Ухвала суду № 16548888, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-24900/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

при секретареві судового засідання Солодько О.І.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, Новікова В.І.,

представників відповідача Нетребич Л.В., Топчій Т.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Макіївської обєднаної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі №2а-24900/10/0570 за позовом малого колективного підприємства виробничо-комерційний центр «Сталкер» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362340/0 від 30 серпня 2010 року, - і

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позов малого колективного підприємства виробничо-комерційний центр «Сталкер» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362340/0 від 30 серпня 2010 року (арк. справи 3-9, доповнення арк. справи 54, уточнення арк. справи 107) задоволений частково: скасоване податкове повідомлення рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції №0000362340/0 від 30.08.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 142215,8 грн., у тому числі за основним платежем 107765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34450,8 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 1,7 грн.; в задоволенні решти позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки документальної невиїзної перевірки та оформлення її результатів відмовлено (арк. справи 157-159).

Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив, що суд прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення виключно з того, що наявні у позивача податкові накладні свідчать про правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сен-Буд», відсутності факту виявлених порушень податкового законодавства з боку останнього у період поставки товарів позивачеві. Податковий орган наполягає на тому, що наведені ним при розгляді справи обставини щодо відсутності у ПП «Сен-Буд» основних фондів, складських приміщень, недостатньої кількості технічного персоналу, виробничих активів складських приміщень та транспортних засобів, неподання до декларації додатку К1, відсутність останнього підприємства за юридичною адресою, неподання з червня 2010 року декларацій тощо свідчать про фіктивність підприємства та відповідно нікчемність укладених з позивачем угод (арк. справи 160-161).

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представники позивача в судовому засіданні вважали апеляційну скаргу необґрунтованою, її доводи неспроможними, в повному обсязі підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що мале колективне підприємство виробничокомерційний центр «Сталкер» є юридичною особою, зареєстроване 13.11.1991 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 13516811, перебуває на податковому обліку у Макіївській обєднаній державній податковій інспекції (арк. справи 10-12).

Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією 17.08.2010р. проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Сен-Буд" за період квітень, травень 2010р. За результатами перевірки складено акт від 17.08.2010р. за №6775/23-3/135168112, яким зафіксовані виявлені порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 107765,44 грн., нараховану на вартість товару, отриманого від ПП "Сен-Буд", в зв'язку з не підтвердженням факту придбання товару при здійсненні нікчемного правочину (арк. справи 13-21).

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000362340/0 від 30.08.2010 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107765,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 34450,80 грн. (арк. справи 49).

07.09.2010р. позивачем направлено до Державної податкової адміністрації у Донецької області лист №18, в якому оскаржений акт перевірки, проведеної відповідачем (арк. справи 32-35). 27.09.2010р. Державною податковою адміністрацією у Донецькій області направлено відповідь за №16885/10/23-713, в якій позивачу роз'яснено порядок звернення платників податків зі скаргами на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (арк. справи 31). 22.09.2010р. позивачем надано скаргу №19 до Макіївської ОДПІ, в якій просить скасувати податкове повідомленнярішення №0000362340/0 від 30.08.2010 року (арк. справи 36). 30.09.2010р. позивач надав до Макіївської ОДПІ заяву за №23 про відкликання первинної скарги (арк. справи 47). З рішення відповідача №41756/10/25-012 від 07.10.2010р. встановлено, що скарга платника податків повернута без розгляду, у зв'язку з відкликанням скарги №19 від 22.09.2010р. (арк. справи 48).

В акті перевірки позивача від 17.08.2010р. №6775/23-3/135168112 (арк. справи 13-21) відповідач посилається на акт перевірки ПП "Сен-Буд" за №2349/23-3 від 20.07.2010р., відповідно до якого визнано договір постачання сировини №6/2010 від 16.04.2010р., укладений між позивачем та ПП "Сен-Буд" на загальну суму орієнтовно 500000,00грн. нікчемним, у звязку з відсутністю у ПП "Сен-Буд" у достатній кількості трудових ресурсів (станом на 1 квартал 2010р. кількість працюючих склала 11 осіб), з декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. вбачається, що основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні, складські приміщення відсутні, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Вказаний акт перевірки ПП "Сен-Буд" до суду не наданий.

Також судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2010р. між позивачем та ПП "Сен-Буд" укладено договір постачання сировини (гумової суміші) на загальну суму 500000,00грн., за яким ПП "Сен-Буд" зобов'язується передати у власність покупця сировину, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його загальну вартість у розмірі та на умовах передбачених цим договором (арк. справи 29-30).

Продукція (невулканізована вальцована сира гумова суміш), яка реалізована ПП "Сен-Буд" позивачу має паспорта якості з відмітками дат виготовлення, кількістю виробленої продукції та гарантією підприємства про якість продукції протягом трьох місяців з дня виготовлення при додержанні вимог зберігання (арк. справи 63-71.

У позивача наявні податкові накладні (арк. справи 82,84,86,88,90,93), які підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Дані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

На виконання вимог договору №6/2010 від 16.04.2010р. позивачем сплачені кошти за отриманий товар (гумові суміші) платіжними дорученнями №120 від 27.05.2010р. на суму 40000,0 грн.(арк. справи 150), №149 від 17.06.2010р. на суму 40000,0 грн.(арк. справи 77), №132 від 10.06.2010р. на суму 20000,0 грн.(арк. справи 78), №105 від 17.05.2010р. на суму 30000,0 грн.(арк. справи 79)

Згідно акту звірки розрахунків між позивачем та ПП "Сен-Буд" станом на 01.01.2011р. за позивачем рахується заборгованість перед ПП "Сен-Буд" за вищезазначеним договором в розмірі 486592,64 грн.(арк. справи 149).

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки"(арк. справи 129-131, 136-139), встановлено, що у власності позивача знаходяться нежитлові будівлі та споруди, а саме: будівля з прибудовами за адресою: м. Макіївка, вул. Радянська, буд.1 та виробничий цех гумо-технічних виробів та пластмаси за адресою: м.Макіївка, вул. Далекосхідна, буд.1.

З довідки позивача станом на 21.12.2010р. (арк. справи 121-124) встановлено, що на балансі підприємства маються наступні основні фонди: прес гідравлічний, прес штамповочний, станок гофріровочний, машина червячна, пресформи та інше, що свідчить про наявність у позивача промислових потужностей для переробки гумової суміші, що була отримана від ПП "Сен-Буд" за договором №6/2010 від 16.04.2010р.

Відповідно до граф №№ 24,33 журналу реєстрації довіреностей позивача матеріально-відповідальній особі - директору малого колективного підприємства виробничокомерційний центру «Сталкер» ОСОБА_1 надано довіреность на отримання від постачальника ПП "Сен-Буд" гумової суміші (арк. справи 133-134).

Виготовленої продукція реалізована Відкритому акціонерному товариству "Червона зірка", що підтверджено Сертифікатами якості №№29, 32, 39, Відкритому акціонерному товариству "Транс-Лимит" (Російська Федерація) - Сертифікатом серії В №777965 про походження товару та екологічною декларацією Державної еклогогічної інспекції в Донецькій області №2553/1 від 28.09.2001р. про проведення екологічного та радіологічного контролю зі штампами екологічного контролю "вивіз дозволено" та Східної митниці (арк. справи 57-61, 72-76).

Згідно Витягу серії АЕ №330655 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.12.2010р. ПП "Сен-Буд" знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та одним з видів діяльності підприємства відображено "Виробництво інших гумових виробів, Інші види оптової торгівлі" (арк. справи 108-109).

Судом першої інстанції з показань свідка ОСОБА_2 - головного бухгалтера позивача (арк. справи 151) встановлено, що вона працює на даному підприємстві шість років, протягом яких на підприємстві виготовляються гумові вироби для сільського господарства. Зауважила, що ПП "Сен-Буд" не є основним постачальником продукції, підтвердила факт отримання та переробки сировини, яка надійшла від ПП "Сен-Буд" та подальшу реалізацію виготовленої продукції іншим підприємствам.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи за апеляційною скаргою з врахуванням заперечень на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи знайшли повне підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Спірним питанням цієї справи є правомірність включення позивачем до суми податкового кредиту сум податку на додану вартість, який був сформований позивачем за наслідками виконання договору, укладеного з ПП "Сен-Буд".

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Факт наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних не оспорювався ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Апелянт наполягає на тому, що оскільки контрагент відповідача ПП "Сен-Буд" не має основних засобів, у достатній кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей тощо, тобто не має необхідних умов для здійснення господарських операцій, тому проведені з ним операції не спричинили реального настання правових наслідків, є нікчемними. Враховуючи викладене, податковий орган наполягає на нікчемності угоди відповідача з ПП "Сен-Буд" та відповідно неправомірності включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковою накладними, отриманими від ТОВ ПП "Сен-Буд" в сумі 107765,44 грн.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно укладення позивачем вищезазначеного договору без мети настання правових наслідків, оскільки позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення позивачем господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

Судом першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо врахування позивачем спірних операцій з поставки товару відповідно до їх реального економічного змісту, для чого вичерпно зясував усе коло обставин на підтвердження факту реального вчинення операції з поставки товару позивачеві, дослідивши, зокрема, наявність належним чином оформлений податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, рахунків-фактур тощо. Тобто, судом першої інстанції вичерпно зясовано питання щодо добросовісності позивача.

Відповідачем в апеляційній скарзі не надано жодного іншого аргументу щодо неправомірності віднесення позивачем включення позивачем до суми податкового кредиту сум податку на додану вартість, який був сформований позивачем за наслідками виконання договору, укладеного з ПП "Сен-Буд" , окрім його нікчемності, що не може бути прийнято до уваги судом апеляційної інстанції зважаючи на відсутність належним та допустимих доказів.

Колегія зазначає, що законом №168 не передбачено, що за висновком податкового органу про нікчемність правочинів виключаються суми податку на додану вартість з податкового кредиту.

Тобто, податковим органом не доведена правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 2 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Макіївської обєднаної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом малого колективного підприємства виробничо-комерційний центр «Сталкер» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362340/0 від 30 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

СуддіМ.М. Гімон

О.В. Карпушова