Постанова № 16548876, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-25193/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Малашкевича С.А. , Юрко І.В.

при секретарі судового засідання Дровниковій К.В., за участю представника позивача Грищенко О.В., представників відповідача Сенникова А.А., Михайлової Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-25193/10/0570 за позовом Малого дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання дій недійсними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2010 р. №0000322340/0.,-

В С Т А Н О В И Л А:

03 листопада 2010 року Мале дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання дій недійсними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2010 р. №0000322340/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-25193/10/0570 адміністративний позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 04.08.2010р. № 0000322340/0, яким була нарахована сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 63123,00 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, також зазначив, що за результатами перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп», з яким позивач мав фінансово-господарські відносини, встановлені факти, які унеможливлюють виконання ТОВ «Гладис Комгрупп» обов'язків, узгоджених з позивачем, просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Мале дочірне підприємство відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» є юридичною особою, включене до ЄДРПУ за номером 31335573 і перебуває на податковому обліку в Макіївській обєднаній державній податковій інспекції (Червоногвардійському вдділені) з 08.06.2001р., є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва, виданого 13.07.2004 р. (арк.. справи 49,53).

В період з 02.07.2010р. по 13.07.2010р. Макіївською ОДПІ здійснена документальна невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження взаємовідносин, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гладис Комгрупп» за січень-березень 2009 року, липень 2009 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 13.07.2010р. № 5731/23-3/31335573 (арк. справи 11 35).

За результатами перевірки керівником податкового органу прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000322340/0 від 04.08.2010р. у звязку із порушенням позивачем пункту 1.4. статті 1, підпункту 7.2.1. пункту 7.2., підпункту 7.3.1. пункту 7.3., підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1., пункту 7.5. статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» ( далі Закон № 168/97), у звязку з чим позивачу нараховано суму податку на додану вартість у розмірі 42 080,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 21041,00 грн. на підставі підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, всього 63123,00 грн. (арк. справи 7).

Як вбачається з висновків акту перевірки № 5731/23-3/31335573 від 13.07.2010р., податковим органом встановлено безпідставне внесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ 118406,50 грн., нараховану на вартість робіт та вугілля, отриманих від ТОВ «Гладис Комгрупп» у звязку із не підтвердженням факту виконання робіт та здійснення поставки вугілля при виконанні нікчемного правочину, а також безпідставне внесення позивачем до складу податкових зобовязань суми ПДВ 117431,81 грн., нарахованої на вартість вугілля, реалізованого КП «Макіївтепломережа» у звязку із не підтвердженням факту відвантаження при виконанні нікчемного правочину.

Зазначені висновки зроблені з урахуванням результатів зустрічної перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп», проведеної ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, викладених в акті перевірки № 993/23-111/36011127 від 11.06.2010р.

В матеріалах справи міститься акт зустрічної перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ТОВ «Гладис Комгрупп» № 993/23-111/36011127 від 11.06.2010р. «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Гладис Комгрупп» з питань підтвердження отриманих від платників МДП «Облпаливо» відомостей (арк. справи 81, 82). З акту вбачається, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, у звязку з чим перевірка проводилась на підставі баз даних податкового органу. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Гладис Комгрупп» знаходиться на податковому обліку з 20.06.2008р., зареєстровано як платник ПДВ, що посвідчується свідоцтвом від 10.07.2008р. № 100127389, свідоцтво анульоване 29.09.2009р.

Додаток К1 до декларацій з податку на прибуток ТОВ «Гладис Комгрупп» за 9 місяців 2009р. не надавався, витрати на поліпшення основних фондів, амортизаційні відрахування за даними декларації з податку на прибуток відсутні, на підприємстві працює 1 особа директор. На підставі цього, податковим органом зроблено висновок про відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операції надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які використовують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що є підставлю вважати, що угоди з позивачем мають ознаки нікчемності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп» був укладений договір № 03.01.09 від 03.01.2009р., відповідно до умов якого ТОВ «Гладис Комгрупп» зобовязалося зберігати та переробляти вугільну продукцію у кількості 500,0 тон, за що позивач сплачує 60 000,00 грн. з ПДВ щомісячно (арк. справи 144). На виконання договірних умов ТОВ «Гладис Комгрупп» було виставлено позивачу рахунки за надані послуги, між сторонами були підписані акти виконаних робіт, ТОВ «Гладис Комгрупп» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 145 -152).

Між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп» були укладені договори купівлі-продажу вугільної продукції № 09.01.09 від 09.01.2009р., № 15.01.09 від 15.01.2009р., № 16.01.09 від 16.01.2009р., № 01.07.09 від 01.07.2009р., відповідно до умов яких позивач придбав у ТОВ «Гладис Комгрупп» вугільну продукцію. На виконання договірних умов ТОВ «Гладис Комгрупп» було виставлено позивачу рахунки за вугільну продукцію, акти приймання-передачі, ТОВ «Гладис Комгрупп» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 155 - 172).

Розрахунки за надані послуги між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп» посвідчуються платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (арк. справи 190 197).

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7 ст.7 Закону № 168/97 ( у редакції чиній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із см податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст..8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податів.

Згідно з пп. 7.4.5. цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У пункті 1.3. ст.1 Закону № 168/97 платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Із наведеного впливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичноо здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та сумму бюджетного відшкодуваня. Водночас наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формуваня податкового кредиту.

Відповідач в акту перевірки податковий орган посилається на нікчемність правочинів, укладених між МДП ВАТ «Облпаливо» та ТОВ «Гладис Комгрупп», відсутність первинних документів, які підтверджують факт отримання вугілля, і як наслідок неправомірне формування останнім податкового кредиту. Як зазначено в акті перевірки, позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне транспортування товару та вантажні роботи, інформації щодо підприємства, що здійснювало транспортування вугілля, розрахунки із підприємством що здійснювало транспортування вугілля від ТОВ «Гладис Комгрупп» вугільної продукції, сальдо розрахунків, товарно-транспортні накладні, посвідчення якості вугілля. Крім того, ТОВ «Гладис Комгрупп» відсутні основні засоби протягом 2009 р. згідно Акту № 993/23-311-36011127 від 11.06.2010р.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-ХІV (далі Закон № 996) від 16.07.1999р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до чч.1,2 ст. 9 вказаного вище Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.5 Інструкції п-6 «О порядке приемки продукціии, производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» (далі Інструкція п-6) при прийманні товарів як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобовязаний витребувати від органу транспорта складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до п.12. Інструкції п-6 приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, упаковочні ярлики і ін.) відправника (виробника)

Відповідно п.22 Інструкції п-6 для приймання участі в приі продукції виділяються особи, компетентні (по роду роботи, по освіті, по ді трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності про; що підлягає прийманню.

Відповідно до п.26 Інструкції п-6 акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше чим на наступний день після складання акту.

Відповідно п.28 п-6 Інструкції акти приймання продукції по кількості реєструються і зберігаються у порядку, встановленому на підприємстві одержувача

Під час перевірки МДП ВАТ «Облпаливо» не надані товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ від ТОВ «Гладис Комгрупп», згідно даних податкової звітності. У позивача відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю.

Оскільки у ТОВ «Гладис Компгрупп» відсутні у достатній кількості ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності,податковим органом зроблений висновок, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою о формування валових витрат та податкового кредиту, не мають товарного характеру.

Враховуючи те, що у ТОВ «Гладис Компгрупп», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основі фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, податковим органом зроблений висновок про відсутність господарської операції між МДП ВАТ «Облпаливо» та ТОВ «Гладис Компгрупп».

Судом першої інстанції було зроблено висновок про подальший рух товарів, які поставлялися ТОВ «Гладис Комгрупп» на адресу МДП ВАТ «Облпаливо».

У судовому засіданні досліджено договор поставки № 03/01-09/13 від 03.01.209р., укладені між МДП ВАТ «Облпаливо» та КП «Макіївтепломережа», предметом яких було постачання вугілля ГР 0-200. За умовами договору постачання повинно було здійснено залізничним транспортном у відкритих, справних люкових піввагонах. Крім того, постачальник зобовязаний надати покупцю підписаний постачальником акт приьому-передачі вігулля; залізничні накладні, засвідчену копію сертифікату, копії залізничних квитанцій на прийняття вантажу,, лист про вланстіь на відвантажене вугілля та інше.

Суд першої інстанції зазначив, що отримане від ТОВ «Гладис Комгрупп» вугілля позивач реалізував КП «Макіївтепломережа» за договором від 03.01.2009р. № 03/01-09/13 (арк. справи 96 102). Позивачем були видані КП «Макіївтепломережа» накладні, податкові накладні, виписані рахунки, підписані акти приймання передачі. Факт передання товару посвідчується довіреностями, виданими КП «Макіївтепломережа», а факт оплати - випискою із банківського рахунку позивача (арк. справи 103 143, 198 210). Крім того, факти поставки зазначених товарів підтверджуються відповідними накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, факт оплати за поставлений товар підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 63-85).

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп» були укладені договори зберігання та надання послуг № 03.01.09 від 03.01.2009р , купівлі-продажу вугільної продукції № 09.01.09 від 09.01.2009р., № 15.01.09 від 15.01.2009р., № 16.01.09 від 16.01.2009р., № 01.07.09 від 01.07.2009р., відповідно до умов яких позивач придбав у ТОВ «Гладис Комгрупп» вугільну продукцію марки ГР. В той час як згідно договору поставки № 03/01-09/13 від 03.01.209р., укладені між МДП ВАТ «Облпаливо» та КП «Макіївтепломережа», предметом яких було постачання вугілля іншої марки, а саме ГР 0-200. Крім того, відсутні товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ КП «Макіївтепломережа» саме тієї продукції, на яку були укладені договори зберігання й надання послуг та купівлі-продажу вугільної продукції між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп».

Відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм судова колегія приходить до висновку, що надання документів, що згідно Закону № 168/97 мають підтверджувати постачання товарів (робіт, послуг) не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

За таких підстав судова колегія погоджує висновок податкового орагну про порушення позивачем підпункту 7.4.1., пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 118406,50 грн.

Із наданих на момент проведення перевірки документів не встановлено наявності у ТОВ «Гладис Комгрупп» власної матеріально-технічної бази для переробки та місця зберігання вугілля.

Тобто, фактично перевіряючими встановлено відсутність можливості реального постачання товарів (робіт, послуг) за угодами позивача з ТОВ «Гладис Комгрупп».

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із твердженням відповідача про відсутність реального постачання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Гладис Комгрупп» до позивача.

Судова колегія вважає, що Макіївська обєднана ДПІ у Донецькій області діяла відповідно до функцій, в межах прав та на виконання завдань, встановлених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» при проведені планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, з податку на додану вартість, за наслідками якої складений відповідний Акт перевірки від 13.07.2010р. № 5731/23-3/31335573 та прийнято оскаржуване повідомлення-рішення на підставі тих документів, що були надані позивачем до перевірки.

Судова колегія вважає, обставини, викладені позивачем у позовній заяві та поясненнях до справи не спростовують висновків вищезазначеного Акту перевірки щодо відсутності реального постачання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Гладис Комгрупп» на адресу позивача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.3,4.ч.1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-25193/10/0570 за позовом Малого дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання дій недійсними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2010 р. №0000322340/0 скасувати.

У задоволенні позову Малого дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання дій недійсними, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2010 р. №0000322340/0 відмовити.

Постанова прийнята у нарадчий кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені в судовому засіданні 01 лютого 2011 року. Повний текст постанови складений 07 лютого 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів : А.А. Блохін

С.А. Малашкевич

І.В. Юрко