Ухвала суду № 16549541, 16.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року справа №2а-27865/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Дегтярьовій А.М.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_2- за довіреністю від 14.02.2011р.,

представника відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю від 11.05.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» до Східної митниці про визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визнання недійсним рішення щодо визначення митної вартості товару за резервним методом № 6, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Арсенал» витрати по сплаті судового збору, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці про визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00030 від 03.06.10 р., визнання недійсним рішення щодо визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000530/2 від 02.06.2010 р. до ВМД № 700030001/2010/001084 від 07.04.2010 р. за резервним методом № 6, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Арсенал" витрати по сплаті судового збору.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач з таким рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт наголошує, що до митного органу під час митного оформлення були подані всі обовязкові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, цим самим була забезпечена можливість відповідача перевірити достовірність заявленої декларантом митної вартості товару. Надання додаткових документів на вимогу митного органу виходить за рамки дії укладеного контракту та вимагає додаткового узгодження з керівним складом постачальника та зустрічно-виробника товару, що неможливо зробити у 10 денний строк. Крім того, вважає, що відповідачем не було надано доказів щодо неможливості застосування перших пяти методів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал"(ЄДРПОУ 30544334) зареєстровано Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради 30.09.1999 за №1269 120 0000 000213.

Відповідач Східна митниця є органом державної влади, тобто субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

25 січня 2008 року між ТОВ "Арсенал"(Покупець) та Компанією «Baramist Limited», Великобританія (Продавець) було укладено Контракт № 808. Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та сплатити на умовах DAF (згідно ІНКОТЕРМС) російсько-український кордон, цинк металевий марки ЦО, ЦОА або ЦВ в чушках.

5 травня 2010 року на виконання умов Контракту № 808 від 25.01.2008 р. було підписано додаток № 73 відповідно до якого у червні 2010 року продавець зобов'язаний на умовах DDU ст. Микитівка продати, а Покупець прийняти у власність та сплатити за цинк металевий в чушках марки ЦВ, ЦВО, ЦОАГОСТ 3640-94) загальною кількістю 384 тонн.

На виконання умов Контракту № 808 від 25.01.2008 р., п.6 та п.7 Додатку № 73 від 05.05.2010 р. на підставі даних офіційних цін на цинк на Лондонській біржі металів станом на 20.05.2010 р., 21.05.10р., 24.05.2010р., 25.05.2010 р., 26.05.2010 р. Продавець 02.06.2010 р. виставив рахунок-фактуру (інвойс) № 113, в якому визначив кількість /нетто/склала - 63,687 тонн, ціна за 1 т. - 1969,8 USD, загальною вартістю 125 450,65 USD в національній валюті 994 208,95 грн.

Для здійснення митного оформлення позивачем разом з ВМД № 700030001/2010/001084 було подано облікову картку № 70003/2/08/00320 від 12.03.2010 р., внутрішній транзитний документ (ВТД) № 702090304.2010.101017.001 від 31.05.2010 р., з/д накладну № Ж 0538705 від 19.05.2010 р., товаро -супроводжувальний документ № 694 від 19.05.2010 р.( пакувальний лист та сертифікат якості на Товар), рахунок-фактуру (інвойс) № 113 від 02.06.2010 р., Контракт № 808 від 25.01.2008 р., додаток № 62 від 21.12.2009 р., додаток № 66 від 24.02.2010 р., додаток № 73 від 05.05.2010 р., довідку Костянтинівської ОДПІ від 23.04.2010 р., Експортну декларацію країни походження товару № 51416/13050/0000286 від 13.05.2010 р. У повній вантажній митній декларації та декларації митної вартості позивачем була визначена вартість товару за першим методом (за ціною угоди).

Відповідачем під час митного контролю було встановлено невідповідність заявленої ТОВ «Арсенал» митної вартості товару дійсній вартості, внаслідок чого митним органом було запропоновано позивачу надати наступні документи: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми -виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару;відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. ліцензійний чи авторський договір; копія вантажно-митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим, однак, представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 02.06.2010р. зроблено відмітку про неможливість надання зазначених документів.

2 червня 2010 року відповідачем була самостійно здійснена митна вартість товару за 6-м (резервним) методом шляхом винесення рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000530/2 та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Відповідачем 3 червня 2010 року було прийнято картку відмови № 700030001/0/00030, якою було відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» № 339 від 9 квітня 2008 р. N 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обовязок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України - подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

За приписами пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року „Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”, до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів.

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. Якщо декларантом не надано в установлений законодавством десятиденний термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст.265 Митного кодексу України, п.14 Порядку, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Право митного органу використовувати під час контролю митної вартості таке джерело інформації як цінова база даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України визначено Наказом Державної митної служби України від 24.06.2009р. № 602 "Про затвердження порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності цих відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості товарів, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування Східною митницею другого - пятого методів визначення митної вартості було неможливим, оскільки відсутня інформація щодо ціни угод на ідентичні товари за 90 днів до ввезення, відсутня інформація щодо ціни угод на подібні товари за 90 днів до ввезення, не представлені документи щодо більшості сум понесених витрат та не представлені документи щодо вартості матеріалів та сум прибутку експортера.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що Східною митницею правомірно було застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості.

Позивачем було подано нову ВМД № 700030001/2010/001088 від 03.06..2010 та Декларацію митної вартості з метою недопущення простою товару, порушення зобовязань перед третіми особами за прострочення поставки цинку металевого у чушках.

Проте, колегія суддів наголошує, що відповідно до ст. 264 Митного Кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Отже, позивач мав можливість скористатися цим правом для збереження товару та підтвердження заявленої митної вартості товару. .

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій, тому судом першої інстанції справу вирішено правильно без порушень норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування постанови відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 18 лютого 2011 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» до Східної митниці про визнання недійсною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визнання недійсним рішення щодо визначення митної вартості товару за резервним методом № 6, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Арсенал» витрати по сплаті судового збору залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи) Т.Г. Арабей І.В. Геращенко