Ухвала суду № 16548937, 03.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Фещук А.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року справа №2а-26066/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі судового засідання Дегтярьової А.М., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 31.12.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в. м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року по адміністративній справі №2-а-26066/10/0570 за позовною заявою Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в інтересах структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» до управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень №1067 від 28.07.2010 року та №1068 від 28.07.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» в інтересах структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень №1067 від 28.07.2010 року та №1068 від 28.07.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року позовні вимоги Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в інтересах структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» задоволено повністю, внаслідок чого, скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області №1067 від 28.07.2010 року та №1068 від 28.07.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому що, згідно ч.3 п.2 Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 року № 484, сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з ч.1 ст.11 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та не перерахована до бюджету Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств та списанню не підлягає. Тобто, відповідач вказує на те, що списанню не підлягає сума недоїмки по страховим внескам (2%), яка виникла станом на 01.03.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача до апеляційного суду не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційної інстанції, Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом, включено до ЄДРПОУ за номером 32276912. До складу Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» у якості структурного підрозділу входить відокремлений підрозділ «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», що не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Виходячи із загально правових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, (надалі - Закон України №1058-ІV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону України №1058-ІV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного Закону, страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний нарахувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.1 ст.14, п.2 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання,що використовують працюючих фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищевказаних страхувальників є календарний місяць.

Пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» установлено, що у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Сплата страхових внесків в строки, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюється починаючи з січня 2007 року.

Відповідно до частини 2 п. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 % зазначених сум у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України розрахунок фінансових санкцій та пені, здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.

Згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 1067 від 28.07.2010 року, начальником управління УПФУ у місті Єнакієве на підставі п.2 ч.9 ст.106 ЗУ “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків застосований штраф: у розмірі 127805,93 грн. (10% від суми простроченого платежу) та нарахована пеня у розмірі 2556,12 грн.

Згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 1068 від 28.07.2010 року, начальником управління УПФУ у місті Єнакієве на підставі п.2 ч.9 ст.106 ЗУ “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків застосований штраф у розмірі 136943,41 грн. (10% від суми простроченого платежу) та нарахована пеня у розмірі 1793,46 грн.

На підставі ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на підставі наявних у справі доказів, не можливо погодитись із рішеннями Управління Пенсійного фонду України “Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків” № 1067 та № 1068 від 28.07.2010 року з наступних підстав.

Відповідно до ст. 57 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 року вказано Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі. Порядок списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам затверджений Постановою КМУ від 23.06.2010 року № 484. На час розгляду справи, ця норма Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» була чинною. Відповідно до статуту ДП «Орджонікідзевугілля», позивач є вугледобувним підприємством, яке відноситься до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Головним доводом апеляційної скарги відповідача є зазначення тієї обставини, що згідно ч.3 п.2 Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам затверджений Постановою КМУ від 23.06.2010 року № 484, сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з ч.1 ст.11 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та не перерахована до бюджету Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств та списанню не підлягає. Тобто, відповідач вказує, що списанню не підлягає сума недоїмки по страховим внескам (2%), яка виникла станом на 01.03.2010 року.

Колегія суддів не може погодитися з наведеним доводом, оскільки на підставі наявних в справі доказів, а саме: акту звірки нарахованих фінансових санкцій та пені станом на 01.09.2010 року, розрахунками фінансових санкцій та нарахуванню пені та платіжними дорученнями по фонду оплати праці, вказані санкції нараховані на страхові внески у Пенсійний фонд, які вирахувані виходячи з загального фонду оплати праці в розмірі 33,2 %, 4% та 42 %, що спростовує посилання відповідача на те, що списання не підлягає сума недоїмки по страховим внескам 2%.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнятті спірні рішення та застосування фінансових санкцій та пені до позивача, тобто рішення № 1067 від 28.07.2010 року на суму 130362,05 грн., № 1068 від 28.07.2010 року на суму 138736,87 грн. підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 1 грн. 70 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в. м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року по адміністративній справі №2-а-26066/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі №2-а-26066/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 08 лютого 2011 року.

Головуючий: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А.Васильєва

В.Г. Яманко