів березня та червня 2009 року, колегія зауважує на тому, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено визначення позивачем суми податку на прибуток, що підлягає до сплаті в бюджет у 1-му кварталі 2009 року, півріччі 2009 року, півріччі 2010 року у відповідності і вимогами пункту 3.1. статті 3 та пункту 10.1. статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за звітні податкові періоди березень та червень 2009 року, у відповідності із вимогами підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Недоведеність податковим органом порушення платником податку податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність визначення податку і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням наведених висновків про недопущення позивачем порушень приписів Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту березня та червня 2009 року та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валових витрат 1го кварталу 2009 року, півріччя 20009 року, півріччя 2010 року за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Провімакс Торг» та ТОВ «Нафтосінтез», колегія суддів погоджує висновки адміністративного суду першої інстанції про прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень № 0000682340/1 від 30 вересня 2010 року та № 0000672340/1 від 30 вересня 2010 року за відсутності на те правових підстав порушення платником норм податкового законодавства.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що Донецьким окружним адміністративним судом при прийнятті постанови по справі № 2а-24929/10/0570 правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 3, 17, 18, 41, 185, 195, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-24929/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі № 2а-24929/10/0570 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 23 лютого 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко