Ухвала суду № 16548867, 03.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року справа №2а-8042/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису №516 від 27 серпня 2010 року про порушення прав споживачів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису №516 від 27 серпня 2010 року про порушення прав споживачів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задоволені повністю, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано припис Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області №516 від 27 серпня 2010 року.

Суд першої інстанції вирішуючи спір виходив з того, що оскільки між споживачем послуг, на захист інтересів якої винесено спірний припис, та виробником житлово комунальних послуг відсутні договірні відносини, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку позивача відсутні порушення законодавства про захист прав споживачів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не перевірено межі повноважень Управління щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до вимог діючого законодавства. Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що перевірка проведення у літній період коли послуга фактично не надавалася фактичного не відповідає обставинам по справі, оскільки факт відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж підтверджується відповідним актом.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача до апеляційного суду не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» створене відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 24 січня 1996 року №31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради народних депутатів від 24 січня 1996 року, реєстраційний №99/5393, ідентифікаційний код 24047779.

Як вбачається із статуту підприємства, основним предметом діяльності Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» є надання комунальних послуг споживачам (централізоване постачання гарячої води, централізоване опалення).

За зверненням гр. ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, спеціалістами відповідача на підставі направлення від 25 серпня 2010 року проведена перевірка, якою встановлено, що послуга центрального опалення не надавалася, оскільки з вересня 2009 року за вищевказаною адресою встановлено автономне опалення, про що складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26 серпня 2010 року.

На підставі Акту перевірки Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області винесено припис про припинення порушень прав споживачів від 27 серпня 2010 року №516, за умовами якого, Луганському міському комунальному підприємству «Теплокомуненерго» приписано припинити порушення прав споживача ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги, припинити нарахування виплат за ненадані послуги споживачу ОСОБА_3 та провести перерахунок за не надані послуги (а.с. 7).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірного припису виходячи з наступного.

Як вбачається з договору на поставку теплової енергії від 01 серпня 2007 року Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» бере на себе зобовязання щодо вироблення та постачання теплової енергії споживачам, які мешкають у будинках, що перебувають на балансі Обєднаного житлово будівельного кооперативу «Луч» відповідно діючих норм згідно додатку. Серед будинків на які поширюється дія вказаного договору будинок АДРЕСА_1, в якому мешкає споживач ОСОБА_3 (а.с. 8-15).

Згідно розділу 6 цього Договору Обєднаний житлово будівельний кооператив «Луч» збирає оплату з наймачів та власників квартир Обєднаного житлово будівельного кооперативу «Луч» та проводить розрахунок за використану теплову енергію з Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго», на підставі виставлених рахунків (а.с. 65).

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року № 1023-XII та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-IV.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-IV визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Як встановлено ст. 20 цього Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 29 цього Закону договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

У розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» є виробником житлово комунальних послуг, виконавцем житлово комунальних послуг є Обєднаний житлово будівельний кооператив «Луч», на балансі якого перебуває багатоквартирний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За змістом п.7 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року № 1023-XII договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, термін ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовані заходи державного контролю у сфері дотримання захисту прав споживачів, оскільки позивач не є безпосереднім виконавцем житлово комунальних послуг для споживача гр. ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі №2а-8042/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі №2а-8042/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 04 лютого 2011 року.

Колегія суддів: