Ухвала суду № 16548911, 04.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року справа №2а-28545/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохіна А.А.

при секретарі Задоєнку О.В., за участю представників: позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 10.12.2010 року, ОСОБА_3 за довіреністю від 28.10.2010 року; відповідача: ОСОБА_4, що діє за довіреністю від 15.04.2010 року; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28545/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віан-Груп» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними дій та зобовязати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, який обгрунтовував тим, що надіслана ним 18 листопада 2010 року в електронному вигляді декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатками з незрозумілих причин листом податкового органу від 08.12.2010 року не визнана останнім як податкова звітність.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у справі № 2а-28545/10/0570 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віан-Груп» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними дій та зобовязати вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Віан-Груп» як податкової звітності.

Зобовязано державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Віан-Груп» як податкову звітністю датою її прийняття.

Приймаючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції визначив, що проблемою даного спору є правомірність невизнання податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року податковою звітністю та, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що під час судового розгляду не встановлено порушень позивачем вимог Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (надалі - Закон № 2181), на які посилається відповідач. Суд першої інстанції відзначив, що позивачем також додержані вимоги Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (надалі - Порядок № 166), адже в спірній податковій декларації зазначено обовязкові реквізити, її підписано повноважними особами, скріплено печаткою платника податків. Тобто, проаналізував вищенаведені нормативно-правові акти, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначений в них перелік порушень та випадків, які можуть стати підставою для відмови податкового органу в визнанні податкової декларації податковою звітністю, є вичерпним. Виходячи із комплексного аналізу вищевказаних норм, суд першої інстанції прийшов до висновку, що невизнання відповідачем спірної декларації поданої як податкову звітність, - є протиправним, адже порушень вимог зазначених нормативно-правових актів з боку позивача судом першої інстанції встановлено не було, а відповідач не довів правомірність своїх дій в порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Не погодившись із постановою, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповноту зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невірне застосовання норми матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме п.1.3 ст.1, п.7.7 ст.7, пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181, порушення норм процесуального права п.4 ст.11, ст. 86, ст.159 КАС України. Також апелянт зазначає, що діяв в межах вимог п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181, п. 4.6. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженої наказом ДПА України від 31.12.08 № 827.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що судом першої інстанції зроблений цілком законний та обґрунтований висновок, при прийнятті рішення судом були додержані вимоги матеріального та процесуального права, а також вірно встановлені обставини справи.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, з чим не погоджувалися представники позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Віан-Груп» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 28 жовтня 2009 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30076079, яка знаходить на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09 грудня 2009 року, є платником зазначеного податку.

Позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, згідно умов Договору про визнання електронних документів № 35010/10/28-213, укладеного між позивачем та відповідачем 28 серпня 2009 року, надіслано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, що підтверджується квитанцією про прийняття декларації за реєстраційним номером звіту НОМЕР_1 (а.с. 13-19).

Відповідач листом № 53647 від 30 листопада 2010 року повідомив позивача про невизнання його податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року від 22 листопада 2010 року № 111983 як податкову звітність на підставі Закону № 2181, Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі Закон №168/197-ВР), Порядку № 166.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, - податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: 1) надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; 2) оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно із п.3.4 Порядку № 166 - платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.4.1.2 Порядку № 166, - податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Як вбачається із раніше вказаного листа № 53647 від 30 листопада 2010 року, податковим органом, всупереч вимогам діючого законодавства, не було зазначено підстав неприйняття декларації з податку на додану вартість позивача та, як вірно встановлено судом першої інстанції, в спірній податковій декларації зазначено обовязкові реквізити, її підписано повноважними посадовими особами, скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідачем субєктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо невизнання спірної декларації податковою звітністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вичерпності переліку підстав, у наведених вище нормативно-правових актах, для неприйняття податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість, а саме, якщо в податковій декларації не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Недодержання зазначених вимог позивачем колегією суддів не встановлено.

Виходячи з приписів законодавства, що регламентує спірні правовідносини, та встановлених судом обставин у справі, колегія суддів доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість позивача, як податкової звітності.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції відносно того, що для повного захисту прав позивача є за необхідне зобовязання відповідача визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року податковою звітністю датою її прийняття.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог не спростовуються.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями ст.195, ст. 196, ст.198, ст. 200, ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28545/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28545/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віан-Груп» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними дій та зобовязати вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судового рішення, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 07 лютого 2011 року.

Головуючий Міронова Г.М.

Судді: Юрко І.В.

Блохін А.А.