Ухвала суду № 16549627, 16.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко О.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року справа №2а-26157/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Сухарька М.Г. , Ляшенка Д.В.

при секретарі Задоєнку О.В., за участю представника позивача: ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності від 01.12.2010 року; представника відповідача: ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності від 29.09.2010 року № 65/10; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2-а-26157/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 28 жовтня 2010 року № 0000362344/0/30701802/17803,

ВСТАНОВИЛА:

16 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2010 року № 0000362344/0/30701802/17803 на загальну суму 58878 грн. 04 коп., у тому числі основного платежу 40094 грн. та штрафних санкцій 18784 грн. 04 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, та зазначав, що у підприємства були правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс». Вказував на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочину із даним контрагентом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 28 жовтня 2010 року № 0000362344/0/30701802/17803 задоволено. Скасоване податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 28 жовтня 2010 року № 0000362344/0/30701802/17803 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 58878,40 грн., з яких основний платіж 40094 грн. та штрафна санкція 18784,40 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька проводилась невиїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» за березень, квітень, червень 2010 року. За результатами перевірки 15.10.2010 року було складено акт № 5043/23-313/30701802, яким були встановлені порушення у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» операцій з фінансово грошовими потоками відповідно до правочинів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» у березні, квітні, червні 2010 року. Відповідач посилався на порушення вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, які передбачають, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, зокрема: місце розташування юридичної особи, або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість. Згідно отриманих податкових накладних, реквізити щодо місця розташування юридичної особи, не відповідають даним отриманої інформації у звязку з тим, що підприємство не знаходиться за визначеною адресою. За даними автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні Державної податкової адміністрації України встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» має стан платника 23 місцезнаходження не встановлено, та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» податкові зобовязання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» у червні 2010 року відсутні. У звязку з чим податкові накладні вважаються недійсними. Порушено п.п. 7.2.1, п.7.2 , п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в частині завищення податкового кредиту у березні 2010 р. на суму 20256,00 грн.; у квітні 2010 р. на суму 7212,00 грн., залишку від'ємного значення на суму 4430,00 грн.; у червні 2010 р. - 12626,00 грн., та залишку від'ємного значення на суму 3761,00 грн. у зв'язку з проведенням нікчемних правочинів.

Позивачем до суду надані письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких він посилається на порушення відповідачем Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327. Данні порушення стосуються недодержання відповідачем порядку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та вимог законодавства до оформлення акту перевірки. На думку позивача, висновки податкового органу, щодо нікчемності господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» є невірними, адже позивачем до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька були надані документи на підтвердження отримання товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», між останнім та позивачем були підписані акти виконаних робіт, податкові та товарно-транспортні накладні, а за поставлений товар були сплачені відповідні суми. Позивач просив апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на доводах апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, з чим не погоджувався представник позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меранти - Плюс», є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.01.2000 року, включене до ЄДРПОУ за номером 30701802, перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька з 02.03.2000 року, є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100277820 від 09.04.2010 року.

15 жовтня 2010 року відповідачем була здійснена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Укрспецстройтранс», за період березень, квітень, червень 2010 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 15.10.2010 року № 5043/23-313/30701802 (надалі - акт перевірки).

За результатами зазначеного акту перевірки відповідач вказав на порушення п.п. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 в частині завищення податкового кредиту у березні 2010 року на суму 20256,00 грн., у квітні 2010 року 7212,00 грн., залишку відємного значення на суму 4430,00 грн., у червні 2010 року 12626,00 грн., та залишку відємного значення на суму 3761,00 грн. у звязку з проведенням нікчемних правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс». З викладеного в акті перевірки вбачається, що відповідачем здійснений висновок про нікчемність вчиненого між позивачем та його контрагентом правочину з огляду на відсутність ТОВ «Укрспецстройтранс» за юридичною адресою. Підставою для зазначеного висновку відповідач вважає дані автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у звязку зі станом платника 23 місцезнаходження не встановлено та відсутністю податкового зобовязання у ТОВ «Укрспецстройтранс» перед позивачем.

За висновками вищенаведеного акту перевірки керівником податкового органу (відповідача у справі) 28 жовтня 2010 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон України № 2181) № 0000362344/0/30701802/17803, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 58878,40 гривень, з яких основний платіж 40094 гривень та штрафна санкція 18784,40 гривень.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 25.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меранти-плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» був укладений договір № 25-1/02/2010, відповідно до якого ТОВ «Укрспецстройтранс» зобовязується передати у власність позивача товар: пиломатеріали (дошка суха), а позивач зобовязаний прийняти та оплатити вартість цього товару (п. 1.1 договору). Загальна сума договору складається з суми товару, отриманого по всім накладним.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно були досліджено всі видаткові та податкові накладні, як такі, що підтверджують вірне формування податкового кредиту, а також товарно-транспортні накладні, відповідно до яких замовником та одержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Меранти Плюс», відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», кількість та вартість товару повністю співпадають з даними відповідних видаткової та податкової накладних. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, також не передбачено будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. Також ст. 4 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що видаткові накладні, податкові накладні, які видані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», а також товарно-транспортні накладні, фіксують факт здійснення господарської операції, а саме: поставки дошки сухої. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 07695, основним видом діяльності позивача за КВЕД є виробництво деревяних будівельних конструкцій та столярних виробів, тому зазначений товар, який придбавався позивачем, відповідає основному виду діяльності контрагента.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що посилання відповідача на дані автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у звязку зі станом платника 23 місцезнаходження не встановлено, як на підставу нікчемності угод укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», не є обґрунтованим, адже ця обставина фактично не є перевіркою господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Меранти Плюс» та не має відношення до правомірності формування податкового кредиту позивача.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон №168) визначається порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту. Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На думку колегії суддів, долучені до матеріалів справи позивачем податкові накладні підтверджують правильність формування податкового кредиту за періоди березень, квітень, червень 2010 року у відповідності до вимог Закону № 168.

Значна частина апеляційної скарги містить викладення обставин, які відбиті в акті перевірки від 15.10.2010 року. Посилання апелянту на ту обставину, що правочини, які вчинені на підставі укладеного між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» договором є безпідставними, оскільки договір не визнаний в судовому порядку недійсним і у податкового органу немає компетенції на надання правової оцінки правочинам, як таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, але як правомірно було зазначено судом першої інстанції, відповідачем субєктом владних повноважень не доведено правомірність нарахування податкових зобовязань.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін, як такої, що винесена із правильним встановленням обставин у справі та з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195 - 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2-а-26157/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2-а-26157/10/0570 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Меранти Плюс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 28 жовтня 2010 року № 0000362344/0/30701802/17803 - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судового рішення, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 21 лютого 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді: Ляшенко Д.В.

Сухарьок М.Г.