Ухвала суду № 16548895, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-7323/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

при секретарі: Солодько О.І.,

за участю: представника позивача Стерлігова К.В.,

представника відповідача Борзенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» (далі ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі Ленінська МДПІ у м. Луганську) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2010 року №0001272310/0 Ленінської МДПІ м. Луганська про стягнення суми податкового зобовязання в сумі 145162,00 гривень за основним платежем, 72581,00 грн. за штрафними санкціями, що разом становить 217743,00 грн. та повідомлення-рішення від 22.07.2010 року №0001282310/0 Ленінської МДПІ м. Луганська про стягнення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 181453,00 грн., та 90727,00 грн. за штрафними санкціями. В позовній заяві товариство зазначило, що 09.07.2010 року документальною невиїзною перевіркою, результати, якої були оформлені актом від 09.07.2010 року встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст..1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 145162 грн. Зазначеною перевіркою встановлено укладання позивачем нікчемного правочину з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент». На підставі чого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 року про стягнення з позивача суми податкового зобов'язання за основним платежем 145 162,00 грн., та за штрафними санкціями 72581,00 грн. Позивач з даним рішенням не згоден і вважає його необґрунтованим.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Таким чином, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2010 року за №0001272310/0 та №0001282310/0 в судовому засіданні першої інстанції не знайшли свого підтвердження.

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що вироком Артемівського районного суду від 04 грудня 2009 року по справі № 1-510/689/2009 не встановлено, що діяльність ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» була фіктивною на період їх відносин із ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» і висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на цьому вироку є необґрунтованими, оскільки всі правочини між ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» та ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» біли вчинені вже після лютого місяця 2008 року. Позивач зазначає, що стосовно відсутності товарно-транспортних накладних на доставку товару від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», то їх відсутність цілком природня, на думку позивача, оскільки в договорах укладених між ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» і ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» було вказано, що придбання товару здійснюється із доставкою його на обєкти і вартість доставки включена у вартість товару. Тому, товарно-транспортні витрати підтверджуються іншими первинними документами, а саме платіжними дорученням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтне-будівельне управління №2» зареєстроване платником податку на додану вартість та отримало свідоцтво №17265141 від 17.07.1997 року (арк. справи 26).

У період з 05.07.2010 року по 09.07.2010 року посадовими особами Ленінської МДПІ на підставі постанови СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську про призначення перевірки від 23.03.10 року в рамках кримінальної справи №02/09/8031 проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 09.07.10 року №510/23/05457193 (арк. справи 108-130).

За наслідками перевірки встановлено: порушення положень п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» укладено нікчемні правочини з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент»; порушення положень п.7.1 ст.1, п. п. 7.2.1, п. п. 7.2.4, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.0 4.1997 р. №168/97, встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 145162 грн. у тому числі по періодам: за березень 2008 р. у сумі 12410 грн.; квітень 2008 р. у сумі 12131 грн.; травень 2008 р. у сумі 6397 грн.; червень 2008 р. у сумі 4511 грн.; липень 2008 р. у сумі 39183 грн.; серпень 2008 р. у сумі 41148 грн.; вересень 2008 р. у сумі 24528 грн.; жовтень 2008 р. у сумі 4800 грн.; по операціях з суб'єктом господарювання ТОВ «Укр- Енерго-Менеджмент».

В акті податкового органу зазначено, що позивач до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за період березень-жовтень 2008 року у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%», віднесено суму ПДВ у розмірі 145162,00 грн. з придбання будівельних матеріалів (шлак, бітум нафтовий, цемент, пісок, щебінь, поребрик та інше) у ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» згідно договорів від 24.03.08 №24/03, від 08.04.08 №б/н, від 09.04.08 №09/04-08, від 29.04.08 №04/29, від 28.05.08 №б/н, від 26.06.08 № б/н, від 15.07.08 № 15/07-08, від 29.0.08 № 29/07-08, від 11.0.08 №11-08/08, від 29.09.08 №29-09/08, від 30.10.08 №30/10-08, на що від імені ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» виписувалися податкові накладні та підписувалися особою, яку неможливо ідентифікувати у звязку наявністю вироку Артемівського районного суду м. Луганська по справі №-510/689/2009 відносно директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 осудженого за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 205 КК України, що у свою чергу не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису податкових накладних. За таких підстав податковий орган дійшов до висновку, що податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право ЗАТ «ЛДБРУ №2» на включення до складу податкового кредиту відповідного періоду.

На підставі зазначеного акту перевірки від 09.07.2010 року №510/23/05457193 Ленінської МДПІ в м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року за №0001272310/0 про стягнення суми податкового зобовязання в сумі 145162,00 гривень за основним платежем, 72581,00 грн. за штрафними санкціями, що разом становить 217743,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року №0001282310/0 про стягнення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 181453,00 грн., та 90727,00 грн. за штрафними санкціями, які були отримані позивачем у встановлені строку, про, що не заперечує позивач.

Отже, згідно до вироку Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 1-510/689/2009р. директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України та засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Зазначеним вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 посягав на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, порядок оподаткування та отримання кредитних ресурсів, права власності, здійснив фіктивне підприємництво, а саме утворення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. Отже, діяльність підприємства ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», директором якого був ОСОБА_4 здійснювалась у порушення ст. 24 та ст.65 Господарського Кодексу України. Вказаний вирок суду набрав законної сили 15 січня 2011 року.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив дії, що порушують публічний порядок створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання та заняття підприємницькою діяльністю, які передбачені законодавством України.

За таких обставин колегія суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Під час перевірки відповідачем не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що свідчать про транспортування товару тощо.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2010 року за №0001272310/0 та №0001282310/0 не знайшли свого підтвердження.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Повний текст ухвали виготовлено 04 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон