Ухвала суду № 16548851, 04.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року справа №2а-25783/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А.

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання Іванченко О.В.

за участю:

представника позивача не зявився

представника відповідача Романенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-25783/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «СП ГЕВІС» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2239/23-3-14324054 від 12.10.2010 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2239/23-3-14324054 від 12.10.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-25783/10/0570 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ГЕВІС» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №2239/23-3-14324054 від 12.10.2010 р. було задоволено, а саме:

визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 2239/23-3-14324054 від 12.10.2010 р. Державної податкової інспекції у м. Краматорську;

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 07.07.2009 р., включене до ЄДРПОУ згідно довідки АБ № 044905 за ідентифікаційним кодом 14324054 (а.с.179-180). Згідно зазначеній довідці основними видами діяльності позивача є: виробництво будівельних виробів з пластмас; виробництво пластмас; оброблення неметалевих відходів та брухту; оренда інших машин та устаткування; інші види оптової торгівля.

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «СП ГЕВІС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди з 01.02.10 по 28.02.10, з 01.05.10 по 31.05.10, з 01.06.10 по 30.06.10.

За результатами перевірки був складений акт № 2239/23-3-14324054 від 12.10.2010р. (а.с. 10-22)., в якому відповідачем встановлено порушення підпункту 7.4.1, 7.4.4 п.7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 "а" п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 2239/23-3-14324054 від 12.10.2010р. (а.с.23) щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 76111 грн.

Зі змісту акту перевірки випливає, що підставою прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про те, що на порушення підпункту 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем не доведений факт участі матеріалів для виготовлення готової продукції, придбаних у АТ "Норд", ТОВ "ПФГ Навтохім", ТОВ "Макростаб". ТОВ "Альтахім" в тій чи іншій кількості, що не підтверджує їх використання у господарській діяльності.

До складу податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ по операціях із зазначеними контрагентами на підставі отриманих податкових накладних.

Згідно з підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1. ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість'1 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи зареєстровані види діяльності позивача та характер придбаного позивачем товару, суд дійшов правильного висновку про те, що придбання сировини та матеріалів у АТ "Норд", ТОВ "ПФГ Навтохім", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Альтахім" здійснено позивачем у межах його господарської діяльності, з чого випливає правомірність формування позивачем податкового кредиту за платежами, які здійснені на рахунок зазначених підприємств за придбання сировини та матеріалів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-25783/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-25783/10/0570 залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 04 лютого 2011 року.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська