Ухвала суду № 16548988, 08.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року справа №2а-7732/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шишова О.О.

суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:Шишова О.О.

суддівСіваченко І.В, Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання:Козловій О.М.

за участю представника позивача Трубіцина Р.М.

представника відповідача Масленніковой Ю.О.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-7732/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року ТОВ «Стаханівський вагонобудівний завод» звернулось з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганської області, в якому просили суд визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, яка виразилась у ненаданні органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за лютий 2010 року. Просили стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за лютий 2010 року в сумі 24400598,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовувал тим, що вони - Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100159971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого СДПІ по роботі ВПП у м.Луганську 26.01.09 року, як платник податку на додану вартість ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" 18.03.2010 року подало до СДПІ ВПП у м.Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 24 400 598,00 грн. На день звернення з даним адміністративним позовом до суду, зазначена сума ПДВ не відшкодована в повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-7732/10/1270 позов задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську, яка виразилася у ненаданні органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за лютий 2010 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м. Стаханов, пр. Леніна, 67, ід. код 00210890 суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за лютий 2010 року в розмірі 24 400 598,00 грн. (двадцять чотири мільйони чотириста тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.) та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703 грн. 40 коп. (одна тисяча сімсот три гривні 40 коп.).

З постановою суду не погодилось СДПІ по роботі з ВПП та зазначила, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі вказали, що при винесенні рішення суд першої помилково застосував норми Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем продавцю, а не до бюджету. Вважають, такі висновки суду першої інстанції помилковими. Просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача вказав, що З 29.04.2010 року по 25.05.2010 року СДПІ ВПП у м.Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року. За результатами даної перевірки складено довідку №517/08-3/00210890 від 28.05.2010 в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобовязання. Порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в лютому 2010 року податковим органом не встановлено. У звязку з тим, що за результатами перевірки відповідачем СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську будь-яких повідомлень-рішень не виносилось, позивач вважає, що відповідна сума бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року у розмірі 24 400 598,00 грн. підтверджена та підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97.

Згідно з п.1.6. Закону «Про податок на додану вартість» податковим зобовязанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При відємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 18.03.2010 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 02 місяць 2010 року, в якій в рядках 25 та 25.1 зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 24 400 598,00 грн. (а.с.49-50)

Також позивачемподано СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську, заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 24 400 598,00 грн. за лютий 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.51-55).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську в період з 29.04.2010 року по 25.05.2010 року здійснила виїзну позапланову перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року.

Результати перевірки оформлені довідкою №517/08-3/00210890 від 28.05.2010 року в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобовязання. Порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту в лютому 2010 року податковим органом не встановлено.

Зазначені факти не спростовуються відповідачем, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську. Крім того, відповідачем у судовому засіданні надано оригінал довідки про розмір невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ВАТ "СВЗ" відповідно до якої станом на 16.11.2010 року залишок бюджетної заборгованості за період лютий 2010 року складає 24 400 598,00 грн.

Колегія суддів вважає правильним що суд першої інстанції, не взяв до уваги твердження відповідача про обовязковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету.

Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, у встановленому законодавством порядку у п'ятиденний термін після закінчення перевірки не надав до органів казначейства висновку щодо відшкодування ПДВ та не надіслав на адресу позивача податкового повідомлення, в якому б були зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст рішення складений 09 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-7732/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-7732/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяО.О.Шишов

Судді:І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко