Постанова № 16548862, 04.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року справа №2а-24638/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В.

суддів Нікуліна О.А. , Радіонової О.О.

при секретарі Іванченко О.В., за участю представника відповідача Трофімчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі № 2а-24638/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Данко-Базальт» отримало акт від 09.07.2010 р. № 281/23-0/35062076 про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.10 р. по 31.03.2010 р. Акт містить висновок про встановлення ознак нікчемного правочину, що укладений між ТОВ «Данко-Базальт» та ТОВ «Віват-Пром». Як наслідок нікчемності правочину, відповідач виявив порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податку на прибуток всього у сумі 750,00 грн., за 4 квартал 2009 року 700,00 грн. за І квартал 2010 р. 50,00 грн. та завищення податку на додану вартість. З даним висновком позивач не погодився та просить визнати незаконними дії податкової інспекції та визнати дійсним договір № 38/09 від 19.10.2009 р., що укладений між позивачем та ТОВ «Віват-Пром».

Позивач під час розгляду справи надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме: визнати незаконними дії ДПІ у Старобешівському районі Донецької області щодо визнання нікчемним договору від 19.10.09 № 38/09, укладеного між ТОВ «Данко - Базальт» та ТОВ «Віват-Пром», визнати незаконними дії ДПІ у Старобешівському районі Донецької області щодо встановленого порушення ТОВ «Данко - Базальт» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податку на прибуток всього у сумі 750 грн. та податку на додану вартість у сумі 150 грн., зобовязати ДПІ у Старобешівському районі Донецької області донарахувати ТОВ «Данко - Базальт» податок на прибуток всього у сумі 750 грн. та податок на додану вартість у сумі 150 грн., зобовязати ДПІ у Старобешівському районі Донецької області відобразити в особовому рахунку ТОВ «Данко Базальт» донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 750 грн. та податку на додану вартість у сумі 150 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі № 2а-24638/10/0570 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконними дії ДПІ у Старобешівському районі Донецької області щодо визнання нікчемним договору від 19.10.09 № 38/09, укладеного між ТОВ «Данко - Базальт» та ТОВ «Віват - Пром».

Визнано незаконними дії ДПІ у Старобешівському районі Донецької області щодо встановленого порушення ТОВ «Данко - Базальт» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податку на прибуток всього у сумі 750 грн. та податку на додану вартість у сумі 150 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, що по угодам між позивачем та контрагентами відсутній реальний характер їх виконання, за нікчемними правочинами.

В судовому засіданні представник відповідача, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З 5 липня по 9 липня 2010 року відповідачем здійснена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.12.09 та з 01.01.10 по 31.03.10., наслідки якої викладені в акті перевірки від 9 липня 2010 року № 281/23-0/35062076 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 4.1 статті 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 статті 11 “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі Закон № 334) та підпункту 3.1.1 п. 3.1 статті 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 пункту 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168).

За наслідками встановлених порушень відповідачем податкові повідомлення рішення не приймались, оскільки податковим органом було відкориговані як валові витрати (податковий кредит) за спірним господарським операціями, так і валові доходи (податкові зобовязання) за цими ж операціями. Тому предметом позову у цій адміністративній справі, у тому числі, є правомірність дій податкового органу щодо встановлених порушень податкового законодавства.

З викладеного в акті перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про відсутність реального товарного характеру у вчиненому правочині між позивачем та контрагентом, перерахування позивачем коштів без мети настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, та позивачем порушений встановлений порядок формування валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту. Відповідач зазначає про нікчемність вчинених правочинів по всьому ланцюгу придбання товару піддонів: між позивачем та ТОВ «Віват - Пром», між ТОВ «Віват - Пром» та ТОВ «Солана Трейд», між ТОВ «Солана Трейд» та ТОВ «Автокрис», згідно яких на підставі актів невиїзних перевірок податкових органів встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ «Автокрис», ТОВ «Солана Трейд», відсутність у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також порушення справи про банкрутство ТОВ «Солана Трейд» та ліквідація цієї юридичної особи за рішенням господарського суду Донецької області в процедурі банкрутства. Підставою для зазначеного висновку відповідач вважає витяг з акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 26.04.10 № 2868/23-2/33913327, складеного ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено що, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Віват Пром” (надалі - ТОВ “Віват Пром”) укладено договір від 13 жовтня 2009 року № 38/09, відповідно до якого ТОВ “Віват Пром” зобовязується продати, а позивач прийняти та оплатити товар (піддони 1200*2400) в порядку та умовах, передбачених специфікацією, яка є невідємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 1 до вказаного договору, предметом договору є піддони 1200*2400 у кількості 1500 шт. на загальну суму 90 000 грн., у тому числі ПДВ 15000 грн. Згідно з умовами поставки, визначеними у зазначеній специфікації, піддони поставляються на умовах DDU склад покупця за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, 3, умови оплати 100% передплата. 2 листопада 2010 року ТОВ “Віват Пром” виписано рахунок фактуру № 61 за договором замовлення від 19.10.09 № 38/09 на оплату піддонів 1200*2400 у кількості 1500 шт. на загальну суму 90 000 грн., у тому числі ПДВ 15000 грн.

28 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видана позивачу видаткова накладна № 1239 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

27 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 1196 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

24 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 1060 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

20 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 880 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

18 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 790 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

16 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 702 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

11 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 476 на товар піддони 1200*2400 у кількості 200 шт. на загальну суму 12 000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору.

4 березня 2010 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу видаткова накладна № 157 на товар піддони 1200*2400 у кількості 100 шт. на загальну суму 6 000 грн., у тому числі ПДВ 1000 грн. Дана видаткова накладна підписані обома сторонами договору

2 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу податкова накладна № 60 на загальну суму 30000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ у сумі 5000 грн.

12 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу податкова накладна № 519 на загальну суму 30000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ у сумі 5000 грн.

24 листопада 2009 року ТОВ “Віват Пром” видано позивачу податкова накладна № 1063 на загальну суму 30000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ у сумі 5000 грн.

Саме за даними податковими накладними позивачем сформовано податковий кредит у листопаді 2009 року та березні 2010 року (декларації з податку на додану вартість за ці періоди долучені до матеріалів справи).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2010 року заборгованість за договором про постачання товару відсутня.

Наведені дані знайшли відображення у бухгалтерському обліку позивача у листопаді 2009 року та березні 2010 року (картка рахунку 631 розрахунки з вітчизняними виробниками та рахунку 3711 рахунки по виданим авансам з контрагентом ТОВ “Віват Пром” за період листопад 2009 року та березень 2010 року долучені до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт перераховування коштів позивачем на виконання усної угоди є достатньою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При цьому сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

З матеріалів справи вбачається, що Директором ТОВ «Автокрис» згідно реєстраційних даних є громадянин ОСОБА_3. При опитування, ОСОБА_3 пояснив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автокрис» не має ніякого відношення та на початку 2009 року загубив свій паспорт. Отже підписи на податкових накладних, виписаних ТОВ „Автокрис" на користь ТОВ „Солана Трейд", ОСОБА_3 не ставив.

Засновником підприємства ТОВ «Автокрис» згідно реєстраційних даних є ОСОБА_4, який з 09.02.09 р. по теперішній час на підставі рішення суду відбуває покарання у колонії суворого режиму № 80 (м. Кривий Ріг). Зі слів матері ОСОБА_5 встановлено, що громадянин ОСОБА_4 загубив свій паспорт наприкінці 2008 року.

Зазначені факти свідчать, що посадові особи ТОВ „Автокрис" являються підставними, тобто підприємство має ознаки „фіктивності".

Таким чином ТОВ „Автокрис" зареєстровано особою, що не мала намірів здійснювати підприємницьку діяльність.

Одним із основних покупців ТОВ „Солана Трейд" є ТОВ „Виват-Пром", а у ТОВ „Виват-Пром" є ТОВ „Данко-Базальт".

ТОВ «Солана Трейд» зареєстроване у Державному реєстрі, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.08.09 № 12661020000033815. ТОВ „Солана Трейд" зареєстровано на податковому обліку ДПІ у Київському районі м. Донецька з 01.09.2009 року за № 7822.

В ході перевірки встановлено відсутність доказів фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ „Автокрис" на загальну суму ПДВ 128 253 199,13 грн., у тому числі за листопад 2009 року у сумі 71 360 666,93 грн. та грудень 2009 року у сумі 56 892 532,08 грн.

Згідно даних системи автоматизованого співставлених податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності в частині завищення податкового кредиту у листопаді 2009 року у сумі 71 360 666,93 грн. та грудні 2009 року у сумі 56 892 532,08 грн. по підприємству-постачальнику ТОВ «Автокрис», яке знаходиться на обліку ДПІ у Кіровському р-ні м. Дніпропетровська та підприємству-покупцю ТОВ „Солана Трейд", яке знаходиться на обліку ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам (пп. 2.16 п. 2 цього Положення).

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України формулює загальні вимоги до правочинів. Їх невиконання є підставою для визнання правочи ну недійсним (ч. 1 ст. 215 ЦК). Лише невиконання вимог закону щодо форми правочину зазвичай не тягне його не дійсності. Порушення вимоги закону щодо форми право чину тягне його недійсність лише у випадках, передбаче них ст. 218-220 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 208 Господарського кодексу України встановлено, що правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, так як відповідно до частини першої статті 216 цього Кодексу вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, угоди між ТОВ „Виват-Пром" та ТОВ „Солана Трейд", тобто здійснені правочини, не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемним.

Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного апеляційна скарга підлягає задоволеною, а постанова суду скасуванню, керуючись ст.ст.4, 8-11, 157, 160, 196, 198, 202, 205, 212, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі № 2а-24638/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії -скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко-Базальт" до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 лютого 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 07 лютого 2011 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова