Ухвала суду № 16549112, 10.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року справа №2а-26448/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів

Старосуда М.І., Юрченко В.П., при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю., за участю представника відповідача Лукащук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-26448/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БМС» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року № 0011201540/0, від 19 січня 2010 року № 0011201540/1 та № 0000461540/1, від 01 квітня 2010 року № 0011201540/2 та № 0000461540/2, від 03 червня 2010 року № 0000461540/3 та № 0011201540/3,-

В С Т А Н О В И Л А:

19 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року № 0011201540/0, від 19 січня 2010 року № 0011201540/1 та № 0000461540/1, від 01 квітня 2010 року № 0011201540/2 та № 0000461540/2, від 03 червня 2010 року № 0000461540/3 та № 0011201540/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 00112014540/0 від 27 листопада 2009 року, № 0011201540/1 від 19 січня 2010 року, № 0011201540/2 від 01 квітня 2010 року, № 0011201540/3 від 03 червня 2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 17074,80 грн., з яких14229,00 грн. сума основного зобовязання, 2845,80 грн. сума штрафних санкцій. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000461540/1 від 19 січня 2010 року, № 0000461540/2 від 01 квітня 2010 року, № 0000461540/3 від 03 червня 2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 1422,90 грн., з яких 1422,90 грн. сума штрафних санкцій.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

19 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» (покупець) та Закритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж» (продавець), був укладений договір купівлі-продажу основних засобів № 37 К/08 (арк.с. 85-86). За умовами зазначеного договору продавець зобовязався передати у власність, а покупець (позивач) прийняти та сплатити належні продавцеві основні засоби, зазначені в додатках до договору. Згідно пункту 1.2. договору за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан основних засобів, продаж вчинений в сумі, визначеній в додатку, яку покупець (позивач) має перерахувати продавцеві на протязі календарного місяця з моменту підписання цього договору на поточний рахунок продавця. Специфікацією № 1 до договору № 37К/08 від 19 серпня 2008 року, копія якої наявна в матеріалах справи, визначений перелік основних засобів, що підлягають продажу на умовах договору № 37К/08 від 19 серпня 2008 року та визначено загальну вартість основних засобів в сумі 85375,00 грн., із врахуванням ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної № ЛНА -00022 від 19 серпня 2008 року, основні засоби були передані позивачу 19 серпня 2008 року. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії банківської виписки від 29 серпня 2008 року, сплата отриманих позивачем основних засобів відбулася 29 серпня 2008 року.

19 жовтня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2009 року. Згідно рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 21260,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та суми податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту звітного періоду позивач включив суму податку на додану вартість за податковою накладною № 430 від 19 серпня 2008 року в сумі 14229,00 грн., виданою Закритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж».

В період з 12 листопада 2009 року по 16 листопада 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «БМС» з питань правильності визначення нарахування до сплати в бюджет податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2009 року, за наслідками проведення якої, 16 листопада 2009 року податковою інспекцією був складений Акт № 1068/15-114-1/33393422 (арк. справи 18-21).

Відповідно до викладених в Акті перевірки висновків, позивач, в порушення підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою встановлений порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, до складу податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року включив суму сплаченого податку на додану вартість в сумі 14229,00 грн., право включення якого до складу податкового кредиту виникло в позивача у серпні 2008 року. Внаслідок допущення порушень при формуванні податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року, позивачем було занижено суму податку на додану вартість до сплати у вересні 2009 року на 14229,00 грн. 27 листопада 2009 року, на підставі викладених в акті перевірки висновків, податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011201540/0 (арк. справи 27) про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 17074,80 грн., з яких 14229,00 грн. за основним платежем, 2845,80 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 0011201540/0 від 7 листопада 2009 року, 15 січня 2010 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було прийнято рішення № 1212/10/25-012 (арк. справи 31-34), яким було залишено без задоволення скаргу позивача, а прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011201540/0 від 27 листопада 2009 року без змін. Крім цього, у звязку із виявленням при розгляді скарги помилок при визначенні суми штрафних санкцій, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було збільшено суму застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій на 1422,90 грн.

19 січня 2010 року, за наслідками розгляду первинної скарги позивача, податковою інспекцією було прийняті податкові повідомлення рішення № 0011201540/1 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 17074,80 грн., з яких 14229,000 грн. за основним платежем, 2845,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000461540/1 від 19 січня 2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 1422,90 грн.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Маріуполі № 5372/10/25/013-3 від 25 березня 2010 року (арк. справи 41-44), за наслідками розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення № 0000461540/1 та 0011201540/1 від 19 січня 2010 року, надану позивачем повторну скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

01 квітня 2010 року, за наслідками розгляду первинної скарги позивача, податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення № 0011201540/2 та № 0000461540/2 (арк. справи 45, 46).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Донецькій області № 8450/10/25-013-5 від 25 травня 2010 року (арк. справи 52-55), за наслідками розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення № 0000461540/2 та 0011201540/2 від 01 квітня 2010 року, надану позивачем повторну скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

03 червня 2010 року, за наслідками розгляду повторної скарги позивача, податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення № 0011201540/3 та № 0000461540/3 (арк. справи 62,63).

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 7789/6/25-0115 від 06 серпня 2010 року (арк. справи 64-67), за наслідками розгляду повторної скарги позивача, надану позивачем повторну скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням

податку на додану вартість.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Що стосується формування позивачем суми податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року, то він був сформований позивачем за датою отримання податкової накладної. Згідно штампу вхідної кореспонденції у правому верхньому куті податкової накладної (арк. справи 89), податкова накладна № 430 від 19 серпня 2008 року, була отримана позивачем 01 вересня 2009 року. Віднесення суми сплаченого податку на додану вартість в сумі 14229,00 грн. до складу податкового кредиту вересня 2009 року відповідає положенням статті абзацу 2 частини 1 підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою виникнення в платника податку права на податковий кредит поставлено в залежність від дати отримання податкової накладної.

Посилання відповідача на те, що позивач мав віднести суму сплаченого податку на додану вартість у складі ціни товарно-матеріальних цінностей, отриманих від закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж» у серпні 2008 року по даті списання коштів з банківського рахунку платника податків, яка є датою сплати податку, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок над додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок над додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

З аналізу приписів підпункту 7.5.1. пункту 7.5. та підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що у разі відсутності в платника податку податкової накладної в нього відсутні підстави для включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Також колегія суддів зазначає, що позивачем було сформовано суму податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року за відсутності порушень положень підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану варітьсь», з огляду на що здійснення позивачем донарахування суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний період вересень 2009 року не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства.

Таким чином, через непідтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за вересень 2009 року відсутні підстави для донарахування суми податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Ззакону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БМС» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року № 0011201540/0, від 19 січня 2010 року № 0011201540/1 та № 0000461540/1, від 01 квітня 2010 року № 0011201540/2 та № 0000461540/2, від 03 червня 2010 року № 0000461540/3 та № 0011201540/3.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 10.02.2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі 15.02.2011 року.

Колегія суддів:О.О. Чебанов

М.І. Старосуд

В.П. Юрченко