Ухвала суду № 16549592, 18.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року справа №2а-13449/09/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Чепигіні П.І.

за участю

представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю

представника відповідача ОСОБА_3 за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової нспекції у місті Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-13449/09/0570 за позовом Приватного підприємства “Агроінвест” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, №0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, №0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, №0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство “Агроінвест” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000562302/035639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, №0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року позовні вимоги Приватного підприємства “Агроінвест” задоволені частково, а саме: визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення №0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, в частині нарахування податкових зобовязань основного платежу 320313,00 гривень, в частині нарахування податкових зобовязань штрафної (фінансової) санкції 160155,50 гривень. Визнано недійсними повністю податкові повідомлення-рішення № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідачем на вказане судове рішення подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в ході проведення планової перевірки за період 01.10.2007р. по 31.12.2008р. позивачем не були надані первинні документи, які б підтверджували фактичне пов`язання маркетингових досліджень з власною господарською діяльністю позивача, не доведена відповідність маркетингових досліджень витратам на перепродажні та рекламні заходи, тому відповідач правильно встановив, що позивачем було порушено вимоги п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5, та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також підприємство на порушення п.7.4.4.п.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищило задекларований податковий кредит по ПДВ у сумі 192592,58 грн., у тому числі за квітень 2008 року на суму 192592,58 грн., включивши до складу податкового кредиту суми ПДВ по послугам, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, а саме: до податкового кредиту включено ПДВ на загальну суму 192592,58 грн. по податковим накладним отриманих від ПП „ОСТ-КОРН" : №1/1 від 30.11.07, №9/1 від 31.12.07, №3-1 від 31.01.08, №7/1 від 29.02.08, №14/1 від 31.03.08, №20 від 30.04.08.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Приватне підприємство «Агроінвест» (Далі, ПП «Агроінвест»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Краматорської міської ради, є юридичною особою підприємством, дата проведення державної реєстрації 27.10.2003 (а.с.5), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в м. Краматорську, як платник податків.

ДПІ в м. Краматорськ було проведено планову виїзну перевірку ПП «Агроінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.

Перевірка проводилася з 10 квітня 2009 року по 05 травня 2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 1178/23-2-32643800 від 08.05.2009 року (а.с.6-54), згідно з висновками якого відповідачем були встановлені порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4 , п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється на загальну суму 330586,00 гривень;

-п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 192593,00 гривень (а.с.53).

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- рішення № 0000562302/0/35639 від 28.05.2009р., яким за порушення п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4, п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 495879,00 гривень, з якої основного платежу - 330586,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції -165293,00 гривень (а.с.74);

- рішення №0000592302/0/35640 від 28.05.2009р, яким за порушення п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 288889,50 гривень, з якої основного платежу 192593,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції 96296,50 гривень (а.с.75)

Вказані повідомлення рішення були оскаржені ПП «Агроінвест» до ДПІ м. Краматорськ, проте рішенням начальника ДПІ у м. Краматорськ (а.с.178-180) скарга підприємства залишена без задоволення.

- № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, яким позивачу визначено суму податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 495879,00 гривень, з якої основного платежу - 330586,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції -165293,00 гривень (а.с.76);

- №0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року, яким позивачу визначено суму суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 288889,50 гривень, з якої основного платежу 192593,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції 96296,50 гривень (а.с.77).

Відповідач, приймаючи вказані повідомлення-рішення, відповідно до п.п «б» п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначив суму податкового зобов`язання та застосував штрафні санкції..

Суд першої інстанції зазначивши, що спірною обставиною у справі є обґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, призначив по справі судово-економічну експертизу, висновками якої зазначено, що:

- не підтверджується документальна обґрунтованість висновків акту перевірки щодо завищення валових витрат у звязку із включенням до їх складу витрат на маркетингові дослідження в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що згідно акту перевірки призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 296130,00 гривень.

-не підтверджуються висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.4 п 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту по ПДВ за квітень 2008 року на суму 192593,00 гривень.

Проте підтверджуються висновки акту перевірки щодо завищення валових витрат у звязку із нездійсненням коригування (зменшення) валових витрат при проведенні заліку взаємних вимог з ПП «Зерно-2007» та зміною суми компенсації вартості товарів в сумі 137825,10 гривень в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що згідно акту перевірки призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34456,00 гривень в 1-му кварталі 2008 року,- підтверджуються.

Також на суму 96732,19 гривень, підтверджуються відомості, щодо заниження валових витрат в 1-му кварталі 2008 року в результаті порушення позивачем п.п. 5.2.6, п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином сума неврахованих позивачем валових витрат в розмірі 96732,19 гривень частково компенсує суму завищення валових витрат, зазначену актом перевірки внаслідок порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Сума завищення валових витрат, обчислена в результаті дослідження складає 41093,00 гривень в 1-му кварталі 2008 року.

З урахуванням часткового підтвердження документальної обґрунтованості висновків акту перевірки про заниження податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 10273,00 гривень, внаслідок зазначеного актом порушення норм п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», частково підтверджується документальна обґрунтованість штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно податкового повідомлення-рішення № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року в сумі 5136,50 гривень.

З урахуванням часткового підтвердження документальної обґрунтованості висновків акту перевірки про заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість внаслідок зазначеного актом порушення норм п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підтверджується документальна обґрунтованість штрафних санкцій, застосовних до позивача відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000572302/1/44953 від 07.07.2009 року.

Судова колегія погоджує позицію суду першої інстанції, який не взяв до уваги доводи відповідача, що позивачем під час перевірки не були надані первинні документи, які б підтверджували фактичне повязання маркетингових досліджень з власною господарською діяльністю, та не доведено відповідність маркетингових досліджень витратам на передпродажні та рекламні заходи, - з наступних підстав.

Згідно п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, зокрема зазначено, що у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб субєкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

У описовій частині акта перевірки зокрема зазначено про ненадання позивачем податкових накладних від ПП «Зерно-2007» на адресу ПП «Агорінвест» щодо включення до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року валових витрат у сумі 221555,00 гривень (а.с.22)

Разом з цим згідно розділу 3.12 акту перевірки «валові витрати», відповідачем зазначено, що під час перевірки підприємством були надані всі первинні документи (а.с.26).

До того ж, окрім листів податкового органу адресованих позивачу, щодо надання документів до перевірки, пояснень посадових осіб позивача щодо відсутності вказаних документів або відмови від надання пояснень, як це передбачено п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, відповідачем суду не надано.

Також суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача, що позивач під час перевірки не надав пояснень характеру та суті маркетингових послуг, отриманих від ПП «Ост-Корн» та ПП «Зерно-2007», зв'язок їх з господарською діяльністю та вплив на виробничий процес.

Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, - акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Згідно п.1.5 цього ж Порядку, - акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.1.5 цього ж Порядку,- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто надання пояснень позивачем (інформації), мало бути здійснено у разі відсутності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, без яких неможливо було б встановити спірні обставини.

До того ж первинні документи бухгалтерського та податкового обліку було прийнято судовим експертом та проведеним дослідженням встановлено часткову невідповідність висновків акту перевірки цим документам.

Згідно п.п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.2.6 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у звязку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Згідно п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

Відповідно п. 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку продавець та платник податку покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.

На підставі п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Згідно п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», -установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.19 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Мінстерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 до складу витрат на збут включаються зокрема вирати на рекламу і дослідждення ринку (маркетинг).

Акти виконаних робіт, складені ПП «Ост-Корн» та ПП «Зерно-2007» як виконавцями маркетингових послуг, містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п.1.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі у акті зазначено зміст та обсяг господарської операції. Також відповідач не заперечував, що ПП «Агроінвест» були укладені договори поставки товарів із потенціальними покупцями, виявленими в ході маркетингового дослідження.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необгрунтованість висновку акта перевірки про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та повністю визнав недійсними податкові повідомлення рішення №0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року.

У відповідності до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна та такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.6. ст..6 та ст..8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому чилі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.4. п.7.4. ст..7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи з того, що позивач не порушив норми закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при віднесенні до складу валових витрат сум витрат на маркетингові дослідження по господарським операціям з ПП «Ост-Корн», суд першої інстанції правильно визнав висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п.7.4.4. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» необґрунтованими.

У відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки податковий орган неправомірно донарахував позивачу податкове зобов`язання на суму 320313,00 грн, тому суд першої інстанції правильно вирішив неправомірними застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 160155,50 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів правомірності своїх податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав частково недійсними податкові повідомлення-рішення №0000562302/035639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, в частині нарахування податкових зобов`язань основного платежу 320313,00 грн, в частині нарахування податкових зобов` язань штрафної (фінансової) санкції 160155,50 грн, та повністю недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, №0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у адміністративній справі №2а-13449/09/0570 за позовом Приватного підприємства “Агроінвест” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000562302/035639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у адміністративній справі №2а-13449/09/0570 за позовом Приватного підприємства “Агроінвест” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000562302/035639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 лютого 2011 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок