Ухвала суду № 16548934, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-9244/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів

Депо та Л.В. Ястребова,

з участю представників позивача Пазій І.В. та Харченко С.С., представника відповідача Ястремського В.П., при секретарі Чеплигіні П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9244/10/0570 за позовом Комунального підприємства "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Комунальне підприємство "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" ( далі КП МТТУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки КП МТТУ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року складено акт № 452/23-2/05393725 від 07.09.2009 року. На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000292302/0 від 18.09.2009р., № 0000302302/0 від 18.09.2009р., № 0000150170/0 від 18.09.2009р., якими позивачу було визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та податок з доходів найманих працівників.

За наслідками здійснення процедури адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000292302/1 від 25.11.2009р., № 0000292302/2 від 05.02.2010р., № 0000292302/3 від 07.04.2010р., № 0000302302/1 від 25.11.2009р., № 0000302302/2 від 05.02.2010р., № 0000302302/3 від 07.04.2010р., згідно яких сума податкових зобовязань залишена без змін.

Позивач вказав, що висновки акту перевірки щодо порушення ним п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп 8.4.11 п. 8.4, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334\94 ( далі Закон № 334) ґрунтуються на п. 4.5 Статуту підприємства, згідно до якого статутний фонд підприємства формується з безоплатно отриманих основних фондів, що знаходяться на балансі підприємства, а також змінах до статутного фонду на підставі рішень Маріупольської міської ради, що не були зареєстровані в ЄДРОПУ.

Разом з тим, майно підприємства, яке відповідач вважає безоплатно отриманим не є таким, оскільки не було придбано у порядку вказаному у п. 1.23 Закону № 334. Зазначений висновок податкового органу не ґрунтується на нормах закону, а підставами його прийняття зазначено обставини придбання товару.

Позивач придбав майно згідно договору купівлі-продажу шляхом перерахування з власного рахунку коштів місцевого та державного бюджетів. Після придбання майно було взято на облік, але згодом, на підставі рішень Маріупольської міської ради його було передано до уставного фонду позивача. Зокрема вказує, що збільшення статутного фонду комунального підприємства не відноситься до випадків, що містяться у ст. 8 Закону України „Про підприємництво” тому підприємство не підлягає перереєстрації.

Що стосується висновків акту про встановлення порушень пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 , п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.03.1997 року № 168\97 ( далі Закон про ПДВ) зазначає, що податковий орган за відсутності документального підтвердження помилково вважає договір на компенсацію витрат, що укладений між позивачем та ВАТ „ММК ім. Ілліча” № 2606 від 26.03.2007 року, договором про надання послуг, а отримані за цим договором кошти такими, що підлягають оподаткуванню.

Висновки щодо порушення ним п.п. 1.1, п.1.2, п.1.6 ст.1, ст..3, п.п. 4.2.1, п.п 4.2.9 п. 4.2 ст.4, п.6.5 ст.6, ст.7, п.п.9.10.1 п.9.10 ст.9, ст.16, ст.17, „а” п.19.2 ст.19, ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889-IV ( далі Закон № 889) та п. 4 Постанови КМУ від 26.12.2003 року № 2035 „Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги” п.п 1 „а”, „в” Порядка безоплатной выдачи молока или других равноценых пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вреднми условиями труда, утвержденной постановлением Госкомтруда СССР и Пезидиума ВЦСПС 16.12.1987 № 731/П-13 п.1.11,1.12 ст.1 Наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 „Про службові відрядження в межах України та за кордон”, р.13 положення про форму та зміст розрахункових операцій, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року, № 614, також вважає такими, що не відповідають дійсності, з наступних підстав.

