Ухвала суду № 16549263, 15.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року справа №2а-20649/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бадахової Т.П.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за довір.)

розглянувши апеляційну скаргу Приватне підприємство «Європрофі» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2а-20649/10/0570 за позовом Приватного підприємства «Європрофі» до Державної податкової інспекції у Марїнському районі про визнання нікчемними податкових повідомлень рішень від 11 серпня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року приватне підприємство «Європрофі» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Марїнському районі про визнання нікчемними податкових повідомлень рішень від 11 серпня 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що він як директор ПП «Європрофі» користується податковими пільгами незаконно так як є приватним підприємцем, оскільки в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості стосовно ОСОБА_5 як підприємця.

Також апелянт зазначив, що при проведенні перевірки не було враховано значну кількість первинних документів та не було призначено судово-бухгалтерську експертизу, яка б могла підтвердити незаконність нарахування податків та штрафних санкцій по відношенню до ПП «Європрофі».

Крім цього, апелянт зазначив, що аналіз валового доходу був проведений на підставі податкових накладних, які не мають відношення к визначенню валового доходу, та відносяться безпосередньо до визначення зобовязань по ПДВ, а повинні проводитись на підставі видаткових накладних та банківських виписок.

Не погодився апелянт і з посиланням в акті перевірки щодо аналізу валових витрат.

Разом з цим апелянт зазначив, що в акті перевірки відсутні посилання на данні реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які є підставою для складення декларації з ПДВ, тому на думку апелянта, автоматизоване зіставлення в розрізі контрагентів на рівні податкової інспекції є не вірним і не коректним.

В судове засідання апелянт не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши представників відповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, встановила наступне:

Приватне підприємство «Європрофі» зареєстровано у ЄДРПОУ як юридична особа за ідентифікаційним номером 33620810.

З 30 червня 2010 року по 27 липня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Марїнському районі було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року за результатами якої було складено акт № 451/23-0/336200810 від 30.07.2010року (арк.спр. 9-33, т.1).

Як вбачається з вищевказаного акту, під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1. п.4.1 статті 4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток у сумі 859086,00грн.; п.4.1. статті 4, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість у сумі 649555,00грн; ч. «е» п.п.6.3.3 п.6.3. статті 6 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 524,58грн.; п.п.4.2.1. п.п.4.2.12 п.4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 280402,50грн.

За результатами перевірки, відповідачем були прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 11 серпня 2010 року № 00019/230/0/16670/10/15-012-5 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1299110,00грн., у тому числі: за основним платежем 64955,00грн, штрафні (фінансові) санкції 649555,00грн.; № 0000201/0/16671/10/15-012-5 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 1718172,00грн., у тому числі: за основним платежем 859086,00грн., штрафні (фінансові) санкції 859086,00грн.; № 00016371740/0/10/16712/17-011 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників на суму 842781,24грн., утому числі: за основним платежем 280927,08грн., штрафні (фінансові) санкції 561854,16грн.(арк.спр.36,37, т.1).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність це будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п.4.1.1.п.4.1. статті 4 вищевказаного закону, валовий доход включає зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

За перевіряємий період, позивачем було задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 550062грн, та як вбачається з матеріалів справи, ПП «Європрофі» здійснювало господарські операції з продажу товару ( сталі, прокату та інше), однак документів під час перевірки та в судовому засіданні, які б підтверджували придбання ТМЦ позивачем надано не було. На підтвердження господарської діяльності щодо реалізації є надані відповідачем данні автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додаток №5 до декларації з податку на додану вартість, де з усіма покупцями позивача суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту.

Таким чином, позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту суму ПДВ по товарно - матеріальним цінностям, проданим без отримання доходу (за цінами придбання та за цінами, нижчими від цін придбання), оскільки вона не відповідає вимогам п.п.7.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що не включення позивачем до складу валових доходу реалізацію товарно- матеріальних цінностей покупцям на суму 2935354грн. свідчить про порушення ним приписів п.п.4.1.4 п.4.1.статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з цим, пунктом 5.1.статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 вищенаведеного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вищевказаного закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, під час перевірки позивачем було надано податкові накладні на реалізацію ПП «Європрофі» на адресу товарно - матеріальних цінностей, з яких вбачається, що господарська діяльність не була направлена на отримання доходу, оскільки в 2008 році ТМЦ реалізувалися в день придбання та по ціні придбання, а в 2009 році в день придбання та за цінами, нижчими від цін придбання (том.2 арк.спр.59,129), тобто завищення позивачем валових витрат у перевіряємому періоді знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Разом з цим, під час перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем частини «е» підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6 та п.п.8.1.1 пп.8.1.2 п 8.1. статті 8 Закону України «Про податок з фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 524,58грн., а саме: за перевіряємий період на посаді директора ПП «Європрофі» працював ОСОБА_5, та отримував податкову соціальну пільгу, однак згідно інформації ДПІ у Калінінському районі міста Донецька одночасно є фізичною собою підприємцем (т.1 арк.спр.123). Ці обставини апелянтом не спростовані.

Оскільки відповідно до приписів Закону України «Про податок з фізичних осіб», податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності, тому донарахування відповідачем податку з доходів фізичних собі в сумі 524,58грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції є обґрунтованим.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо завищення позивачем податкового кредиту через фактичне приховування первинних документів з метою заниження податкових зобовязань, з огляду на наступне.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, відповідно до договорів позики (т.1 арк.спр. 112-120) ОСОБА_5 зобовязується внести до каси ПП «Європрофі» безвідсоткову позику в розмірі визначеному договорами та ПП «Європрофі» зобовязано повернути отримані кошти ОСОБА_5 на його особистий рахунок.

Докази про те, що ОСОБА_5 були внесені кошти до каси ПП «Європрофі» ні під час перевірки відповідачем, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надано, касові книги чи прибуткові касові ордери позивачем не представлені. Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних дорученнях кошти у сумі 1869350,00грн. були перераховані ПП «Європрофі» на особистий рахунок ОСОБА_5

Тобто, у розумінні п.п4.2.1 п.п.4.2.9 п.п.4.2.12 п.4.2. статті 4 Закону України «Про податок з фізичних осіб», кошти які отримані ОСОБА_5 вважаються доходом та підлягають оподаткуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Європрофі» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2а-20649/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2а-20649/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 лютого 2011 року. Повний текст виготовлено 16 лютого 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом 20 днів з дня її проголошення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини з моменту складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар