Ухвала суду № 16548975, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-6930/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Бадахової Т.П. , Ханової Р.Ф.

при секретарі Касьяновій В.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_2 (за довір.)

представника відповідачаОСОБА_3 (за довір.)

у відкритому судовому засіданні розглянула апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 р. у справі № 2а-6930/10/1270 (головуючий І інстанції Широка К.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000552360/0 від 20.08.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 2887254 грн. та стягнення сум,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000552360/0 від 20.08.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 2887254 грн. та стягнення сум.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 р. у справі № 2а-6930/10/1270 позовні вимоги задоволені частково, а саме:

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення від 20.08.2010 № 0000552360/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) за січень 2010 року у розмірі 2 887 254,00 грн.

Стягнено з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м. Київ, МФО 380009) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року у сумі 2 887 254,00 грн.

Стягнено з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200 «Державне мито, що віднесене до інших категорій» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м. Київ, МФО 380009) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1481,96 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2010 року № 0000552360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року з податку на додану вартість на суму 2 887 254, 00 грн., та просив постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ТОВ «Принт Експорт» відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні в поясненнях та у судових дебатів просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні та у судових дебатів заперечував проти доводів апеляційної скарги, та просив залишити без змін судове рішення першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Принт-Експорт”, ідентифікаційний код 35155783, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.05.2007 за № 1 382 102 0000 013252 (т.1 а.с.23), перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100047550 НБ № 010411 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 19.06.2007 (т.1 а.с. 25).

Позивачем на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, “Про податок на додану вартість ” та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, до відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування 22.02.2010 року була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ за січень 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 331 5818 грн. ( Т.1 а.с.9-10), з розрахунками бюджетного відшкодування та коригування сум ПДВ (Т.1 а.с.12-14), довідкою щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.11), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.12), розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.14).

На підставі направлення від 23.03.2010 № 255, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську старшим державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Нєдовєсовій С.В., згідно з п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.03.10 № 284, проведено позапланову вїздну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3315818 грн. за січень 2010 на розрахунковий рахунок підприємства у банку, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з листопада 2009 року по грудень 2009 року, за результатами якої складено акт № 241/23-616/35155783 від 01.04.2010 ( т.1 а.с.56-73). В ході даної перевірки були досліджені первина документація, крім того за результатами перевірки не встановлено взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані не дійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення субєктами господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Згідно висновку вказаного акту на порушення п.п.7.7.1, 7.7.2, п. 7.7. ст..7 Закону України «Про ПДВ» позивачу було завищено сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2010 року на суму 428 564 грн. На підставі вказаного акту позивачу було направлено податкове повідомлення рішення, яке не було оскаржено від 02.04.2010 № 0000202360\0 (а.с.55).

Згідно п. 5.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000, (далі Закон №2181), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Крім того, у вказаному акті зазначено, що за результатами вказаної перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року, що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання товарів.

На підставі службового посвідчення серії УЛГ № 015284, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Даніхно Г.В. на підставі п.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 19.08.2010 № 982, була проведена невиїзна документальна перевірка позивача, за результатами якої складено акт № 614/23-616/35155783 від 19.08.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Принт-Експорт» (код 35155783) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства у банку за листопад грудень 2009, січень лютий 2010 року (т.1 а.с.16-22).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», неможливо підтвердити ТОВ «Принт-Експорт» заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року на суму 2887 254 грн. (а.с.22), оскільки враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України неможливо проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника, або імпортера.

20 серпня 2010 року на підставі Акту перевірки від 19.08.2010 № 614/23-616/35155783 Ленінською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення рішення № 0000552360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2010 року у розмірі 2887254,00 грн. (а.с.15).

Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Судом встановлена відсутність підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення в частині зменшення бюджетного відшкодування за січень 2010 року від 20.08.2010 № 0000552360/0 на суму 2887254 грн. не було, оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари, не є підставою для висновків про безтоварність відповідних господарських операцій, та про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року. Так згідно податкового повідомлення рішення від 02.04.2010 № 0000202360\0, яке було винесено на підставі документальної перевірки оформленою актом № 241\23-616\35155786 від 01.04.10 суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових наступних періодів) сума завищення бюджетного відшкодування 428 564 грн. Позивач вказане податкове повідомлення рішення не оскаржував.

Колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що інших доводів відповідачем щодо необґрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в оскаржуваному повідомленні - рішенні не наведено.

Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки у даному випадку відповідач не виконав покладений на нього законом обовязок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за січень 2010 року, позивач не зміг отримати від відповідача ГУ ДКУ передбаченого законом бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 2887254 грн. (3315818 грн. - 428 564 грн.).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2887 254 грн. суперечать нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого субєкта платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 № 0000552360/0, підлягає скасуванню.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 р. у справі № 2а-6930/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 р. у справі № 2а-6930/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000552360/0 від 20.08.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 2887254 грн. та стягнення сум залишити без змін.

Ухвала виготовлена та підписана колегією суддів 4 лютого 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Т.П. Бадахова

Р.Ф. Ханова