Відповідно п. 4.3 ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” вартість безкоштовно виданої молочної та молочнокислої продукції не підлягає оподаткуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року зазначений позов було задоволено частково. Визнано недійсними повністю податкові повідомлення рішення № 0000292302/0 від 18.09.2009р. № 0000292302/1 від 25.11.2009р., № 0000292302/2 від 05.02.2010р., № 0000292302/3 від 07.04.2010р., № 0000302302/0 від 18.09.2009р., № 0000302302/1 від 25.11.2009р., № 0000302302/2 від 05.02.2010р., № 0000302302/3 від 07.04.2010р. Визнано недійсними частково податкові повідомлення-рішення № 0000150170/0 від 18.09.2009р., № 0000150170/1 від 25.11.2009р., № 0000150170/2 від 05.02.2010р., № 0000150170/3 від 07.04.2010р. в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників у вигляді основного платежу на суму 5 662,31 гривень, в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників у вигляді штрафної (фінансової) санкції на суму 11 324,62 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що положеннями ст. 89 Цивільного Кодексу України та статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено використання відомостей, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, в спорі з третіми особами лише після такого внесення. Також вважав договори позивача та ВАТ «ММК імені Ілліча» саме договорами поставки, які повинні оподатковуватись ПДВ. Крім того, зазначив, що оскільки на підприємстві поставки молочної продукції зафіксовані лише двічі на місяць, це свідчить про ненадання цієї продукції працівникам або про надання її з простроченою датою, що потрібно рахувати як додаткові матеріальні блага, та які оподатковуються за Законом № 889.

Щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог постанова суду оскаржена не була.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Позивач КП МТТУ згідно довідки з ЄДРПОУ від 18.11.2009 року є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 06.05.2005 року, державна реєстрація змін до установчих документів 30.12.2008 року (том 2, а.с.31-33). Позивач здійснює свою діяльність згідно до статуту, у новій редакції, зі змінами (том 1, а.с. 30-39).

ДПІ у м. Маріуполі було проведено планову виїзну перевірку КП „МТТУ”, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої складено акт, № 452/23-2/05393725 від 07.09.2009 року (Депо - акт перевірки) (том1, а.с. 46-75).

Згідно висновків акта перевірки, з боку позивача були встановлені наступні порушення:

-п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6,п.п. 8.1.2 п.8.1, п.п. 8.4.11 п.8.4, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334, в результаті чого завищено валові витрати та амортизаційні відрахування, що призвело до недоплати податку на прибуток на загальну суму 510 895,00 гривень у звязку із наявністю відємного значення податку прибуток за 9 місяців 2008 року, у тому числі за1 квартал 2008 року у сумі 17 545,00 гривень за 2 квартал 2008 року у сумі 493 350,00 гривень;

-п.п. 5.2.10 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п 8.4.11 п.8.4, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 5 790 463,00 гривень;

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 , п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ внаслідок чого занижено податкові зобовязання з ПДВ на суму 164 009,00 гривень, у т.ч у жовтні 2007 року - 7 324,00 гривень, у листопаді 2007 року 6 975,00 гривень, у грудні 2007 року - 7 157,00 гривень, у січні 2008 року -7 103,00 гривень, у лютому 2008 року 6 945,00 гривень, у березні 2008 року 6 955,00 гривень, у квітні 2008 року 7 103,00 гривень, у травні 2008 року - 6 777,00 гривень, у червні 2008 року 6 274,00 гривень, у липні 2008 року 8 985,00 гривень, у серпні 2008 року 13003,00 гривень, у вересні 2008 року 12 594,00 гривень, у жовтні 2008 року 13 101,00 гривень, у листопаді 2008 року 12 077,00 гривень, у грудні 2008 року 11 117,00гривень, у січні 2009 року 8 958,00 гривень, у лютому 2009 року 10 301,00 гривень, у березні 2009 року 11 608,00 гривень;

- п.п. 1.1, п.1.2, п.1.6 ст.1, ст. 3, п.п. 4.2.1, п.п 4.2.9 п. 4.2 , п.п.4.3.14 п.4.3 ст.4, п.6.5 ст.6, ст.7, п.п.9.10.1 п.9.10 ст.9, ст.16, ст.17, „а” п.19.2 ст.19, ст. 20 Закону № 889 та п.4 Постанови КМУ від 26.12.2003 року № 2035 „Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги” п.п 1 „а”, „в” Порядка безоплатной выдачи молока или других равноценых пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вреднми условиями труда, затвердженої постановою Госкомтруда СССР и Пезидиума ВЦСПС 16.12.1987 № 731/П-13 п.1.11,1.12 ст.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 13.03.1998 року № 59 Про затвердження Інструкції „Про службові відрядження в межах України та за кордон”, р.13 Положення про форму та зміст розрахункових операцій, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року, № 614, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 5 786,31 гривень, у тому числі за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року на суму 1061,24 гривень, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на суму 3704,12 гривень, за період з 01.01.2009 року 31.03.2009 року 1020,95 гривень.

18.09.2010 року ДПІ у м. Маріуполі було прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000302302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 246 014,00 гривень, у тому числі основного платежу 164 009,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції 82 005,00 гривень (том 1, а.с.143);

№ 0000292302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності міста на суму 255 448,00 гривень, у тому штрафної (фінансової) санкції 255 448,00 гривень (том 1, а.с.144);

№ 0000150170/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників на суму 17 358,93 гривень, у тому числі основного платежу 5 786,31 гривень, штрафної (фінансової) санкції 11 572,62 гривень (том 1, а.с.145).

За наслідками здійснення процедури адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000292302/1 від 25.11.2009р., № 0000292302/2 від 05.02.2010р., № 0000292302/3 від 07.04.2010р., № 0000302302/1 від 25.11.2009р., № 0000302302/2 від 05.02.2010р., № 0000302302/3 від 07.04.2010р., згідно яких розмір та суми податкових зобовязань залишені без змін (том № 1, а.с. 228-230, том № 2 а.с. 28-30).

Як вбачається із описової частини акту перевірки Маріупольською міською Радою були прийняті рішення №5/17-3131 від 25.12.2007р. та № 5/26-4936 від 23.12.2008 року, відповідно до яких Маріупольська міська Рада вирішила передати до статуту КП «МТТУ» основні засоби, які враховуються на балансі підприємств, у сумах 30053958,5 грн. та 10406100,93 грн. відповідно. Зміни до статутного фонду по вказаним основним фондам протягом 2007 2008 років через державного реєстратора підприємством не внесені.

З вищенаведеного ДПІ в м. Маріуполі робить висновки, що підприємством на порушення п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5 ,п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334 безпідставно включено до складу основних фондів безоплатно передані основні фонди у сумі 24412353грн., в наслідок чого їх сукупна балансова вартість на 01.01.2008року згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства склала 41139500грн.. Згідно з п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334: «До складу валових витрат підприємство мало право віднести витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації…, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.» (надалі за текстом сума у розмірі 10 відсотків сукупної балансової вартості основних фондів «сума ліміту»). Сума ліміту за звітний 2008рік 4113950грн. При цьому витрати на поліпшення основних фондів склали: 1 квартал 2008року 1087938грн., 1 півріччя 2008року 2009866грн., 3 квартали 2008року -2847536грн., 2008рік 3744360грн.

Сукупна балансова вартість основних засобів на 01.01.2008року складає 16727147грн. (41139500-24412353грн.), сума ліміту 1672715грн. Внаслідок чого КП «МТТУ» завищено валові витрати на поліпшення основних фондів протягом 2008року у сумі 2071645грн., а саме: 1 півріччя 2008року 337151грн., 3 квартали 2008року 1174821грн., 2008рік 2071645грн..

Також на порушення п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону № 334 КП «МТТУ» здійснювало нарахування амортизації на основні фонди, які були безоплатно передані. В результаті вказаних порушень була завищена сума амортизаційних відрахувань на загальну суму 3718818грн., а саме: 4 квартал 2007року 4250грн., 1 квартал 2008року 873582грн., 1 півріччя 2008року 1702181грн., 3 квартали 2008року 2488401грн., рік 2008 3234694грн., 1 квартал 2009року -479874грн.

Таким чином, зазначено порушення п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.4.11 п.8.4, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334 в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 5790463грн. , зазначене призвело до недоплати податку на прибуток на загальну суму 510895грн. у звязку з наявністю відємного значення податку на прибуток за 9 місяців 2008р., у тому числі за 1 квартал 2008року у сумі 17545грн., за 2 квартал 2008року у сумі 493350грн.

Відповідно статті 1 «Загальні положення» Статуту МТТУ є комунальною власністю міської громади, діє на принципах повного господарського розрахунку, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності, здійснює виробничу діяльність у цілях найбільш повного і якісного задоволення населення у пасажироперевезеннях міськелектро- і автотранспортом.

Згідно зі ст. 3 «Майно підприємства» Статуту МТТУ джерелами формування майна Підприємства є:

- майно, передане йому власником і його органами управління на загальну суму 57738,3тис.грн. станом на 01.10.98;

- доходи, отримані від робіт і послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; дотації з бюджету;

- доходи від цінних паперів; кредити банків і інших кредиторів; благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбане в установленому порядку майно;

- інші джерела, не заборонені законодавством.

У відповідності з ст. 5 «Права власника» Статуту МТТУ власник має право вносити зміни і доповнення до Статуту підприємства, зміняти статутний фонд підприємства.

Фактичний розмір статутного фонду МТТУ в редакції Статуту за №582/ЖЗЮЛ1 від 16.07.1999р. не зазначений.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою…».

Згідно ч. 2 ст. 136 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Зі статей 78, 136 Господарського кодексу України випливає, що КП «МТТУ», у разі прийняття від Маріупольської міської ради будь-якого майна, як внеску до статутного фонду, становиться його власником на правах господарського відання. Тобто має право користуватися і розпоряджатися цим майном, закріпленим за ним власником.

25.12.2007р. було прийнято Рішення Маріупольською міською радою №5/17-3131 про передачу основних засобів в статутний фонд підприємств. Маріупольська міська рада, яка згідно з п. 1.4 ст.1 Статуту МТТУ є власником підприємства, вирішила передати в статутний фонд підприємства основні засоби в сумі 30053958,50грн.

23.12.2008р. було прийнято Рішення Маріупольською міською радою №5/26-4936 про передачу основних засобів в статутний фонд підприємства КП «МТТУ». Маріупольська міська рада, яка згідно з п.1.4 ст.1 Статуту МТТУ є власником підприємства, вирішила передати в статутний фонд підприємства основні засоби, в сумі 10406100,93грн.

Судом першої інстанції встановлено, що «Статутний фонд» КП «МТТУ» та його філії за 2007рік і 2008рік. згідно облікових бухгалтерських регістрів за грудень 2007 року збільшився на 30053958,50грн., за грудень 2008року на 10406100,93грн.

Статтею 5 Закону № 334 визначається поняття валових витрат, їх склад, а також інші обмеження, щодо віднесення витрат до валових. Пунктом 5.11 ст. 5 цього Закону зазначено, що: «Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється».

Відповідно до пп. 5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: «Суми витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону».

Згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334 платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих обєктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Проведення будь-яких робіт, повязаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації».

Згідно з п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334 амортизації підлягають в тому числі витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Відповідно до п.п.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

«…до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп».

З вищенаведеного випливає, що основні фонди отримані КП МТТУ відповідно до рішень Маріупольської міської ради №5/17-3131 від 25.12.2007р. та №5/26-4936 від 23.12.2008р., як внесок до статутного фонду враховуються, як придбані, зміст та документообіг яким оформлено передання основних фондів КП МТТУ відповідно до рішень Маріупольської міської ради не дозволяє класифікувати вказану господарську операцію як безоплатне надання основних фондів.

Ці основні фонди передані на підприємство для здійснення господарської діяльності та, відповідно знаходяться у власності КП «МТТУ».

Обмежень для застосування наведених норм ст. 5 та ст. 8 Закону № 334, що виникають у разі відсутності державної реєстрації змін розміру статутного фонду, вказаним Законом не передбачено.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що відсутність державної реєстрації змін розміру статутного фонду не може бути підставою для не включення КП «МТТУ» до складу валових витрат сум поліпшень та амортизаційних нарахувань.

З вищевикладеного випливає, що КП «МТТУ» може враховувати суми нарахованої на основні фонди, отримані як внесок до статутного фонду, амортизації при розрахунку обєкту оподаткування прибутку. Також підприємство може включати до складу валових витрат суми поліпшень таких основних фондів до складу валових витрат, в межах встановлених чинним законодавством.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ст. 89 Цивільного Кодексу україни та статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є безпідставними, оскільки саме Закон № 334 є спеціальним законом з питань оподаткування прибутку підприємств і положення останнього не ставлять включення до складу валових витрат сум поліпшень та амортизаційних нарахувань у залежність від дати внесення змін до установчих документів.

Таким чином, підприємство у відповідності до вимог п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.8.1.2, п.8.1, п.п.8.4.11 п.8.4, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону № 334 правомірно віднесло суми амортизаційних нарахувань та суму поліпшень до розрахунку складу обєкту оподаткування прибутку підприємства.

У звязку з цим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки акту перевірки ДПІ №452/23-2/05393725 від 07.09.2009р., щодо завищення підприємством відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 5790463грн., та недоплати податку на прибуток за період 9 місяців 2008року на загальну суму 510895грн. є необгрунтованими.

Крім того, судом встановлено, що 26.03.2007р. між МТТУ ( сторона 1) та ВАТ «ММК ім. Ілліча» ( сторона 2) укладено договір № 2606 на компенсацію витрат від експлуатації рухомого составу на ділянках трамвайних маршрутів № 9, 11, 7, 10 і тролейбусного маршруту № 13 у 2007році. Згідно з пп. 1.1 п. 1 предметом договору є проведення компенсації Стороною 2 витрат Сторони 1 по здійсненню останньою експлуатації рухомого составу по узгодженим договором маршрутам. Відповідно до п.п.2.2 п. 2 МТТУ щомісяця проводить розрахунок компенсаційних виплат по експлуатації поїздів та машин на узгоджених комбінатом ділянках маршрутів, виходячи з вартості 1 км транспортної роботи 4,8грн. (без ПДВ). ВАТ «ММК ім. Ілліча» зобовязується проводити компенсаційні виплати за фактично виконані роботи в наступному місяці після звітного на підставі рахунків, наданих МТТУ. За узгодженням з ВАТ «ММК ім. Ілліча» зобовязання по компенсації витрат по експлуатації рухомого составу можуть бути зараховані шляхом погашення вартості отриманої від Сторони 2 електроенергії. Строк дії договору складає 9 місяців на період, починаючи з 01 квітня 2007р. і закінчуючи 31 грудня 2007р. і може бути пролонгований по узгодженню сторін. Договір значиться підписаним Харченко С.С. і Ястремського В.П., та скріплений печатками підприємств.

До договору наданий протокол доповнень та змін, відповідно до якого вартість 1км транспортної роботи складає 2,9грн. (без ПДВ). Протокол значиться підписаним Стороною 1 та Стороною 2, і скріплений печатками підприємств.

Аналогічні договори укладені між тими ж сторонами 01.02.2008р. та 13.02.2009 року відповідно на 2008 та 2009 роки. До зазначених договорів надані протоколи доповнень та змін, відповідно до яких вартість 1км транспортної роботи у 2008 році складає 2,9грн. (без ПДВ), а у 2009 році 3,1грн. (без ПДВ).

До договорів надана довідка про обсяг робіт на ділянках вказаних трамвайних та тролейбусного маршрутів, якою визначена кількість рейсів, вагонів, вагоно-часів та пробігів, яка підписана начальником міської диспетчерської служби.

Також наданий Розрахунок витрат від експлуатації рухомого состава на ділянках трамвайних маршрутів № 9, 11, «Депо І міська лікарня №2 аглофабрика депо І», «Енергоділянка міська лікарня №2 депо І» і по тролейбусному маршруту №13. Відповідно цього Розрахунку витрати за рік по вищезазначеним маршрутам не покриваються доходами від перевезення пасажирів. Наприкінці Розрахунку визначена вартість непокритих витрат на 1 км транспортної роботи.

На підставі довідки та Розрахунку в договорах № 2606 від 26.03.2007р., №756 від 01.02.2008р., №577 від 13.02.2009р. зазначена вартість компенсаційних виплат по експлуатації поїздів та машин.

Відповідно до вищенаведених договорів ВАТ «ММК ім. Ілліча» приймає на себе зобовязання компенсувати понесені КП «МТТУ» збитки, які виникли у звязку з виконаннями рейсів трамвая та тролейбусу по графіку зазначеному в цих договорах. При цьому ці договори не містять будь-яких умов, відповідно яких ВАТ «ММК ім. Ілліча» має право встановлювати або змінювати графік руху зазначених в договорах маршрутів електричного міського транспорту або вимагати в безумовному порядку введення додаткових рейсів, маршрутів. Даних, відносно того, ким затверджується і визначається графік руху рухомого составу, договори між ВАТ «ММК ім. Ілліча» та КП «МТТУ» не містять.

До того ж судом встановлено, що «Порядок випуску рухомого составу визначається планом випуску рухомого составу, який затверджується начальником транспорту і звязку Маріупольської міської ради і узгоджується з МТТУ. ВАТ «ММК ім. Ілліча» участі у складанні вищезазначених «Планів випуску рухомого составу» не приймав.

Предметом договорів № 2606 від 26.03.2007р., № 756 від 01.02.2008р., № 577 від 13.02.2009р., як відзначалось раніше є компенсація Стороною 2 витрат Стороні 1 по здійсненню останньою експлуатації рухомого составу по узгодженим договором маршрутам. Про предмет надання транспортних послуг в договорах мова не йдеться. Вартість перевезення (послуги з перевезення) по маршрутам вказаним в договорах сплачують самі пасажири, підприємство лише компенсує, відповідно до п.2 ст.14 Закону України «Про міський електричний транспорт», витрати які не були покриті доходами від надання послуг по перевезенню. Розмір компенсаційних витрат за договором, розрахована з урахуванням отриманих від пасажирів доходів, виходячи з вартості 1 км транспортної роботи. У разі, коли доходи, отримані від пасажирів при сплаті за послуги перевезення, покривають або перевищують понесені витрати за певний місяць, компенсація цих витрат не проводиться.

На виконання договорів КП «МТТУ» щомісяця виписувало на ВАТ «ММК ім. Ілліча» наступні документи: рахунок, довідку про розмір зобовязань по компенсації витрат по експлуатації рухомого состава, податкову накладну. Як було відзначено вище право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка або посвідчення, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством. Всі перелічені документи від КП «МТТУ» до ВАТ «ММК ім. Ілліча» за договорами №2606 від 26.03.2007р., №756 від 01.02.2008р., №577 від 13.02.2009р. не надавались, тобто працівникам ВАТ «ММК ім. Ілліча» не надавались будь яки пільги на проїзд, також відсутні документи, що до надання ВАТ «ММК ім. Ілліча» послуг з перевезення працівників міським транспортом КП «МТТУ».

Накази про затвердження переліку пільгових категорій № 5 від 02.01.2007р., № 3 від 03.01.2008р., № 5 від 05.01.2009р. містять перелік пільгових категорій громадян, які мають право на безоплатний проїзд у міському електротранспорті (трамваях, тролейбусах) на певні роки ( у відповідності за який рік наказ) згідно до Закону України «Про державний бюджет». Працівники ВАТ «ММК ім. Ілліча», як пільговики в цих наказах не зазначені.

У відповідності з п. 1.4 ст.1 Закону про ПДВ поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, обєктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності».

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)…».

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.»

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт»: «…транспортні послуги - перевезення пасажирів та їх багажу міським електричним транспортом, а також надання інших послуг, повязаних з таким перевезенням».

«Оплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами та замовником. Право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка або посвідчення, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством» - п.3 ст.4 Закону України «Про міський електричний транспорт».

У відповідності до п. 2-3 ст. 11 Закону України «Про міський електричний транспорт»: «2. У договорі про організацію надання транспортних послуг визначаються обсяги і якість транспортних послуг за маршрутами (лініями) згідно з розкладом руху, вартість перевезення пасажирів, обовязки та права сторін, порядок та строки проведення розрахунків, інші умови надання транспортних послуг.

3. Підставою для укладення договору про організацію надання транспортних послуг є замовлення на пасажирські перевезення міським електричним транспортом, у якому повинні враховуватися державні соціальні нормативи на транспортні послуги, а також спроможність перевізника забезпечити їх необхідний обсяг».

Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»:

«2. Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян. У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, повязаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що класифікувати договори № 2606 від 26.03.2007р., № 756 від 01.02.2008р. та № 577 від 13.02.2009р., як договори про надання транспортних послуг, договори підряду, договори поставки або договори виконання робіт не є можливим. Компенсація по цими договорами не є сплатою за послуги, чи виконані роботи, перераховуючи кошти ВАТ «ММК ім. Ілліча», не отримує будь якої вигоди. За умовами договорів ВАТ «ММК ім. Ілліча» не одержує ніякі послуги, роботи або товари за перераховані кошти, ці кошти перераховуються остаточно на рахунки КП «МТТУ» та поверненню не підлягають. Рейси, зазначені в договорах №2606 від 26.03.2007р., №756 від 01.02.2008р., №577 від 13.02.2009р. КП «МТТУ» здійснює на підставі «Планів випуску рухомого составу», які затверджуються Міською радою, а не ВАТ «ММК ім. Ілліча». Таким чином, компенсація по цим договорам здійснюється на добровільній основі, та не може розцінюватися, як сплата за будь-що (послуги, роботи або товар).

У рахунках та податкових накладних по вказаним договорам в графах «Найменування товару» та «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» зазначено «Фінансова допомога на покриття часткових витрат по експлуатації поїздів і машин на окремих маршрутах (рейсах) забезпечуючих перевезення трудящихся ВАТ «ММК ім. Ілліча».

Згідно п. 1.22 ст. 1 Закону України № 334 фінансова допомога це безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

1.22.1. Безповоротна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод…».

З вищенаведеного випливає, що компенсація за договорами №2606 від 26.03.2007р., №756 від 01.02.2008р., №577 від 13.02.2009р. це, відповідно до законодавства України безповоротна фінансова допомога.

Законом про ПДВ поняття «фінансова допомога» не визначено, до обєктів оподаткування не включено. Таким чином, фінансова допомога не є обєктом оподаткування податку на додану вартість.

Податкові накладні значаться підписаними відповідальними особами КП «МТТУ» та скріплені печаткою підприємства.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ «…Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг)…». Згідно найменуванню граф податкової накладної вона виписується лише на відвантаження (виконання, поставки, оплати) товарів (послуг).

Як відзначалося вище, компенсація витрат за договорами №2606 від 26.03.2007р., №756 від 01.02.2008р., №577 від 13.02.2009р. (фінансова допомога) не є здійсненням не однієї з перелічених вище дій. Фінансова допомога не є товаром, послугою чи роботою.

З вищенаведеного випливає, що КП «МТТУ» не повинно було взагалі виписувати податкові накладні на суму компенсації витрат за договорами №2606 від 26.03.2007р., №756 від 01.02.2008р., №577 від 13.02.2009р..

Судом першої інстанції встановлено, що за період з 31.10.07р. по 31.03.09р. КП «МТТУ» було виставлено рахунків на сплату компенсації на загальну суму 820037,24грн., ВАТ «ММК ім. Ілліча» було сплачено компенсації у розмірі 635356,65грн..

В результаті здійснення перерахувань по вищезазначеним договорам, між сторонами не укладались акти, або будь які інші документи про виконання робот, або організацію спеціальних рейсів.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що певні порушення ведення бухгалтерського обліку в МТТУ при облікуванні вказаної фінансової допомоги на рахунки підприємства не можуть свідчити про порушення позивачем пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ, а отримана компенсація витрат не є сплатою за товари (послуги) та не повинна оподатковуватися за ставкою 20% ПДВ.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що висновки акту перевірки ДПІ № 452/23-2/05393725 від 07.09.2009р. щодо заниження підприємством суми податкових зобовязань у розмірі 164009грн. у т.ч. у жовтні 2007р. 7324грн., у листопаді 2007р. 6975грн., у грудні 2007р. 7157грн., у січні 2008р. 7103грн., у лютому 2008р. 6945грн., у березні 2008р. 6955грн., у квітні 2008р. 6755грн., у травні 2008р. 6777грн., у червні 2008р. 6274грн., у липні 2008р. 8985грн., у серпні 2008р. 13003грн., у вересні 2008р. 12594грн., у жовтні 2008р. 13101грн., у листопаді 2008р. 12077грн., у грудні 2008р. 11117грн., у січні 2009р. 8958грн., у лютому 2009р. 10301грн., у березні 2009р. 11608грн. є необґрунтованими.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що в порушення пп. 1.1, п. 1.2 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п. 4.3.14 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст. 7, ст. 8, ст. 16, ст.17, п.п.«а» п.19.2 ст.19, ст. 20 Закону № 889, п.п.1 «а», «в» Порядка бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда, затвердженні постановою Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16.12.87г. №731/П-13 (далі Порядок №731) позивачем не утримано та не перераховувано ПДФО з наданого підприємством матеріального блага у вигляді безоплатного молока та молочних продуктів. Сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб складає 5658,2грн.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України № 889: «Додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

Для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом».

Відповідно до п. 1.2 ст.1 Закону № 889 дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 1.6 ст.1 Закону № 889 загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі оподатковуваний дохід).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року».

Згідно з пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається:

дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном «послуги домашнього обслуговуючого персоналу» розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;

д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням».

Відповідно до пп. 4.3.14 п. 4.3 ст.4 Закону № 889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації):

…вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, які надаються працедавцем платнику податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», та обмундирування, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, що надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання відповідно до порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України. Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку…».

Згідно з ст. 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти. На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.

Відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці»: «Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством».

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті».

Актом перевірки ДПІ зазначено, що КП «МТТУ» при видачі молока на спец питання було порушено «а» і «в» п.1 Порядку № 731. Висновки ґрунтуються на тому факті, що молоко та кефір мають термін придатності, який ДПІ встановила в акті перевірки самостійно без посилання на певні документи. Поставки продуктів впродовж місяця на підприємство здійснюються невелику кількість разів, а кількість талонів видана працівникам відповідає повністю відпрацьованому місяцю. На вищевикладених фактах ДПІ робить висновки, що підприємством видавало спец питання без додержання строків споживання та обємів зафіксованих в Порядку № 731, одноразово, тобто фактично встановлені порушення санітарних норм.

Судом першої інстанції в цій частині правильно зазначено, що діючим законодавством до компетенції податкового органу не відноситься право самостійно встановлювати факти порушення санітарних норм, повязаних з недодержанням строків зберігання спецхарчування, та порівнювати останнє з додатковим матеріальним благом, таким чином в звязку із тим, що актом перевірки та експертним висновком підтверджується видача спецхарчування, та не доведено факту видачі додаткових матеріальних благ які не є спецхарчуванням, висновки про порушення Закону України № 889, що ґрунтуються виключно на порушенні термінів зберігання спецхарчування, є безпідставними.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки акту перевірки щодо порушення КП «МТТУ» п.п.1.1, п.1.2 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.14 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, ст.8, ст.16, ст.17, п.п.«а» п.19.2 ст.19, ст.20 Закону України №889-IV від 22.05.03р. «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.1 «а», «в» Порядка бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда, затвердженні постановою Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16.12.87г. №731/П-13 (далі Порядок №731) в частині не утримання та не перераховування ПДФО з наданого підприємством матеріального блага у вигляді безоплатного молока та молочних продуктів, у розмірі 5658,2грн є необгрунтованими.

Зазначені висновки суду повністю узгоджуються з висновком судово-економічної експертизи, проведеної судом першої інстанції, який у колегії суддів немає підстав піддавати сумніву.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції винесена у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Повний текст виготовлено 7 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9244/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В. Ястребова